Колишній прокурор із Хмельницького незаконно отримав пенсію по інвалідності на понад мільйон гривень

Верховний Суд України скасував рішення двох попередніх судових інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дії прикордонної служби щодо дворазової відмови у виїзді за межі країни. Справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду, який має повторно оцінити всі обставини та докази.

Як встановлено у матеріалах провадження, позивачу відмовили у перетині державного кордону 16 і 20 липня 2024 року. Обидва рішення прикордонників він вважав незаконними та такими, що порушують його конституційні права. Чоловік наполягав, що мав законні підстави для виїзду, оскільки здійснює постійний догляд за матір’ю своєї дружини, а також має оформлені документи для виїзду на постійне місце проживання за кордон.

У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

він уже подавав аналогічні позови.

ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

Верховний Суд:

задовольнив касаційну скаргу позивача;

скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.

Ключові елементи військового обліку:

“Чи потрібно це буде зараз призивати жінок? А чому не варто підготувати їх, навчати? Це ж не обов’язково призвати,” – заявив він, підкреслюючи, що військове навчання для жінок може стати ключовим елементом безпеки України.

Іван Тимочко наголосив, що чим краще навчене населення, тим більше готовності до взаємодії та координації, що своєю чергою впливає на бажання потенційного агресора здійснювати наступальні дії. Готуючи населення до найгірших можливих сценаріїв, можна знизити ризики і краще підготуватися до захисту країни.

Згідно з чинним законодавством України, мобілізація жінок до війська можлива лише за добровільною згодою. Наразі на військовий облік зобов’язані ставати жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, віком від 18 до 60 років. Питання ж обов’язкової служби для жінок поки що не обговорюється. Однак, посол України у Великій Британії Валерій Залужний нещодавно заявив, що в разі необхідності захисту Європи, жінок можуть призвати до лав ЗСУ.

На сьогодні у Збройних силах України служить близько 68 000 жінок, з яких понад 48 000 є військовослужбовицями. Безпосередньо в зоні бойових дій перебувають близько 5 000 жінок, що демонструє високий рівень їхньої участі у захисті країни.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами експерта, цьогоріч Україна отримала від США 7,8 мільярда доларів для фінансування різних потреб, у тому числі для покриття дефіциту бюджету. Але в наступному році така підтримка може суттєво скоротитися.

“На наступний рік існують реальні ризики, що сума допомоги буде зменшена або навіть скасована. Це означає, що Україні доведеться шукати додаткові джерела фінансування,” — заявив Устенко в ефірі програми Вечір.LIVE.

На думку експерта, у разі дефіциту в розмірі 3-4% від ВВП український уряд може вдатися до емісії гривні. Такий крок, за його словами, дозволить тимчасово покрити бюджетні витрати, однак несе високі ризики для економіки.

“Монетизація державного бюджету, фактично, означатиме друк грошей без реального забезпечення. Це може призвести до зростання інфляції та обвалу купівельної спроможності гривні,” — підкреслив Устенко.

В умовах можливої відсутності підтримки з боку міжнародних партнерів уряду України необхідно шукати додаткові джерела для поповнення бюджету. Проте, на думку економіста, реалізувати це швидко буде важко.