Комітет з енергетики підтримав закупівлю обладнання для добудови Хмельницької АЕС

Міський голова Яремче Андрій Мироняк опинився в центрі уваги суспільства після оприлюднення журналістського розслідування, що стосувалося статків його родини, бізнесів та способу життя. Згідно з публікаціями, журналісти зафіксували наявність маєтку, готелю, пилорами, елітних автівок та облагороджених доріг, що ведуть до особистого помешкання очільника міста. У його декларації за 2024 рік зазначено понад 20 мільйонів гривень доходу дружини та близько 545 тисяч гривень зарплати самого Мироняка.

Одразу після розголосу мер здійснив робочий візит до Італії, де провів офіційну зустріч із представниками міста Соверато. Такий крок викликав додаткову увагу громадськості та викликав дискусії щодо пріоритетів місцевої влади: чи спрямовані ресурси та час очільника громади на розвиток Яремче, чи на міжнародні контакти та власні інтереси.

У квітні 2025 року, як повідомляє міськрада та публічна база закупівель, Тодорук виграла тендер на представницькі та консультаційні послуги щодо розвитку Яремчанської громади за суму майже 100 тисяч гривень. Оскільки сума договору не перевищила 100 тисяч гривень, закупівлю провели без використання електронної системи ProZorro, тобто без конкуренції у відкритому тендері. За даними відкритих реєстрів, Анастасія Тодорук також очолює громадську організацію «МІЖНАРОДНЕ КОМ’ЮНІТІ», зареєстровану у Дніпрі.

Ці факти спричинили низку питань у громадськості та журналістів: чи немає конфлікту інтересів у ситуації, коли виконавцем послуг, пов’язаних із представництвом за кордоном, стала особа, яка згодом працюватиме у цьому ж представництві як помічниця мера, і чи не є ініціатива частиною PR-кампанії після оприлюднення розслідування про сімейні статки. Міська рада свідчить про намір розвивати міжнародні зв’язки і вказує на перспективи для громади, тоді як громадські активісти і частина журналістів звертають увагу на часовий збіг і процедури проведення закупівлі.

Офіційних заяв від міського голови щодо цих запитань у публічному просторі наразі небагато — мер перебував у поїздці, а міськрада дає коментарі про користь європейської присутності для громади. У той же час експерти з публічних закупівель і правознавці нагадують, що для уникнення ризиків конфлікту інтересів та сумнівів у прозорості процедур важливо публічно пояснювати порядок вибору підрядників і обґрунтування прямих угод.

29 жовтня Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалив важливе рішення, скасувавши звернення Івано-Франківської міської ради, яке закликало до припинення абортів в Україні та захисту життя зачатих дітей. Суд визнав це звернення таким, що виходить за межі повноважень місцевих органів влади та порушує принципи рівності, дискримінуючи жінок і їхні права на свободу вибору. Це рішення було прийнято на користь позивачок — громадської організації «Марш Жінок» та інших активісток, які виступали проти даного звернення.

Міська рада Івано-Франківська звернулась до Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів з вимогою припинити аборти в Україні, мотивуючи це необхідністю захисту життя ненароджених дітей. Однак, суд, розглянувши справу, прийшов до висновку, що таке звернення суперечить Конституції України, оскільки порушує права жінок на особисте рішення щодо власного здоров’я та репродуктивних прав. Це рішення визнано важливим кроком у захисті прав жінок та нагадує про необхідність дотримання принципу правової держави, де місцеві органи влади не можуть обмежувати базові права громадян через політичні чи релігійні переконання.

Суд встановив, що таке звернення виходить за межі повноважень місцевої ради та містить дискримінаційні положення, оскільки фактично втручається у сферу репродуктивних прав і може обмежувати доступ до медичних послуг. У рішенні наголошено: органи місцевого самоврядування не уповноважені регулювати або забороняти медичні послуги, що належать до компетенції законодавця та органів центральної влади.

Адвокатка позивачок Євгенія Гузь прокоментувала рішення так: «Це рішення — прецедент. Воно підтверджує, що права жінок на власне тіло і вибір захищені законом». У повідомленні «Маршу Жінок» зазначено, що судове рішення юридично фіксує кілька важливих положень: місцева влада не може втручатися у репродуктивні права; право жінки розпоряджатися власним тілом є частиною конституційних свобод; політичні декларації та звернення не можуть обмежувати доступ до медичних послуг.

Реакція громадськості та експертів свідчить про важливість справи не лише для Івано-Франківська, а й як потенційного прецеденту для інших місцевих рад, що ухвалюють подібні політичні звернення. Активістки вбачають у рішенні суду захист базових прав та підкреслюють, що законодавчі питання стосовно медичного регулювання належать до компетенції центральних органів влади і парламенту.

Міська рада Івано-Франківська поки що не оприлюднила детальних публічних коментарів щодо рішення суду. Водночас рішення адмінсуду може стати аргументом у майбутніх спорах навколо подібних звернень інших органів місцевого самоврядування.

Андрію Пишному виповнилося 51 рік. З жовтня 2022 року він очолює Національний банк України, і за цей час його діяльність привернула значну увагу як експертів, так і громадськості. Пишний здобув репутацію кризового менеджера, здатного ухвалювати швидкі та нестандартні рішення у складних економічних умовах. Водночас його політика спричинила дискусії щодо ступеня незалежності регулятора: деякі аналітики стверджують, що НБУ під його керівництвом став більш політично залежним, а дії банку щодо окремих учасників фінансового ринку виглядають вибірковими.

Попри критику, сам керівник НБУ підкреслює важливість модернізації банківської системи та зміцнення фінансової стабільності. Пишний активно просуває оновлення платіжної інфраструктури, впровадження новітніх технологій у банківському секторі та підтримку цифровізації фінансових послуг. Водночас регулятор продовжує координувати санкційні заходи проти російських банків, включно з їхнім відключенням від міжнародної фінансової системи, що, на його думку, зміцнює економічну безпеку країни.

Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.