В Ужгороді виник скандал через незаконну забудову

Заява мера Києва Віталія Кличка про заплановане відкриття метро на Виноградар у 2026 році не збігається з фактичними прогнозами самого КП «Київський метрополітен». На цю розбіжність звернули увагу представники громадської організації «Пасажири Києва», які проаналізували виступи транспортних чиновників під час засідання профільної комісії Київради.

У ході обговорення керівник комунального підприємства «Київський метрополітен» Віктор Вигівський повідомив, що станом на сьогодні у 2026 році планують завершити лише основні будівельні конструкції станції «Мостицька». Йдеться саме про бетонні та інженерні елементи без повного комплексу внутрішніх робіт, технічного обладнання та систем безпеки, необхідних для запуску руху поїздів.

Ці слова різко дисонують із заявою міського голови Віталія Кличка, зробленою під час сесії Київради 9 жовтня. Тоді мер запевнив, що вже у 2026 році щонайменше одна станція метро на Виноградарі буде відкрита для пасажирів.

У «Пасажирах Києва» наголошують: різні позиції посадовців створюють дезінформацію для мешканців та формують нереалістичні очікування. Будівництво продовжує затягуватися, а об’єктивних підтверджень можливості запуску у 2026 році немає.

Запуск метро на Виноградар залишається одним із ключових інфраструктурних проєктів столиці. Проте через нестабільне фінансування та розбіжності в офіційних заявах люди досі не мають чіткого розуміння, коли нова лінія стане реальністю.

Олег Кивлюк, колишній керівник Волинського обласного територіального центру комплектування, після звільнення зі служби продовжує працювати в цивільній сфері на посаді в комунальному підприємстві «Луцькспецкомунтранс». Проте його діяльність викликає чимало запитань через низку незадекларованих активів та майна, що не співвідноситься з офіційними доходами.

Попри те, що він уже не займає військову посаду, Кивлюк продовжує мешкати у квартирі, що належить Міністерству оборони, а також користується автомобілем Porsche Cayenne 2017 року випуску. Цей автомобіль не зазначений у його деклараціях, що викликає серйозні сумніви щодо прозорості його фінансових справ.

Автомобіль Porsche зареєстрований на киянку Аліну Маленьку, власницю бренду «Міс Даймонд», яка стверджує, що «подарувала машину» Кивлюку. Його вартість становить близько 38 тисяч доларів. Раніше дружина декларувала Mazda CX-7 та Hyundai Santa Fe, які пізніше переписала на родичів.

У Володимирі Кивлюк володіє двоповерховим котеджем, офіційно позначеним як «незавершене будівництво», хоча фактично він добудований. Журналісти підрахували, що навіть з урахуванням пенсії, зарплати в КП та виплат за вислугу років, офіційні доходи Кивлюка не покривають вартість його майна.

Брайан Кларк, відомий експерт Гудзонівського інституту з військово-морських операцій і радіоелектронної боротьби, розкриває стратегію руйнування Кримського мосту, яка потенційно може бути використана Україною. За словами Кларка, першим кроком буде атака на верхні конструкції мосту, зокрема на його настил, для чого потрібно використати від 20 до 40 ракет з корисним навантаженням понад 500 фунтів. Зазначається, що єдиними доступними для України ракетами, що відповідають цим вимогам, є британські Storm Shadow та французький SCALP, які дозволять вести атаку з достатньої відстані, щоб уникнути російської ППО. Однак проблема полягає в обмеженому числі літаків, які може використовувати Україна для одномоментної атаки, оскільки очікувані українські F-16 не сумісні з цим типом ракет. Кларк вказує, що хоча F-16 можливо оснастити іншими ракетами, це потребуватиме набагато ближчого підходу до цілі та збільшить ризик для літаків.

Далі експерт рекомендує атакувати основу мосту, використовуючи великі безпілотні надводні кораблі, які вріжуться в опори мосту. Проте наявні морські дрони України занадто малі для цієї місії. Зазначається, що, можливо, Україна могла б використати модифіковані баржі з дистанційним управлінням або невеликі контейнеровози для підриву фундаменту мосту. Про існування таких "великих дронів" у ЗСУ нічого не відомо, але Кларк визнає, що синхронізація шквалу дронів та координація їхнього впливу на міст буде неймовірно складною для України. Тому експерт вважає, що найефективнішим рішенням буде запустити одну величезну бомбу в опору мосту, хоча деталей щодо цього плану він не уточнив.

Джерело, що має зв'язок з Міністерством оборони України, підтверджує можливість знищення Кримського мосту, хоча дату цієї операції не уточнює. За повідомленням газети The Sun, українські чиновники планують підірвати міст до середини липня, але джерело цієї інформації залишається невідомим. Однак раніше видання Guardian наголошувало, що атака на міст може відбутися "в найближчі місяці".

У результаті проведеного аналізу можна зробити декілька важливих висновків щодо можливостей України з руйнування Кримського мосту. Перш за все, відомо, що в України існують потенційні засоби, які можуть бути використані для атаки на міст, такі як британські Storm Shadow і французький SCALP ракети. Однак існують певні обмеження, зокрема, в обмеженій кількості літаків для їхнього використання.

Другий важливий аспект полягає у використанні безпілотних апаратів для атаки на міст. Хоча Україна має певні можливості у цьому напрямку, проте її поточні морські дрони виявляються недостатньо ефективними для таких завдань.

Загалом, важливо зазначити, що плани України щодо руйнування Кримського мосту підтверджуються деякими джерелами, але деталі цих планів залишаються невідомими. Однак варто враховувати, що така операція потребуватиме великої координації та планування з боку України, а також може викликати значні реакції з боку Росії.

2025 рік увійшов до історії столичного самоврядування як період безпрецедентного зростання фінансування депутатських фондів у Київська міська рада. У жовтні обсяг видатків на Програму вирішення соціально-економічних проблем та виконання доручень виборців було збільшено до 1 млрд 800 млн гривень. У перерахунку це становить близько 15 мільйонів гривень на одного депутата, що стало найвищим показником за останні роки.

Водночас масштаб фінансування викликає активні дискусії серед експертів і громадськості. З одного боку, додаткові ресурси дозволяють швидше вирішувати нагальні проблеми, особливо в умовах економічних викликів та воєнного стану. З іншого — зростає потреба в прозорому контролі за розподілом коштів, аби уникнути неефективного використання бюджету та політичних зловживань.

Видатки на депутатські фонди зростають із початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році кожен депутат міг спрямувати на допомогу виборцям 1,5 млн грн, у 2023 році — 6 млн грн, у 2024-му — 10 млн грн, а у 2025 році сума зросла до 15 млн грн.

Варто зазначити, що під час ухвалення п’ятирічної програми на 2021–2025 роки у 2020 році на фінальний 2025 рік планували виділити лише 228 млн грн — по 1 млн грн на кожного депутата. Окремо передбачалося 108 млн грн на роботу приймалень. Однак під час ухвалення бюджету на 2025 рік фінансування збільшили вп’ятеро — до 5 млн грн на депутата та 169 млн грн на приймальні.

Восени 2025 року депутати підтримали ще одне підвищення — до 15 млн грн на кожного. За відповідне рішення проголосували 78 обранців, лише троє його не підтримали.

Показово, що 38 із 78 депутатів повністю використали свої фонди на матеріальну допомогу та водночас підтримали розширення програми. Рівень освоєння коштів на кінець звітного періоду становив 94,35%. Невикористаними залишилися лише 126 млн грн.