Колишній посадовець КМДА під підозрою у масштабних порушеннях під час закупівель

Польща розпочала поетапне впровадження сучасної європейської системи в’їзду/виїзду EES (Entry/Exit System) на прикордонних пунктах пропуску, що межують з Україною. Ця ініціатива є частиною масштабної програми Європейського Союзу, спрямованої на підвищення ефективності та безпеки перетину зовнішніх кордонів Шенгенської зони. Нововведення має на меті не лише пришвидшити процеси перевірки, а й забезпечити більш точний облік та контроль строків перебування іноземців у країнах ЄС.

Згідно з офіційною інформацією прикордонних служб, запуск системи розпочинається у Люблінському воєводстві. Першими пунктами пропуску, де запрацює EES, стануть: — 4 листопада — автомобільний пункт пропуску «Долгобичув—Угринів»; — 5 листопада — пункт «Зосин—Устилуг»; — 6 листопада — автомобільний і залізничний переходи на польсько-українській ділянці кордону.

EES передбачає сканування паспортних документів і збір біометричних даних для осіб, які не є громадянами ЄС: прикордонники робитимуть фото та зніматимуть відбитки пальців. Дані зберігатимуться у централізованій базі для контролю кратності в’їздів/виїздів та дотримання строків перебування.

Польська сторона наголошує: загальний порядок перетину кордону не змінюється, але на старті можливі тимчасові затримки через первинну реєстрацію мандрівників у системі. Подорожнім радять закладати додатковий час на проходження контролю та заздалегідь підготувати документи.

EES — частина ширшої реформи зовнішнього кордону ЄС, покликаної зменшити черги, посилити безпеку й боротьбу з нелегальною міграцією, а також автоматизувати перевірку дотримання 90-денного ліміту перебування для безвізових мандрівників.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Так, пропонується доповнити прикінцеві положення закону про правовий режим воєнного стану нормою, якою установити, що тимчасово, у період дії воєнного стану, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, а також органи місцевого самоврядування) нараховуються у сумі, що не перевищує граничного розміру виплат військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях (100 тисяч грн на місяць).

При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки.

Обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, тобто, не застосовується до рятувальників.

Окремо вказано, що обмеження у 100 тисяч грн застосовується також при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів, працівникам Офісу Президента, суддям, суддям Конституційного Суду України, прокурорам, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членам Рахункової палати, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, в тому числі Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України (крім осіб, зазначених в абзаці другому цього пункту), працівникам суб’єктів господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать державі, членам наглядових рад таких суб’єктів господарювання.

Зазначимо, що за даними Міністерства фінансів України, середня зарплата керівництва за жовтень 2024 року склала у Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – 330,7 тисяч грн, Державній митній службі – 276,7 тисяч грн, Державній службі фінансового моніторингу – 234,7 тисяч грн, Національному агентстві з питань запобігання корупції – 232 тисячі грн, Пенсійному фонді України – 194,8 тисяч грн, Національній соціальній сервісній службі – 144,6 тисяч грн тощо.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», до Верховної Ради подали законопроект 12265, який пропонує визначити розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя у розмірі посадового окладу судді місцевого суду (тобто, близько 63 тисяч грн). Нагадаємо, що після внесених змін оклад членів ВРП починається від 236 тисяч грн, не враховуючи додаткові виплати.