Колишній керівник ДСНС на Вінниччині примушував підлеглих будувати собі будинки

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив перед громадськістю об'ємний звіт, складений на понад 250 сторінок, який містить переконливі докази систематичних нападів на УПЦ, на її святині та священицький корпус. Цю інформацію він виклав у своєму відеозверненні, в якому закликав уряд України припинити розгляд законопроекту 8371, що спрямований на заборону діяльності УПЦ. Амстердам наголосив, що цей законопроект є проявом мови ненависті, а напади на вірян та обмеження їхніх прав є абсолютно неприпустимими. Він закликав уряд не допускати розділення нації та підбурювання конфліктів між громадянами.

Адвокат також заявив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом і відмовляється від ідеології "русского мира". Він процитував заяву митрополита Київського Онуфрія, який підтвердив, що церква будує лише божий мир і позицію УПЦ відносно "русского мира". Амстердам також підкреслив, що УПЦ повністю підтримує та пов'язується з державою Україна, до захисту якої закликає з перших днів російської агресії.

Завершуючи своє звернення, Роберт Амстердам звернувся до американської громадськості з закликом підтримати Україну, наголосивши, що це не лише важливо для самої України, а й для безпеки Америки. Він зауважив, що події в Києві та в Кабулі викликають сумніви у довіру до США, і закликав не залишати український народ на милість та мілість.

• Звіт, підготовлений адвокатом Української православної церкви Робертом Амстердамом, свідчить про серйозні напади на УПЦ, її церкви та священнослужителів.

• Заклик адвоката до уряду України припинити розгляд законопроекту, спрямованого на заборону УПЦ, має значний соціальний та правовий вагомість, особливо у контексті захисту релігійних свобод та запобігання подальшим конфліктам у суспільстві.

• Відмова УПЦ від зв'язків з Московським патріархатом та підтримка держави України є важливими аспектами її діяльності та позиції в контексті сучасних політичних та соціальних викликів.

• Заклик Роберта Амстердама до підтримки України з боку США є актуальним у світлі геополітичних подій та важливим для зміцнення міжнародної солідарності в обличчі загрози агресії.