Командир Третьої штурмової розповів чому українці не поспішають на фронт

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Bloomberg зазначає, що це перше вторгнення іноземної армії до РФ з часів Другої світової війни.

Цей наступ “виявив крихкість російської прикордонної оборони” в міру того, як угруповання в Україні зростає.

Він “підняв український моральний дух” і “підірвав ретельно вибудуваний Кремлем образ Путіна як захисника простих росіян”.

“Натомість війна, яку він розпочав в Україні, тепер дедалі більше перекидається на територію Росії, де люди в прикордонних регіонах живуть під постійним ризиком обстрілів і ударів безпілотників по ключових промислових об’єктах”, – пише видання.

Для України ж, за оцінкою Bloomberg, це підкріпить її аргументи, що Штати і Європа не повинні побоюватися російських погроз ескалації і повинні дозволити Україні вести боротьбу з Путіним будь-яким способом, який вона вважатиме за потрібне, щоб прискорити закінчення війни.

Про цілі операції Україна офіційно не заявляла, тому видання перераховує такі версії: від спроби захопити територію як потенційну розмінну монету в майбутніх переговорах із Москвою до відволікаючої тактики, щоб послабити тиск на розтягнуту оборону в Україні, відволікаючи російські сили від лінії фронту.

Слово 2025 року в Україні, за версією укладачів словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», стало слово «переговори». Це слово не лише стало популярним у повсякденному вжитку, а й значно вплинуло на мовні тенденції, що спостерігаються у країні. «Переговори» фігурували в пошукових запитах, новинах та соціальних мережах, що свідчить про важливість цього терміну в контексті поточних подій.

Це явище не випадкове. В умовах глобальних та внутрішніх викликів, у часи політичних і економічних змін, саме слово «переговори» стало символом пошуків мирних рішень, діалогу та компромісів. Воно відображає актуальну потребу у взаєморозумінні між різними сторонами, особливо коли мова йде про міжнародні відносини та внутрішню стабільність країни.

Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».