КМДА хоче заборонити ТОВ “АДМ” викиди забруднюючих речовин

У цьому році Україна приймає рішення відмовитися від активних зусиль у напрямку швидкого вступу до НАТО, і це рішення має глибокі підґрунтовані мотиви. Одним із найважливіших аргументів, що лежить в основі такого відступу, є серйозні страхи перед можливим втягненням альянсу у конфлікт з Росією. Україна, знаходячись у складній геополітичній ситуації, зрозуміло ретельно вивчає всі можливі наслідки свого приєднання до такої великої міжнародної організації.

Необхідно врахувати, що конфлікт з Росією має потенціал стати небезпечним і великим для всіх сторін, які залучені у цей процес. Таке рішення відкриває шлях для спроби знайти мирне врегулювання ситуації та зміцнення дипломатичних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Україна прагне зберегти свою суверенність та незалежність, проте вирішення щодо членства у НАТО вимагає обміркованого підходу та урахування всіх можливих ризиків і перспектив.

Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

“Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

“США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.

Новий голова НКРЕКП Валерій Тарасюк заявляє, що можливі зміни у тарифах на електроенергію для населення до 1 травня цього року. Це може призвести до збільшення тарифів, що безпосередньо вплине на фінансове становище громадян. За останні роки "Енергоатом" та "Укргідроенерго" компенсували різницю між тарифами і ринковою ціною, сплачуючи за це значні суми. Проте, згідно з висловленням Тарасюка, нічого позитивного для народу в НКРЕКП не готують, навіть більше — ймовірне підвищення тарифів може суттєво ускладнити фінансове становище українців, змушуючи їх зменшувати споживання основних продуктів.

Тарасюк визнає, що будь-які зміни можуть бути непростими, але вони будуть вжиті обдумано. Ймовірно, підвищення ціни на електроенергію може призвести до того, що громадяни будуть змушені відмовитися від ряду необхідних продуктів.

Ситуація у енергетичному секторі стає ще складнішою через ракетні обстріли, що призводять до ускладнень у роботі енергетичних підприємств. Тим не менше, "Енергоатом" відчуває себе фінансово стійкою, що відображається у зростанні його доходів. Проте, варто розглядати інші можливості залучення коштів для ремонту енергетичної інфраструктури, якщо уряду не вистачає фінансування, щоб уникнути додаткового тягаря на народ.

У вищезгаданій статті висвітлено питання можливого підвищення тарифів на електроенергію для населення, яке розглядає НКРЕКП. Голова комісії, Валерій Тарасюк, наголосив на можливості таких змін до 1 травня, вказавши на потенційно негативний вплив цього кроку на фінансове становище громадян. Окрім того, стаття зазначає, що компенсація різниці між тарифами та ринковою ціною, яку здійснюють "Енергоатом" та "Укргідроенерго", може бути недостатньою для підтримки стабільного тарифу для населення. Також висловлюється занепокоєння щодо можливого важкого фінансового становища громадян у разі підвищення тарифів, яке може призвести до обмеження споживання необхідних продуктів. Крім того, згадується важливість залучення додаткових коштів для ремонту енергетичної інфраструктури, щоб уникнути подальшого навантаження на населення. В цілому, стаття підкреслює необхідність уважного розгляду та обговорення можливих змін у тарифах на електроенергію з урахуванням інтересів громадян.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Російські окупаційні війська знову форсували річку Оскіл на Харківщині. Це сталося біля населеного пункту Масютівка, повідомляє проєкт DeepState.

“Вже другий плацдарм ворога на західному березі річки Оскіл утворився біля Масютівки. Кацапи намагаються укріпитися південніше Дворічної”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, біля Новомлинська російські загарбники спробували вийти на Фиголівку. Ворог зазнав невдачі.

“Поки ситуація складна, Сили Оборони України намагаються її стабілізувати”, – додали у DeepState.

Автори також проілюстрували повідомлення про форсування річки Оскіл мапою:

Нагадаємо, раніше DeepState повідомляв, що окупанти десантувалися через річку Оскіл південніше селища Новомлинськ.