Кол-центр Z-Solutions цілеспрямовано псує репутацію України на світовій арені

Скорочення світлового дня в зимовий період часто супроводжується відчутними змінами у фізичному та емоційному стані людини. Менша кількість сонячного світла впливає на біоритми, гормональний баланс і загальний рівень енергії, через що багато людей відчувають втому, апатію та зниження працездатності. Для частини населення цей період стає справжнім випробуванням, адже організм змушений адаптуватися до нових умов існування.

Фахівці пояснюють, що взимку зменшується вироблення серотоніну — гормону, який відповідає за гарний настрій і відчуття внутрішнього комфорту. Натомість активніше синтезується мелатонін, що сприяє сонливості та уповільненню реакцій. Саме тому в холодну пору року багатьом складніше прокидатися зранку, концентруватися на роботі та зберігати мотивацію у повсякденних справах.

Добова потреба у вітаміні D залежить від віку. Для немовлят вона становить близько 400 міжнародних одиниць, для дорослих до 70 років — приблизно 600 МО, а для людей старшого віку — близько 800 МО. У теплу пору року значну частину цієї норми організм отримує завдяки сонячному світлу, однак узимку цей механізм майже не працює.

Отримати достатню кількість вітаміну D лише з їжею можливо, але складно. Найбільше його міститься у жирній рибі — лососі, скумбрії, тунці, форелі, печінці тріски та червоній ікрі. Менші кількості є в яєчному жовтку, твердих сирах та яловичій печінці. Водночас типовий раціон більшості людей не забезпечує добову потребу у цьому вітаміні.

Взимку лікарі радять поєднувати кілька підходів. Короткі прогулянки вдень, навіть у холодну погоду, допомагають організму синтезувати певну кількість вітаміну D. Також варто звернути увагу на раціон і, за рекомендацією лікаря, розглянути прийом добавок. Оскільки вітамін D є жиророзчинним і здатний накопичуватися в організмі, самостійно підбирати дозування не рекомендується. У деяких випадках додатковим джерелом можуть бути ультрафіолетові лампи, але їх використання також потребує обережності.

Симптоми дефіциту вітаміну D часто неспецифічні. До них належать постійна втома, м’язова слабкість, біль у кістках і суглобах, пригнічений настрій, тривожність, порушення сну та повільне загоєння ушкоджень. За наявності таких ознак у зимовий період варто звернутися до лікаря та перевірити рівень вітаміну D, щоб вчасно скоригувати стан і уникнути ускладнень.

Вищий антикорупційний суд ухвалив виправдувальний вирок стосовно двох колишніх працівників Державного бюро розслідувань, яких обвинувачували у причетності до провокації підкупу посадової особи. Про це повідомляють українські судові оглядачі з посиланням на рішення суду. Колегія суддів дійшла висновку, що зібрані у справі матеріали не підтверджують наявність складу злочину, а самі докази були отримані з порушенням принципів допустимості.

Під час розгляду справи суд встановив, що ключові епізоди обвинувачення ґрунтувалися на діях, які мали ознаки штучного створення ситуації для фіксації злочину. Фактично, за оцінкою суду, правоохоронці не зафіксували реального наміру вчинити корупційне правопорушення без втручання третіх осіб. Саме це стало підставою для повного виправдання обвинувачених.

У ході розслідування з’ясувалося, що заявник неодноразово співпрацював із правоохоронними органами у викритті корупційних злочинів, отримуючи за це винагороду, і в цьому випадку його дії були під контролем СБУ. Свідки підтвердили, що чоловік мав власну мотивацію та отримував вказівки від інших осіб.

Суд визнав, що працівники ДБР не здійснювали злочинних дій і що обвинувачення було штучним, зумовленим конфліктом між різними правоохоронними органами. Також матеріали щодо третього обвинуваченого виділено в окреме провадження через його мобілізацію.

Рішення ВАКС підкреслює важливість об’єктивного оцінювання доказів та виключення провокацій при розслідуванні корупційних справ.

Центральний районний суд Миколаєва ухвалив обвинувальний вирок у справі про зухвалий напад на аптечний заклад, який стався наприкінці листопада 2024 року. На лаві підсудних опинилася 34-річна мешканка міста, дії якої кваліфікували за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України. Суд дійшов висновку, що злочин був вчинений умисно та з використанням небезпечного способу, що створювало загрозу для здоров’я працівниці аптеки.

Як встановили під час розгляду справи, жінка зайшла до аптеки, розташованої на проспекті Центральному, та звернулася до асистента фармацевта з проханням розміняти готівку. Скориставшись моментом, вона застосувала газовий балончик, після чого безперешкодно потрапила до касової зони. Звідти було викрадено близько 6,5 тисячі гривень, після чого нападниця намагалася швидко залишити приміщення.

Жінка визнала свою провину, пояснивши, що опинилася в тяжкій життєвій ситуації та їй потрібно було сплатити оренду житла. Вона компенсувала завдану потерпілій шкоду та щиро каялася у вчиненому.

Суд, врахувавши тяжкі життєві обставини, щире каяття та відшкодування збитків, застосував статтю 69 КК України та призначив покарання нижче від мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.4 ст.186 КК. Жінку визнано винною та засуджено до позбавлення волі на строк чотири роки.

Штрафи за використання російської музики у закладах громадського харчування в Україні потребують значного підвищення, оскільки наявні санкції не виконують роль ефективного стримувального механізму. Таку заяву зробив голова підкомітету з питань музичної індустрії Верховної Ради та президент Всеукраїнської асоціації музичних подій UAME Олександр Санченко в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна». Він зазначив, що поточний штраф у розмірі 170 гривень виглядає фактично символічним, особливо для великих ресторанів, кафе та розважальних закладів.

Санченко підкреслив, що навіть із наявністю відповідних заборон, поточні штрафи не є достатнім стимулом для бізнесу дотримуватися законодавчих вимог. За його словами, для великих підприємств, які часто працюють з прибутками в сотні тисяч або навіть мільйони гривень, такі штрафи не складають серйозної загрози, що дозволяє їм ігнорувати обмеження без великих наслідків. Підвищення штрафів дозволить створити реальну загрозу для порушників, стимулюючи їх до більш свідомого ставлення до музичної політики країни.

Санченко наголосив, що для реальної ефективності санкцій потрібна не лише чітка процедура фіксації порушень, а й значно вищий розмір штрафу. На його думку, сума має перевищувати 50 тисяч гривень, щоб у власників закладів виникав реальний страх перед покаранням і бажання дотримуватися законодавства.

Він також повідомив, що наразі профільний комітет працює над створенням дієвого механізму контролю та відповідальності спільно з уповноваженою із захисту державної мови Оленою Івановською. Йдеться про напрацювання нових правил, які дозволять ефективніше реагувати на порушення мовного законодавства у сфері обслуговування.

Очікується, що рішення щодо посилення відповідальності за трансляцію російської музики у закладах громадського харчування можуть бути ухвалені вже наступного року. Законодавці підкреслюють, що йдеться не про формальну заборону, а про реальний інструмент захисту українського культурного простору.