Середа, 3 Червня, 2026

Кімната в гуртожитку, гектари за безцінь і кеш у доларах: що приховує декларація нового голови водного агентства Ігоря Гопчака

Важливі новини

Суд і арешт рахунків: як в Україні карають за комунальні борги

Тільки за 2023 рік в Україні суди винесли щонайменше 300 тисяч рішень щодо стягнення боргів за комунальні послуги. Йдеться не лише про тих, хто ігнорує платіжки, а й про пенсіонерів, переселенців, українців за кордоном та навіть тих, хто продає квартири з боргами. Судові процеси запускаються за спрощеною процедурою, без виклику відповідачів — і вже через […]

Військова допомога Україні під загрозою

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Згідно з інформацією видання, більша частина військової підтримки України на 2025 рік пов’язана з угодою G7 про надання кредитів у розмірі $50 млрд з прибутку від заморожених російських активів. Однак союзники ще обговорюють деталі цієї угоди, і США прагнуть уникнути блокування з боку Угорщини. Якщо сторони не дійдуть до консенсусу, остаточна сума може бути зменшена.

Навіть якщо угода буде досягнута, $50 млрд може виявитися недостатнім для підтримки України на тлі продовження війни. Це може призвести до необхідності розширення фінансування з боку союзників.

Кризова ситуація з грошима серед союзників настає в критичний момент для України. Вона може змусити країну розпочати переговори з позиції слабкості, що викликає побоювання щодо її здатності відбивати нові атаки з боку Кремля.

Сполучені Штати оголосили про надання Україні пакета військової допомоги на суму $7,9 млрд. Також Вашингтон запровадив нові санкції проти Росії, спрямовані на обмеження її можливостей фінансувати війну. Адміністрація Байдена активно працює над планом продовження повноважень щодо допомоги Україні після початку нового фінансового року.

Україна намагається знищити важливу космічну базу РФ у Криму

Українські військові вновину нанесли удар по російському центру космічного зв’язку в анексованому Криму, підкреслюючи важливість цього об’єкту у конфлікті між країнами. Інцидент, за словами видання "Forbes", здобув значне міжнародне визнання, коли українська армія прийняла на себе відповідальність за напад на цю космічну базу.

Автори матеріалу зазначають, що об’єкт НІП-16 був побудований в Євпаторії в рамках радянської космічної програми. Він був розроблений для зв’язку з місячними та марсіанськими зондами в 1960-70-х роках, але також може підтримувати зв’язок із сучасними супутниками-шпигунами “Лотос-С” та навігаційними супутниками ГЛОНАСС, які є аналогом американських супутників GPS.

Саме тому Україна намагається знищити цей об’єкт, пише Forbes, зазначаючи, що “двічі із грудня українські війська обстрілювали безцінну космічну базу ракетами”.

Цей об’єкт безперечно є важливим з наукової точки зору, і вплив збитків, завданих його складним науковим приладам, важко переоцінити. Однак зазначає “Forbes”, НІП-16 також є законною військовою метою, оскільки його передавачі можуть надсилати сигнали на супутники спостереження, зв’язку та навігації, включаючи космічні апарати “Ліана” та ГЛОНАСС, та приймати їх від них.

Журналісти відзначають, що НІП-16 – складна ціль. “Його радіотарілки, генератори та засоби управління розкидані по двох великих кампусах. Найбільш помітне обладнання — старі тарілки — має міцну конструкцію.

За словами російського історика космонавтики Анатолія Зака, будівельники НІП-16 збирали апаратуру зі старих залізничних мостів, корпусів списаних підводних човнів і обертового механізму зі списаного лінкора”, — йдеться у статті.

Таким чином, вважають автори публікації, Україні може знадобитися ще багато ударів, щоб завдати серйозних збитків об’єкту, не кажучи вже про знищення бази.

Митники припинили дві спроби контрабанди через пункт пропуску “Краківець-Корчова”

У пункті пропуску “Краківець-Корчова” співробітники митниці перешкодили двом спробам незаконного переміщення товарів через державний кордон. Під час огляду мікроавтобуса Mercedes, за кермом якого перебував 34-річний мешканець Чорткова, правоохоронці виявили схованку з електронними сигаретами марки VUSE. Водій намагався провезти 1440 одиниць цієї продукції, заховавши їх у ніші під сидіннями, а також замаскувавши сумками та валізами, що значно ускладнило виявлення контрабанди. Орієнтовна вартість вилучених електронних сигарет складає майже 570 тисяч гривень.

Під час проведення митного контролю було зафіксовано порушення вимог законодавства України. Відповідно до цього факту складено протокол за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, що стосується порушень митних правил при переміщенні товарів через кордон без належного декларування. У зв'язку з даною ситуацією також направлено повідомлення до Територіального управління Бюро економічної безпеки, яке надалі буде розслідувати інцидент.

Того ж дня в Краковці митники перевіряли рейсовий автобус сполученням “Легниця–Чернівці”. У багажному відділенні та салоні серед речей пасажирів вони знайшли шість нових мобільних телефонів iPhone 17 Pro Max. Техніку вартістю близько 500 тисяч гривень намагався ввезти 34-річний мешканець Чернівців. Стосовно нього складено протокол за ч. 2 ст. 471 МКУ.

Наразі тривають подальші перевірки.

Занепокоєння Ізраїлю через нову стратегію Трампа щодо Ірану

В Ізраїлі зростає стурбованість через можливість укладення нової угоди...

Новий очільник Державного агентства водних ресурсів Ігор Гопчак декларує скромне житло в Києві — кімнату в гуртожитку площею 21,3 м². Але при уважному аналізі його декларації постає інше запитання: чи дійсно скромність — головна риса чиновника?

Гопчак мешкає в гуртожитку Басейнового управління Середнього Дніпра з 2021 року. Тим часом його сім’я — дружина Альона та двоє дітей — живе у Рівному. Саме там задеклароване основне майно родини: дві квартири загальною площею понад 140 м², з яких одну Гопчак поділяє з імовірними батьками, а іншу дружина придбала у 2014 році — вже тоді оцінено в понад мільйон гривень.

Але ключовий об’єкт — 2,68 га землі, які Альона Гопчак придбала восени 2024 року в селі Новожуків на Рівненщині за… 92 600 гривень. Це — близько 34,5 тисяч гривень за гектар. На тлі ринкових цін навіть у сільській місцевості це виглядає більш ніж скромно. Якщо не сказати — підозріло дешево.

Автопарк сім’ї обмежується одним автомобілем — Toyota Camry 2013 року. За документами, Гопчак придбав її у 2022-му за 178 тисяч гривень — вартість, м’яко кажучи, нижча за ринкову навіть для того часу.

Щодо доходів, то Гопчак заробив понад мільйон гривень у 2024 році на посаді, ще 76 тисяч — за викладацьку діяльність у двох вишах. Його дружина має дохід у ТОВ “Акорд-С” і “Росіма” — на двох це 140 тисяч гривень. Примітно, що обидва підприємства — маловідомі, їхня діяльність не викликає широкого резонансу в публічному полі.

Згідно з декларацією, родина не довіряє банкам: Ігор зберігає 19 тисяч доларів у готівці, дружина — ще 6,5 тисяч. Це приблизно мільйон гривень, який зберігається «під матрацом» у той час, коли чиновник мешкає у відомчому гуртожитку.

Також Ігор Гопчак — помічник нардепа Олександра Ковальчука на громадських засадах. Ця деталь може свідчити про його зв’язки у вищих політичних колах.

Попри зовнішню скромність і відсутність кричущої розкоші, декларація голови водного агентства містить достатньо питань: занижені ціни купівлі, непрозорі доходи дружини, відсутність банківських рахунків — усе це заслуговує принаймні на журналістський інтерес.

А можливо — і на увагу правоохоронців.

Останні новини