КНДР готує солдатів для війни проти України — ЗМІ

Президент Володимир Зеленський затвердив Валерія Залужного на посаді посла в Великій Британії: стратегічний крок у зміцненні дипломатичних зв'язків

У четвер увечері, голова держави, Володимир Зеленський, зробив оголошення, яке вразило багатьох. Він повідомив українцям про своє затвердження кандидатури генерала Валерія Залужного на посаду посла України в Великій Британії. Президент пояснив, що генерал висловив бажання займатися дипломатією, що є приємною новиною для української держави. Міністерство закордонних справ вже відправило відповідний запит на агреман до Великої Британії.

Ця інформація стала несподіванкою для багатьох, оскільки раніше Зеленський звільнив Залужного з посади головнокомандувача через конфліктні ситуації, що виникли між ними. Також варто відзначити, що зазвичай такі оголошення робляться після узгодження всіх формальностей із зовнішніми державами.

Президент пояснив, що причиною такої рішучості можуть бути кілька моментів. По-перше, влада могла хотіти запобігти розголосу та спекуляціям щодо цієї кандидатури, оскільки Залужний є досить відомою особистістю. По-друге, цим оголошенням влада показала, що генерал продовжує бути частиною команди президента. І нарешті, це може бути варіантом простої перестраховки, адже ніхто не може передбачити, як складуться подальші обставини.

Ця новина стала великою подією для України, оскільки кандидатура Залужного вже збирає позитивний відгук як в Україні, так і в британському уряді. Його призначення відкриває нові можливості для розвитку дипломатичних відносин між країнами.

По-друге, це призначення означатиме, що Валерій Залужний вирішив залишитися віддаленим від політики, незважаючи на його високі рейтинги. До цього моменту генерал утримувався від коментарів щодо своїх політичних амбіцій, але в цьому плані було багато голосів як у політичних, так і у експертних колах. Його стаття в The Economist про ситуацію на фронті та причини невдалого контрнаступу викликала незадоволення Зеленського, оскільки він вважав, що генерал мав погодити з ним цю публікацію. На Банковій були переконані, що ця стаття – це початок політичної кар'єри Залужного. Після його звільнення з посади головнокомандувача, Залужний повністю відійшов від публічного життя, хоча його рейтинги залишалися високими. Останнє соціологічне опитування, проведене SOCIS за замовленням Цензор.НЕТ і опубліковане 5 березня, показало, що Залужний займає провідну позицію в президентському рейтингу. Якби вибори відбулися у 2024 році, то найбільшу підтримку мав би Валерій Залужний – 31,3% (або 41,4% серед тих, хто планує голосувати), тоді як Володимир Зеленський – 21,7% (або 23,7%). У другому турі 48,2% українців віддали б свої голоси за колишнього головнокомандувача (або 67,5% серед тих, хто планує голосувати), тоді як 23,3% українців (або 32,5%) – за нинішнього президента.

Це призначення є вигідним для Зеленського ще й з однієї причини. Не секрет, що між Зеленським і Залужним був конфлікт, тому вже минулого року стало зрозуміло, що заміна головнокомандувача – це лише питання часу. Але багато хто точно не очікував, що Залужний згодиться далі працювати під керівництвом Зеленського вже на дипломатичній ниві. Ця посада несе велику кількість обмежень. Простими словами, з моменту призначення послом Залужного асоціюватимуть з командою нинішнього президента, і всі його дії, заяви та висловлювання будуть повністю контрольовані Банковою. Відомо, що міжнародні питання, серед інших, в Офісі президента відповідає заступник глави Офісу президента, Андрій Єрмак, тож Валерій Залужний після призначення опиниться під його впливом.

Ця історія ще раз підкреслює, наскільки суворою може бути відповідь на критику. Інцидент з Вадимом Пристайком, коли він висловив своє незадоволення діями Зеленського на міжнародній арені, послужив нагадуванням про те, які можуть бути наслідки навіть за найменшої критики з боку колишнього або поточного керівництва.

Важко передбачити, як зміниться рейтинг Залужного після його поїздки до Лондона. Багато хто сприймав його мовчання про політичні амбіції як підтвердження того, що він, можливо, планує вступити в політику. Призначення на посаду послом у Лондоні суттєво змінить контекст його персони – після конфлікту з президентом та звільнення з армії, Залужний знову буде працювати під керівництвом Зеленського.

З іншого боку, не можна виключити можливість, що після дипломатичної місії Залужний займеться політикою. В Україні триває війна, і вибори заборонені, що може стимулювати його зацікавленість у політиці. Однак для нинішньої влади буде корисно, що Валерій Федорович буде зайнятий конкретною і цікавою роботою, а не буде відволікатися на роздуми про можливу політичну кар'єру.

У цій ситуації відбувається ще одна подібна українська історія, де людей, яких раніше звільнили з високих посад, призначають на послання. Пригадаємо екс-міністра оборони Андрія Тарана, який тепер є послом у Словенії, екс-генерального прокурора Ірину Венедіктову, яка стала посолом у Швейцарії, та екс-керівника "Укроборонпрому" Юрія Гусєва, який отримав посольство в Азербайджані. Таким чином, ці люди залишаються під впливом української влади навіть на новій посаді, і їхні зв'язки залишаються активними в українській політичній системі.

Запекла критичка Залужного, депутатка Мар'яна Безугла, звичайно ж, не могла утриматися від коментаря і опублікувала свої думки на своїй сторінці у Facebook: "Послом — це

У вищезгаданій статті розглянуто призначення Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії. Ця подія викликала значний інтерес через попередній конфлікт між Залужним і президентом Зеленським, а також через звільнення Залужного з посади головнокомандувача. Аналізуючи ситуацію, стаття також зазначає, що призначення колишніх високопосадовців на посади послів є типовою практикою в Україні. Депутатка Мар'яна Безугла висловила свою критику щодо цього призначення, але сам Залужний утримався від коментарів. У висновку можна сказати, що ця подія є ще одним прикладом того, як влада в Україні здійснює призначення та утримує впливових осіб у політичній сфері.

Уранці цієї вівторкової ночі інформаційне поле відірвало від реальності повідомлення про зіткнення в Курській області, де, як стверджували російські провоєнні блогери та телеграм-таблоїд Baza, тривав "стрілецький бій" і "працювала артилерія". Зокрема, обговорювалися події в районі селища Тьоткіне біля кордону з Україною, а також в Білгородській області. Однак, незважаючи на різнопланову інформацію, офіційних підтверджень чи спростувань зі сторін російського чи українського уряду не надходило. Слід зазначити, що кілька джерел відмовилися підтверджувати цю інформацію, зокрема, ВВС та представник ГУР Міноборони України. Згадані у повідомленнях "Легіон Свобода Росії", РДК (Російський добровольчий корпус) і "Сибірський легіон" до цього не мали жодних конкретних підтверджень щодо своєї діяльності в зазначених регіонах. Ситуація продовжує залишатися неоднозначною, хоча інформація про можливі бойові дії надзвичайно засмучує та тривожить.

Сповіщаючи про широкомасштабні обстріли та збиття безпілотників в прикордонних областях, він висловив серйозні занепокоєння щодо безпеки жителів. Він вказав на "фактично відселених" мешканців десятків населених пунктів, що лежать поблизу кордону, які стали жертвами атак. Поскаржившись на поширення "фейків" та провокацій з метою посіяти паніку серед населення, він закликав до ретельності у сприйнятті інформації та відповідальності в медіа. Відповідальність за атаки взяли на себе бійці "Російського добровольчого корпусу" (РДК) та "Легіону "Свобода Росії", що активно діяли в районі. У той же час, урядові чиновники Києва послідовно заперечували будь-яку причетність до проведення цих операцій, підкреслюючи мирні цілі України та готовність до дипломатичного врегулювання конфлікту.

У результаті описаних подій виокремлюються кілька ключових моментів. По-перше, наявність активної бойової діяльності та обстрілів у прикордонних областях, що призвело до відселення мешканців і загострення безпекової ситуації. По-друге, звинувачення з боку українського уряду в поширенні фейків та провокацій, що мають на меті посіяти паніку в суспільстві. По-третє, признання відповідальності за атаки бойовиками з "Російського добровольчого корпусу" (РДК) та "Легіону "Свобода Росії", хоча український уряд заперечує свою причетність до цих подій. Всі ці фактори свідчать про загострення ситуації на сході України та необхідність подальшого міжнародного втручання для забезпечення миру та стабільності в регіоні.

За повідомленнями з різних джерел, навколо діяльності депутата виникли питання, пов'язані з використанням земельних ресурсів та можливими порушеннями у сфері документообігу. Ці звістки привернули увагу як громадськості, так і правоохоронних органів.

За нашою інформацією, Лабазюк “віджав” у держави землю, де побудував собі завод, зловживав владою і службовим становищем, виготовляв і використовував підроблені документи. При цьому днями його дружина потрапляла в скандал, засвітивши елітний годинник.

Нардеп Лабазюк є кінцевим бенефіціарним власником підприємства “Аграрна Компанія 2004”. При цьому за документами директором підприємства є рідний брат Лабазюка нардепа – Лабазюк Петро Петрович (07.10.1974 року народження, уродженець Богданівки, Хмельницької області).

У 2023 році “Аграрна компанія 2004” на земельній ділянці державної форми власності, яка перебуває в постійному користуванні дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” Волочиський комбінат хлібопродуктів” розпочало незаконне будівництво.

Лабазюк, як член Комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради, здійснив вплив на посадових осіб цього землекористувача. Потім розпочав незаконне будівництво, оскільки не мав правовстановлюючих документів на володіння або користування даною земельною ділянкою олійно-екстракційного заводу.

Для отримання дозволу на будівництво та подальшого виготовлення технічного паспорта на комплекс будівель і споруд виробничого призначення представниками “Аграрної компанії 2004” було надано до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАГ) виписки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, які містили ознаки фіктивності. Оскільки згідно з інформацією, що міститься в держреєстрі єдиним землекористувачем вказаної земельної ділянки було і залишається “Хліб України” Волочиський комбінат хлібопродуктів”.

15.04.2024 головний інспектор будівельного нагляду ДІАМ Мисан Сергій Миколайович на підставі наданих підроблених документів, без перевірки, видав “Аграрній компанії 2004” сертифікат відповідності закінченого будівництвом об’єкта і підтвердив його готовність до експлуатації.

16.04.2024 міський голова Волочиської міської територіальної громади Хмельницької області Черниченко, знаючи, що “Аграрна компанія 2004” не має у власності чи користуванні земельної ділянки, підписав розпорядження Волочиської міської територіальної громади №142-р “Про розгляд заяви про присвоєння адреси закінченому будівництвом об’єкту”, яким новозбудованому олійно-екстракційному заводу було надано адресу: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Котляревського, буд. 8 – Б.

Потім брат Лабазюка звернувся до державного реєстратора Розсошанської сільської ради Хмельницької області Корнія Олександра Сергійовича із заявою про реєстрацію права власності на новозбудований об’єкт і внесення відомостей про нього до держреєстру.

Незважаючи на відсутність документів на земельну ділянку, на якій розміщено новозбудований об’єкт, що є підставою для відмови в державній реєстрації, Корній 01.05.2024 зареєстрував за Лабазюком “право власності на новозбудований” олійноекстракційний завод, загальною площею 2435,8 кв. м.

Джерела повідомляють, що таким чином нардеп Лабазюк просто “віджав” у держави шматок землі, на якому побудував собі заводик. Тепер же державним інтересам завдано економічної шкоди. При цьому Лабазюк активно використовував свій статус народного депутата України, що забезпечило ухвалення посадовими особами контролюючих органів незаконних рішень у власних інтересах. Тепер же на Лабазюка та всіх, хто йому допомагав, може чекати ч.2 ст.28, ч.4 ст.197-1, ч.2 ст.364, ч.3 і ч.4 ст.358 КК України.