Вівторок, 21 Липня, 2026

Коли відповідальність за шахрайські кредити несе банк, а не позичальник

Важливі новини

Аміл Омаров і нові амбіції у прокуратурі Харкова

Колишній очільник Прокуратура Харківської області Аміл Омаров знову опинився в центрі суспільної уваги через намір обійняти посаду в Київська окружна прокуратура Харкова. Його кадрові претензії викликають дискусії як серед юристів, так і в громадському середовищі міста Харків, адже за плечима посадовця — неоднозначна репутація та звинувачення у конфліктах інтересів.

За інформацією з обізнаних джерел, під час перебування на попередній посаді Омаров нібито підтримував тісні контакти з представниками бізнесових структур, інтереси яких могли перетинатися з діяльністю органів прокуратури. Це породжувало підозри щодо неупередженості прийнятих рішень та можливого впливу приватних інтересів на службову діяльність. Окремі епізоди стали предметом журналістських розслідувань, у яких ішлося про потенційні ризики для прозорості та законності процесуального керівництва.

На місце, яке звільнив Андрій Яковлев, відомий тим, що збирав «відкупні» та хвалився зв’язками у Генеральній інспекції Офісу Генпрокурора, претендує Аміл Омаров. Одночасно зі звільненням Яковлева свої заяви на відставку подали перший заступник прокурора Іван Тарасов та заступник прокурора області Владислав Грюк.

Джерела наголошують, що заяви краще подавати українською мовою та перевіряти на граматику перед відправленням, аби уникнути непорозумінь. У минулому між працівниками системи траплялися ситуації, коли спілкування супроводжувалося нецензурною лексикою.

Справу, пов’язану з Омаровим та його родинним бізнесом, наразі закрито. Повна інформація про виявлені схеми буде опублікована окремо. Громадськість та експерти очікують від нового керівництва ефективних дій і наведення порядку у прифронтовому Харкові.

Спроба купити громадянство для росіянина обійшлася штрафом у 17 тисяч

У Києві Печерський районний суд визнав винним Олександра Іжка за спробу підкупу співробітника СБУ на суму 50 тисяч доларів. За це чоловік отримав штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Про це повідомляє видання 368.media з посиланням на вирок суду у справі №757/52465/23-к, кваліфікованої за ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України. За даними слідства, Іжко, уродженець Черкас, […]

МОЗ закупив 44 одиниці дорогого медичного обладнання з яких працює лише два

У 2023 році Міністерство охорони здоров’я України зробило централізовану закупівлю 44 одиниць високовартісного медичного обладнання на суму 1,6 мільярда гривень. Серед придбаного — лінійні прискорювачі для лікування раку, магнітно-резонансні томографи та стоматологічні комп’ютерні томографи. Однак, станом на листопад 2024 року, лише 2 з цих одиниць були введені в експлуатацію, що становить лише 4,5% від запланованої […]

The post МОЗ закупив 44 одиниці дорогого медичного обладнання з яких працює лише два first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Викриття масштабної шахрайської схеми під виглядом “полювання на людях”

Правоохоронці розкрили детально сплановану схему вимагання грошей у столичного підприємця, яка базувалася на фабрикації фіктивного злочину під час полювання в Черкаській області. Згідно з матеріалами слідства, ніякого реального вбивства не відбувалося — вся історія була ретельно інсценізована для психологічного тиску на жертву.

За даними правоохоронців, 38-річний киянин вирушив на полювання разом зі знайомим. Після кількох пострілів його супутник повідомив, що бізнесмен нібито смертельно поранив людину, сплутавши її з твариною. Ця брехня створила ефект непереборного шоку та страху перед кримінальною відповідальністю. Далі неподалік «знайшли тіло», яке стало центральним елементом психологічного маніпулювання і ключовим інструментом для вимагання грошей.

Як встановили правоохоронці, жодної загиблої людини не існувало. Сцену було підготовлено заздалегідь з єдиною метою — залякати підприємця та змусити його заплатити значну суму грошей.

Організатором схеми виявився 51-річний мешканець Києва. Він переконував потерпілого, що має необхідні зв’язки, які дозволять «вирішити питання» і уникнути кримінальної відповідальності. За свої послуги чоловік вимагав 475 тисяч доларів США.

Упродовж тривалого часу потерпілого піддавали психологічному тиску, використовуючи страх перед можливими наслідками. Зрештою бізнесмен звернувся до правоохоронців.

Під час спеціальної операції поліцейські затримали організатора схеми в момент отримання частини коштів — 50 тисяч доларів. Затримання відбулося у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі повідомили фігуранту про підозру у вимаганні, поєднаному з погрозами насильства щодо потерпілого та його близьких. Санкція інкримінованої статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі триває слідство. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб та встановлюють, чи могли фігуранти використовувати подібну схему раніше.

Проблеми з цифровими сервісами охопили весь світ

По всьому світу зафіксовано серйозні збої у функціонуванні різних...

Касаційний цивільний суд скасував рішення апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції у справі №490/7829/23 щодо позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення кредитної заборгованості. Про це повідомляє «Закон і Бізнес».

Суть спору полягала в тому, що банк вимагав стягнути з клієнта понад 68 тисяч гривень заборгованості за кредитом. Суд першої інстанції задовольнив позов лише частково, визначивши до стягнення 4732,86 грн, але відмовив у стягненні відсотків. Крім того, він врахував, що понад 69 тисяч гривень було списано з рахунку відповідача у травні 2022 року в результаті несанкціонованої операції. Вину клієнта в цьому інциденті банк не довів.

Апеляційний суд дійшов протилежного висновку, визнавши, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІН-коду чи інших даних. Підставою стало посилання на запис розмови з оператором «гарячої лінії», де клієнт начебто визнав передачу пароля від електронного кабінету.

Однак КЦС наголосив: сам факт коректного введення вихідних даних для проведення операції не може автоматично свідчити про вину клієнта. За відсутності беззаперечних доказів сумніви тлумачаться на користь споживача, адже він є «слабкою стороною» у правовідносинах із банком.

Суд також підкреслив, що банк мав надати всі належні докази ще в суді першої інстанції. Натомість у апеляції він посилався на обставини, які раніше сам заперечував, що суперечить принципам добросовісності та забороні суперечливої поведінки. Крім того, врахування нових доказів апеляційним судом без їх належного розкриття було визнано порушенням процесуальних норм.

Таким чином, Верховний Суд підтвердив: відповідальність за безпеку операцій лежить насамперед на банку, а сумніви щодо вини клієнта не можуть ставитися йому в провину без належної доказової бази.

Останні новини