Ківалов обійшов закон і став найбагатшим пенсіонером України

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Після спроби захоплення Селідова противник вирішив продовжити наступ у напрямку до Покровська. Однак, за словами Сазонова, стратегічно це рішення не має сенсу, оскільки окупанти не отримують жодних вигод від захоплення агломерації Покровськ-Мирноград. Важлива траса Покровськ – Костянтинівка постійно під обстрілом, а її використання фактично унеможливлене.

“Ціна штурмів Покровська може виявитися надмірною для них, адже територія з житловими забудовами та промзонами ускладнює ведення бойових дій,” – зазначає Сазонов. Він також наголошує, що бойові дії за Селідово серйозно ослабили основні підрозділи російських військ. Цей кулак мав бути зосереджений на Покровську, але опір українських захисників змусив Кремль витратити всі ресурси на боротьбу за Селідово.

Військовий підкреслює, що швидко відновити сили росіянам не вдається, і наразі вони змушені зосереджуватися не на самому Покровську, а на його околицях. Перекидати підкріплення немає звідки, адже поблизу лише Курахівський напрямок, звідки окупанти не можуть зняти сили.

Сазонов зазначає, що наміри російського командування очевидні: вони прагнуть оточити угруповання ЗСУ, уникаючи штурму Курахового. Однак стратегічні провали Кремля призводять до ситуації, коли щоденні невеликі просування не призводять до значущих результатів.

“Головна проблема Кремля – це стратегічні провали. Вони просуваються, але без успіхів, ресурси швидко вичерпуються,” – підсумовує військовий. Наступ на Дніпро видається фантастикою, а спроби просування до Запоріжжя натрапляють на потужний український опір.

Сазонов також зазначає, що ситуація на фронті важка, оскільки виснаженим російським військам протистоять не зовсім свіжі бригади ЗСУ. “Ми теж виснажені, людей не вистачає, техніка зазнала втрат. Це правда, яку треба визнати. Але ми на своїй землі просто не можемо відступити,” – додає він.

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Україна досягла домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій, що є важливим етапом у реструктуризації боргу. Це дозволить зекономити $11,4 млрд на обслуговуванні боргу за 3 роки та $22,75 млрд до 2033 року, вивільнивши ресурси на оборону та соціальні потреби. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у понеділок.

Відновлюємо боргову стійкість. Сьогодні ми досягли принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій України. Це важливий етап процесу реструктуризації боргу, що дозволить зекономити 11,4 млрд дол США на його обслуговуванні протягом наступних трьох років та 22,75 млрд – до 2033 року

З його слів, “таким чином ми зможемо вивільнити ресурси на нагальні потреби: нашу оборону, соціальний захист та відновлення”.