Колишні прокурори перетворили ЄДРСР на приватну базу даних

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У рамках акції “Боєприпаси для України” словаки зібрали 4,5 мільйона євро, з яких вже витрачено 4 мільйони. Решту 500 тисяч євро планують використати для закупівлі боєприпасів для гранатометів, які будуть доставлені в Україну до кінця року.

“7 жовтня – великий день, на який ми чекали з самого початку. Це був чіткий сигнал від словацького народу, що 70 тисяч громадян продовжують робити регулярні пожертви, щоб Україна могла захиститися від агресора”, – зазначив Маріан Кулич.

Кампанію “Боєприпаси для України” запустили після того, як уряд Словаччини вирішив не долучатися до ініціативи Чехії зі збору коштів на снаряди для ЗСУ.

Необхідно відзначити, що, незважаючи на гуманітарну допомогу, політичні відносини між Україною і Словаччиною залишаються напруженими. 7 жовтня прем’єр-міністри України Денис Шмигаль та Словаччини Роберт Фіцо провели зустріч в Ужгороді, під час якої словацький прем’єр висловив своє “холодне” ставлення до можливості членства України в НАТО, хоча не виступив проти її вступу в Європейський союз.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Крім Стармера, прем’єр Туск також проведе переговори з Макроном і генсеком НАТО Рютте.

Туск намагається «заручитися підтримкою Заходу щодо України через європейський альянс, до якого увійдуть країни Північної Європи і Балтії».

Нагадаємо, син Трампа заявив, що Зеленський «втратить свою допомогу», коли його батько стане президентом.

Водночас Стармер і Макрон спробують переконати Байдена дати Україні дозвіл на стрільбу ракетами Storm Shadow углиб Росії до інавгурації нового президента.

Протягом періоду з 2014 по 2020 рік заступник голови Офісу Президента України, Олег Татаров, відігравав активну роль у науковому супроводі захисту дисертацій понад 59 науковців з 6 вищих навчальних закладів. Більшість з цих осіб на сьогодні відомі своїми видатними досягненнями в сфері правоохоронної діяльності, займаючи важливі посади та беручи участь у вирішенні ключових справ, зокрема, у резонансних справах Стерненка та Дениса Єрмака. За даними журналістів, ці 59 осіб успішно захистили свої дисертації під науковим керівництвом Олега Татарова або в захисті, де він був науковим опонентом, протягом зазначеного періоду, коли Татаров не обіймав посаду в уряді.

Серед осіб, які захистили дисертації під керівництвом Олега Татарова або в яких він брав участь як науковий опонент, виділяються наступні імена:.

У зв'язку з справами Сергія Стерненка та його прихильників, які організували протест на Банковій, зауважено, що з Олегом Татаровим пов'язані суддя Світлана Шапутько, прокурор Олег Білоус та адвокат Станіслав Свириденко. Існує припущення, що між Татаровим та цими особами, які були об'єктом судового переслідування, існує системний зв'язок. Однак доказів того, що саме Татаров встановлював ці зв'язки, не виявлено. Навіть за його перебування на посаді заступника керівника Офісу Президента України він не мав офіційних кадрових повноважень. Однак фактично вплив на правоохоронний блок відомий. Важко уявити, що Офіс президента не впливав на формування керівництва цих органів. Маючи власних адвокатів та зв'язки в слідстві, прокуратурі, судах, можна взагалі впливати на рішення суду”, – заявив юрист Вадим Валько з Центру протидії корупції.

Розслідування вказує на те, що є підстави підозрювати, що ця неофіційна мережа, пов'язана з Олегом Татаровим, може використовуватися владою для вирішення ще багатьох скандальних справ. Олег Татаров був призначений на посаду заступника керівника Офісу Президента 5 серпня 2020 року. Попередньо він працював заступником начальника Головного слідчого управління МВС під керівництвом Віталія Захарченка під час Революції Гідності та керував кримінальними провадженнями щодо активістів цього періоду.

У вищезгаданій статті відзначається активна роль Олега Татарова, заступника голови Офісу Президента України, у науковому супроводі захисту дисертацій та його можливі зв'язки з ключовими особами судової системи, прокуратури та адвокатури. Вказується на наявність неофіційної мережі, пов'язаної з Татаровим, яка може бути використана владою для вирішення скандальних справ. Юридичні експерти висловлюють підозри щодо можливого впливу цієї мережі на судові рішення та використання її для політичних цілей. Розкрито біографічні дані Татарова та його попередні роботи, що вказують на його досвід у сфері правоохоронної діяльності. В цілому, стаття стверджує наявність потенційних системних зв'язків між Татаровим та ключовими фігурами правоохоронних органів, що може впливати на роботу судової системи та вирішення судових справ.

Згідно з Павлом Демчуком, юридичним радником Transparency International Ukraine, енергетика завжди привертала увагу до можливих корупційних схем. Недавні скандали, такі як «Газова справа» Онищенка, «Роттердам+» та суперечка навколо «Центренерго», за висновками Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, суттєво пошкодили країну. Ці події ускладнили розвиток енергетичної сфери, зробивши її осередком корупційних зловживань на протязі багатьох років.

Одним із найскладніших кейсів у цій галузі є справа братів Дубневичів, пов’язана з розкраданням газу на теплових електростанціях. Правоохоронці оцінюють загальний збиток для держави у розмірі приблизно 2 мільярдів гривень. В справі зазначається причетність колишнього народного депутата, а також численні спроби затягнути судовий процес.

Розглянемо деталі цієї схеми та її можливі наслідки для сучасної України.

У 2016 році Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розпочала перевірку закупівель газу для Новояворівської та Новороздільської теплових електростанцій на Львівщині. У результаті цієї перевірки виявлено, що енергокомпанії, що керували цими ТЕЦ, використовували пільговий газ, закуплений у «Нафтогазі», не за призначенням.

За обвинуваченням, при закупівлі газу для ТЕЦ, ці компанії створювали видимість того, що газ необхідний для виробництва тепла для населення Новояворівська та Нового Роздолу. З метою зниження цін на тепло для населення, «Нафтогаз» продавав газ за пільговими цінами, інколи утричі дешевше, ніж для інших споживачів. Однак, замість використання газу для генерації тепла, компанії використовували його для виробництва електроенергії, яку продавали на ринку через ДП «Енергоринок».

В результаті цих дій прибутковість виробництва електрики на ТЕЦ значно перевищила нормативи, встановлені НКРЕКП (понад 60% проти 3-5%).

Розслідування цих справ розпочалося в грудні 2016 року, майже одразу після проведення позапланових перевірок на ТЕЦ. За даними детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), практика незаконного використання газу на ТЕЦ тривала протягом двох періодів: у 2013-2015 та 2016-2017 роках.

Головним фігурантом справи є Ярослав Дубневич, один з братів та колишній народний депутат. У зазначений період він разом з Богданом Дубневичем був кінцевим власником підприємств, що управляли вказаними ТЕЦ. У 2019-2020 роках вони передали управління компаніями своїм синам. Додатково, їхнє ім’я також звучить у справі про нелегальний видобуток піску на суму 21 млн гривень.

За період з 2013 по 2015 роки зазначені підприємства уклали кілька договорів з НАК «Нафтогаз» на закупівлю природного газу для виробництва тепла. Обсяг закупівель перевищив 300 мільйонів кубометрів газу на суму понад 1,4 мільярди гривень.

У другому періоді, з 2016 по 2017 роки, було укладено договори на понад 700 мільйонів гривень на закупівлю понад 150 мільйонів кубометрів газу для постачання тепла в міста Львівської області.

Замість використання газу для теплопостачання населення, ТЕЦ використовували його для виробництва електроенергії, що призвело до збитків для «Нафтогазу» приблизно на суму 2,1 мільярда гривень, тоді як ТЕЦ, що були підконтрольні Дубневичам, одержали значні прибутки.

За версією обвинувачення, у злочинну змову вступив менеджмент компаній, керівництво яких перебувало під контролем Ярослава Дубневича. Серед осіб, які звинувачуються, є ексдиректор ТОВ «Енергія» Ігор Кучма, керівник ТОВ «Енергія-Новий Розділ» Ігор Артимко, його заступник Ігор Ільків, фінансовий директор «Енергія-Новий Розділ» Олег Павлишин та ексдиректор ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» Олександр Олексюк.

П’ятеро з фігурантів справи були повідомлені про підозру за перший епізод у 2018 році, а за другий епізод – у 2020 році. Ярославу Дубневичу підозра була оголошена лише 10 жовтня 2023 року, і він став шостим фігурантом. Однак він не з’явився до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), і тому 17 жовтня його було оголошено у розшук, а 13 листопада заочно арештували Вищим антикорсудом. Богдан Дубневич, брат Ярослава, у справі не фігурує, йому навіть не повідомили про підозру.

Обвинуваченням посадовцям компаній та Ярославу Дубневичу інкримінують заволодіння газом на суму понад 2,1 мільярда гривень та легалізацію незаконно отриманого прибутку від продажу електроенергії. За обвинуваченням, Ярославу Дубневичу вдалося “відмити” понад 450 мільйонів гривень, вивівши ці кошти в офшори та повертаючи їх до України як іноземні інвестиції у зелену енергетику.

Цікаво, що у жовтні 2018 року колишній очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький заявляв, що брати Дубневичі не мають стосунку до газових махінацій на теплових електростанціях у Львівській області.

Від початкових перевірок НКРЕКП до моменту обвинувального акту у суді пройшло три роки, а судовий процес триває вже п’ять років. Transparency International Ukraine стежила за цим кейсом з моменту вручення підозр: зазначається, що в процесі судових слухань були часті неявки учасників справи, відмови у об’єднанні епізодів та навіть закриття провадження через «поправки Лозового».

НАБУ оцінює цю справу як одну з найскладніших у сфері економіки, оскільки досудове розслідування вимагало звернення до дев’яти країн, включаючи Швейцарію, США, Кіпр, Латвію, Словаччину, Канаду та Маршаллові Острови.

Було кілька спроб відібрати справу у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), проте Апеляційна палата відхилила ці ініціативи. Після третього перегляду підсудності Апеляційна палата ВАКС прийняла рішення, що всі попередні спроби були необґрунтованими. У серпні 2022 року перший епізод справи було закрито і потім відновлено, що призвело до втрати здобутого прогресу через необхідність почати судове слухання спочатку.

Об’єднання двох епізодів справи в один також не прискорило процес. Цей єдиний епізод передали до ВАКС у січні 2023 року, і наразі провадження вже понад рік перебуває на етапі підготовчого судового розгляду. За шість років з моменту початку розслідування правоохоронці зібрали 300 томів матеріалів, які суд повинен дослідити перед прийняттям рішення.

Компанії «Новороздільська ТЕЦ» та «Новояворівська ТЕЦ», які оцінюються у 800 млн гривень, залишаються під арештом. Також затримано 2,3 мільйона євро, що належать особам, близьким до колишнього нардепа Ярослава Дубневича.

У червні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) запропонувала передати обидві ТЕЦ під управління Агентства з управління активами (АРМА). Суддя Солом’янського районного суду у Києві підтримав цю ініціативу, і через чотири місяці АРМА призначило тимчасового управителя компанії «Гарант Енерго М».

Проте управитель стикнувся з активним опором від власників ТЕЦ: персонал відмовлявся виходити на роботу, обладнання демонтували, технічну документацію знищували, а через суд намагалися повернути контроль над активами.

У вересні 2019 року закінчився термін договору з управителем «Гарант Енерго М», і було оголошено новий конкурс. Тендерний комітет вирішив залишити старого управителя для генерації енергії та вибрати нового для розподілу енергії (ТОВ «Альтернатива-Т-ХХІ»). Проте «Гарант Енерго М» не виконав умови, не звітував про готовність до опалювального сезону та не погасив заборгованості із заробітної плати перед «Нафтогазом».

В результаті обидві ТЕЦ без конкурсу передали в управління ТОВ «Нафтогаз Тепло» через заборгованість із зарплати. Ця справа стала важливим драйвером для впровадження процедури «виняткового» управління арештованими активами, що передбачена ст. 21-1 Закону про АРМА. Це дозволило уряду ефективно передавати управління критично важливим інфраструктурним об’єктам, таким як ТЕЦ, для забезпечення їх нормального функціонування.

Незабаром справа перейде на етап розгляду по суті. Організація Transparency International Ukraine наголошує на важливості справедливого та неупередженого судового процесу в даній справі, особливо оскільки вона має прямий вплив на добробут мешканців українських міст і включає колишнього народного депутата, замішаного у складних фінансових схемах.

Розгляд справи не можна очікувати надто швидким, оскільки матеріали кейсу налічують понад 300 томів. Можливо, окремі обвинувачені укладуть угоди з прокурорами, які будуть затверджені Вищим антикорупційним судом (ВАКС). У випадку обвинувального вироку, фігурантам справи загрожують серйозні покарання – до 15 років позбавлення волі за сукупністю злочинів, за які їм інкримінується.

Окрім того, Ярослава Дубневича також обвинувачують у заволодінні 93 мільйонами гривень, призначеними для «Укрзалізниці». За версією обвинувачення, група службових осіб спільно з підконтрольними підприємствами організувала проведення відкритих торгів на закупівлю стрілкових переводів, що призвело до переплат. Ця справа також знаходиться на етапі підготовчого засідання у ВАКС.

Очікується, що результати судового розгляду цих справ будуть цікавими як у плані процесу збору доказів, так і з точки зору матеріального права. Це може мати важливий стримувальний ефект для тих, хто спробує зловживати тарифною державною політикою.