Колишній генерал СБУ Андрій Наумов підозрюється у підробці офіційних документів в Україні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Особливо серйозна проблема з вугіллям — навколо Гірника, Селідово та Покровська розташовані останні шахти, де можна було добувати коксівне вугілля. Тобто металургія, яка в Україні була другою за прибутковістю галуззю після сільського господарства, на межі колапсу.

Як відомо, під час військового конфлікту Україною було втрачено ММК ім. Ілліча та Азовсталь, а це близько 40% металургійних потужностей країни. Втрата маріупольського порту та тимчасова втрата виходу у Чорне море також збільшили витрати на логістику у 4-6 разів. Номінальні потужності з виробництва стали скоротилися до 17,8 млн. тонн за підсумком 2023 року.

Виробництво сталі впало майже в 3,5 рази — з 21,3 млн. тонн до 6,2 млн. тонн. “Метінвест” у зв’язку із втратою двох меткомбінатів списав 1,5 млрд доларів збитків. Також під контролем РФ опинилися околиці Докучаєвська із Докучаєвським флюсо-доломитним комбінатом та Запорізький залізорудний комбінат.

Як результат — падіння виробництва стали майже в 3,5 рази: з 20-22 млн. тонн у 2020-2021 роках до 6 млн. тонн у 2022-2023 роках. Тобто для України, якій у 2021 році експорт залізняку і металу приніс 13,9 млрд доларів, зупинка метзаводів та втрата родовищ стала сильним ударом.

А втрата Україною одного лише Покровська вплине на сталеливарну промисловість країни. Це підтвердив голова “Укрметалургпрому” Олександр Каленков. “Цього року ми можемо досягти 7,5 млн тонн. Але у разі втрати Покровська це буде 2-3 млн тонн”, – заявив він. Так, втрата Покровська стане не просто ударом по металургійній галузі, а й матиме руйнівний вплив на всю економіку України, позбавивши її одного з ключових джерел доходу.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з перезатвердженим проєктом Київської міської держадміністрації, планується зведення під’їзної дороги від проспекту Лобановського до аеропорту, який не працює з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Загальна довжина маршруту складе 4,3 км, а для верхнього шару покриття заплановано використання модифікованого асфальтобетону.

Перша черга будівництва передбачає 2,8 км дороги з двома смугами руху в одному напрямку, велосипедну доріжку, тротуари, очисні споруди, надземний пішохідний перехід та світлофори. Вартість проєктних робіт оцінюється в 7,38 млн грн, а будівельних – у 1,56 млрд грн. Завершити роботи планують до середини 2026 року.

Учасникам тендеру на проєктування необхідно надати аналогічний договір, підтвердити наявність потрібного обладнання, програмного забезпечення та кваліфікованих працівників. У тендері на будівництво потрібно надати аналогічний договір на будівництво або реконструкцію міських доріг чи вулиць з відгуком, виданим не раніше ніж за місяць до оголошення тендеру. Крім того, необхідно підтвердити наявність виробничої бази, атестованого асфальтобетонного заводу, будівельних дорожніх машин і працівників. Також претенденти мають мати чистий дохід за 2023 рік не менше 30% від очікуваної суми, що становить не менше 467,08 млн грн.

Зазначається, що другу чергу будівництва, що передбачає 1,5 км дороги з однією смугою руху, вже замовили восени 2023 року у приватних компаній «ВКФ Стандарт-Авто» та «КП Шляхбуд Інвест» на суму 1,22 млн грн та 135,94 млн грн відповідно.

Проєкт дороги до аеропорту почався ще у 2010 році під час підготовки до Євро-2012. Будівництво тоді було довірено компанії «Укратоменергобуд» на суму 174 млн грн, але завершити роботи до 2012 року не вдалося, і проєкт з тих пір кілька разів переглядали та дофінансовували.

Ключові елементи військового обліку:

“Ми зберігали перевагу завдяки інноваціям у використанні дронів — від Mavic до FPV-дронів і морських апаратів. Але ворог швидко переймає наші розробки та масштабує їх для власних потреб”, — пояснила Берлінська.

Росія активно впроваджує на своїх фронтах технології, розроблені українцями, тим самим зменшуючи розрив у технологічному оснащенні. В результаті, за словами Берлінської, на деяких напрямках Росія змогла навіть обігнати Україну, що ставить під загрозу подальшу ефективність українських військ у цій сфері.

Особливу проблему становить недооцінка українських інженерів на фронті, вважає Берлінська. Висококваліфіковані фахівці часто виконують завдання, не пов’язані зі створенням чи вдосконаленням технологій — працюють як водії, мінометники чи діловоди. Берлінська наголосила, що це втрата цінного ресурсу, оскільки ці люди могли б робити набагато більше, якби мали можливість реалізувати свої інженерні навички.

“Якщо у нас є рота інженерів, яка може утримувати позицію на кілька кілометрів, але в той же час має потенціал для виготовлення дронів, які можуть значно послабити сили противника, ми повинні використовувати їх саме за призначенням. Це не просто економія ресурсів, а можливість діяти розумніше”, — зазначила вона.

Розробник комплексів розвідки Андрій Липовий вважає, що Україна наближається до технологічного рівня Росії і навіть отримала певну “невелику перевагу” в деяких аспектах. На його думку, за умови правильного підходу Україна зможе закріпити своє лідерство в галузі безпілотних систем уже в 2025 році.

Однак для цього потрібні інвестиції в інженерний потенціал і належна організація людських ресурсів. “Війна дронів” між Україною та Росією демонструє, що, попри готовність інженерів до розробки нових технологій, необхідно забезпечити умови для реалізації їхніх ідей.

На думку експертів, Україна повинна інвестувати не лише в кількість дронів, але й у якість їхнього управління та інновації. В іншому випадку технологічне відставання від Росії може лише посилитися, ускладнюючи завдання військовим на фронті.