Кофеїн і здоров’я: чому не всім можна пити каву без обмежень

У грудні 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України підписав одразу п’ять контрактів із харківським товариством з обмеженою відповідальністю «ВТГ-трейдінг» на постачання бензину марки А-80. Загальний обсяг закупівлі склав 16,5 тисячі тонн, а сума договорів сягнула 914,54 мільйона гривень. Метою цих угод стало формування стратегічного резерву пального, розрахованого на тривале зберігання терміном до п’яти років.

Згідно з умовами контрактів, середня ціна однієї тонни бензину становить близько 57 500 гривень. Саме цей показник привернув увагу експертів і учасників ринку, адже він помітно перевищує пропозиції інших державних компаній. Для порівняння, у той самий період «Укрнафта» пропонувала аналогічне паливо за нижчою вартістю, що породило дискусії щодо економічної доцільності обраного постачальника.

Контракти були укладені у форматі спрощених процедур без конкурентної боротьби. За даними з системи Prozorro, жоден інший учасник не подав пропозицій, тож «ВТГ-трейдінг» отримала весь обсяг замовлення автоматично.

Компанія належить Роману Ушакову та Аркадію Хамоніну і має доволі суперечливу історію в паливному секторі. За інформацією галузевих експертів та публікацій профільних ЗМІ, до повномасштабного вторгнення фірма входила до числа найбільших імпортерів так званих специфічних розчинників, які використовуються у тіньовому виробництві пального для ухилення від акцизного податку.

У цей же період діяльність «ВТГ-трейдінг» пов’язували з групою Sun Oil та однойменною мережею автозаправних станцій, що фігурували у кримінальних провадженнях щодо податкових махінацій. У 2017 році компанія згадувалася як ланка у ланцюгах постачання сировини для виробництва сурогатного пального, яке в побуті називають «бодягою».

Попри цей бекграунд, восени 2025 року фірма змогла повернутися до державних закупівель. Ключовим кроком стало отримання сертифіката відповідності у серпні 2025 року, після чого компанія підтвердила формальний «досвід» контрактом із кременчуцьким ТОВ «Інчер» і практично одразу отримала доступ до мільярдних оборонних замовлень.

Фактично Державний оператор тилу формує стратегічний запас бензину для Збройних сил України за рахунок постачальника, чия попередня спеціалізація роками була пов’язана не з класичним трейдингом пального, а з постачанням компонентів для тіньового ринку.

Це створює одразу кілька ризиків — від переплати бюджетних коштів до потенційних проблем із якістю та стабільністю ресурсу, який має зберігатися і використовуватися протягом п’яти років.

Уночі 26 травня, Україну вразила надзвичайно масштабна атака з боку Росії. Російські бомбардувальники Ту-95МС випустили смертоносні крилаті ракети, націлені на нашу територію. Під прицілом знаходилися не лише Львівщина, але й мирне містечко Старокостянтинів у Хмельниччині, яке постраждало від цих жорстоких нападів. Однак загроза не обмежувалася лише цим: вночі також сталися напади з використанням ракет "Шахід" та "Кинджал". Цей безпрецедентний акт агресії має на меті не лише спустошити нашу землю, а й посіяти паніку та хаос серед мирного населення.

Під час ранкових годин Росія використала Міг-31К для запуску аеробалістичної ракети “Кинджал”.

У зв’язку з наближенням ракет до кордонів, Польща відправила у повітря свої винищувачі F-16.

Основними об’єктами ударів Росії на тилові регіони України є енергетичні системи. Москва спрямовує зусилля на знищення енергетичних мереж, зокрема теплових і гідроелектростанцій. Україна стикається з великими проблемами з електропостачанням, що спричиняє введення графіків знеструмлення на кілька тижнів у всій країні.

Упродовж ночі “Шахеди” атакували та розвідували системи протиповітряної оборони в центральних та західних регіонах України. За повідомленням Повітряних сил, дрони здійснили удари по Старокостянтинову у Хмельниччині, де розташована стратегічна авіабаза. Там працювала система протиповітряної оборони, і чутні були вибухи.

Близько 3:30 ранку перші крилаті ракети потрапили на територію України в Чернігівській області і пролетіли через Київщину та Житомирщину в бік заходу. Повітряні сили попередили про можливий удар біля Житомира та про проліт ракет у напрямку Старокостянтинова.

У цьому місті розташована база української авіації, звідки, за словами Повітряних сил, відбуваються атаки за допомогою західних авіаційних ракет по російських військових об’єктах на окупованих територіях.

Частина ракет досягла Львівщини і прямувала у бік Львова, повідомив голова області Максим Козицький. Мер Львова Андрій Садовий уточнив, що на Львівщині зафіксовано дві ракети, проте вони в подальшому зникли з радарів.

Також Повітряні сили повідомили про переміщення ракет у напрямку Івано-Франківська. В цьому регіоні російські війська раніше атакували Бурштинську теплову електростанцію, яка вже зазнала руйнувань.

Пізніше в Повітряних силах повідомили, що ракети змінили курс і вдарили по Старокостянтинову. За інформацією військових, над цим містом було випущено аеробалістичну ракету “Кинджал”. Однак, як стверджують військові, “Кинджал” пролетів поблизу Староконстантинова і направився у бік Івано-Франківська.

Близько 4:30 ранку голова Вінниччини Сергій Борзов повідомив про обстріл житлового будинку в регіоні, є поранені, проводиться евакуація.

Оголошено кінець повітряної тривоги о 5:20 ранку. Останній подібний удар Росії по Україні був 8 травня. Також, як і раніше цієї весни, російські сили атакують енергетичні мережі.

Зокрема, Росія систематично обстрілює прифронтові міста, включаючи Харків та Херсон, намагаючись систематично руйнувати їх.

Поміж масованих ударів на Україну, російські сили активно націлені на руйнування прифронтових міст.

Харків особливо постраждає останніми тижнями, стаючи об’єктом ракетних, дронових та авіаційних атак.

Під час останнього удару по Харкову, російські сили знищили друкарню видавництва Vivat, при цьому загинули сім працівників.

У 25 травня російські сили спрямовано атакували будівельний супермаркет “Епіцентр”, де загинули щонайменше 11 людей, а десятки отримали поранення.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Макогон почав судитися з державою ще в лютому 2022 року. У 2024 році суди першої та апеляційної інстанцій визнали його претензії необґрунтованими. Зокрема, 16 липня Київський апеляційний суд не лише відхилив його позов, а й зобов’язав компенсувати державній компанії 60 тис. грн судових витрат.

У вересні 2024 року Верховний суд відкрив провадження за цим позовом. Однак дата наступного засідання поки не призначена.

Відомо, що екскерівник виїхав з України у вересні 2023 року і наразі проживає в Канаді. На судові засідання він особисто не з’являється — його інтереси представляють адвокати.

Перебуваючи в Канаді, Макогон активно коментує ситуацію в українському енергетичному секторі у соціальних мережах. Він критикує українських енергетиків, зокрема через запроваджені графіки відключень електроенергії.

Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду про визнання винуватості Бориса Плотніцького, колишнього голови Західного апеляційного господарського суду, у справі, пов’язаній із корупційними діями. За даними «Судового репортера», Плотніцький визнав провину у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди від одного зі співвласників компанії «Ескулаб».

Розгляд справи відбувся 10 грудня під час закритого засідання, а офіційний текст вироку поки що не оприлюднено. У ході процесу сторона обвинувачення представила докази систематичного отримання коштів з боку Плотніцького, що підтверджують його участь у корупційних схемах. Сам обвинувачений визнав свою провину, що дозволило суду застосувати процедуру затвердження угоди про визнання винуватості.

Раніше НАБУ у листопаді 2025 року завершило досудове розслідування стосовно трьох колишніх голів господарських судів Львівської області, підозрюваних у корупції. Борис Плотніцький, який вийшов у відставку в серпні 2024 року, разом із тодішнім головою Господарського суду Львівської області Василем Артимовичем та ексголовою Михайлом Юркевичем пропонували підприємцю ухвалення «потрібних» судових рішень за 1 млн доларів США. Під час документування справи НАБУ та САП задокументували передачу 75 тисяч доларів.

Також у справі фігурує суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех, якій навесні 2025 року вручили підозру за ухвалення замовного рішення. Під час обшуку у неї вилучили 20 тисяч доларів міченими купюрами. За її словами, ці кошти були позичені в Плотніцького на лікування дочки, але слідство не визнало цього аргументом.

У жовтні 2025 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя застосувала до Артимовича і Малех стягнення у вигляді звільнення із посади судді.

Справи Бориса Плотніцького та інших суддів Львівської області є частиною широкої антикорупційної політики щодо посадовців судової системи, які порушували законодавство та отримували неправомірні вигоди.