Субота, 19 Квітня, 2025

Компанія депутата від “Слуги народу” буде моніторити ЗМІ за 12 млн грн

Важливі новини

На Київщині посадовець завдав збитків державному бюджету на понад 93 млн грн

Детективи Бюро економічної безпеки України (БЕБ) провели ретельне розслідування, в результаті якого було викрито серйозні порушення у фінансовій діяльності однієї з громад Білоцерківського району. За даними слідства, керівник фінансового відділу цієї громади неналежним чином виконував свої службові обов'язки, що призвело до значних фінансових втрат.

Слідством встановлено, що на рахунках сільської ради було акумульовано понад 93 млн грн “військового” ПДФО, які, згідно з чинним законодавством, мали б спрямовуватися до державного бюджету на потреби оборони, зокрема, для Міністерства оборони України на закупівлю артилерійських систем та Держспецзв’язку на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки.

Перерахування коштів із відповідного місцевого бюджету до державного було здійснено шляхом залучення кредиту з єдиного казначейського рахунку.

Керівник фінвідділу сільської ради знав про необхідність здійснення погашення кредиту, однак не вжив заходів та не видав відповідного розпорядження.

У подальшому, всупереч закону, згадані кошти були перераховані на погашення інших витрат громади. Зокрема, на придбання комплексу нежитлових будівель і споруд заводу в Київській області, діяльність якого було припинено ще 2010 року. Також, частину коштів фігурант спрямував на депозитні рахунки підпорядкованих підприємств житлово-комунальної сфери.

Чиновник Міноборони завіз Ferrari для росіян через «нульове розмитнення»

Колишній виконувач обов’язків директора держпідприємства «Оборонавторемсервіс» Валентин Слободянюк (він же Слободянюк-Штик), який також керував ліквідацією центрального складу КЕУ Міноборони, фігурує у справі про використання пільгового українського розмитнення для вивезення Ferrari до Парижа… для громадян РФ. Усе почалося в квітні 2022 року. Через два місяці після повномасштабного вторгнення Росії двоє громадян РФ, які проживають у ЄС […]

Чому українці стали менше донатити на армію

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Причин для зменшення донатів кілька, зокрема економічні труднощі, що поглиблюються через енергетичні проблеми в країні, коли людям доводиться витрачати кошти на енергообладнання через постійні відключення світла. Окрім того, волонтери вказують на так зване «звикання» до війни — коли частина громадян перестала відчувати таку ж гостру потребу в підтримці армії, як це було на початку повномасштабного вторгнення.

Опитування, проведене в серпні цього року, показало, що понад третина українців зізналися, що скоротили свої пожертвування порівняно з минулим роком. Це ставить під загрозу підтримку українських військових, хоча волонтери продовжують працювати, намагаючись знайти нові джерела фінансування.

Експерти вважають, що падіння донатів є сигналом того, як війна все більше стає частиною буденності, а економічні труднощі накладаються на бажання підтримувати армію. Чи зможуть українські фонди відновити збір коштів на належному рівні — питання часу, але сьогоднішня ситуація вимагає нових підходів та стратегій.

Виклик розвитку: половина підприємств України бореться зі стрімким зростанням дефіциту робочої сили

У перебігу останніх місяців проблема дефіциту кадрів стала надзвичайно актуальною для українського бізнесу. Згідно з результатами свіжого місячного опитування, проведеного New Monthly Enterprises Survey, половина підприємств в Україні визначили цю проблему як критичну. Дані Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за березень 2024 року підтверджують погіршення ситуації щодо пошуку робочої сили. Як для висококваліфікованих, так і для низькокваліфікованих працівників, виникли труднощі. Порівняно з лютим місяцем, відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів, зросла з 31,0% до 38,9%, а щодо некваліфікованих робітників — з 26,5% до 31,7%.

"Результати опитування відображають складність ситуації з доступом до робочої сили для бізнесу. Вперше в березні половина опитаних бізнесів вказала, що ця проблема стала суттєвою перешкодою для подальшого розвитку. У порівнянні з 2022 роком, коли про дефіцит робочої сили згадувало близько 20% опитаних, і минулим роком, коли це стосувалося близько третини опитаних, до кінця 2023 року ця проблема почала активно наростати", — роз'яснив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У цілому рейтинг перешкод для бізнесу залишається стабільним: зростання цін на сировину та товари (53%) залишається на першому місці, дефіцит кадрів (50%) — на другому, а небезпека для роботи (46%) — на третьому. Проблема перебоїв з електроенергією піднялася з 7 на 4 місце (40%) через пошкодження, спричинені ракетними обстрілами у березні.

"Збільшилася проблема енергопостачання через пошкодження об'єктів внаслідок ракетних атак у березні", — повідомила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Протягом минулого року цей показник не перевищував 40%, але у березні 2023 року він досяг 46%. Проблеми з енергопостачанням виявилися особливо серйозними для великих підприємств, які стали мішенями для ракетних атак. У той же час, малі та середні підприємства постраждали менше.

Після ракетних атак відбулися зміни у регіональних оцінках небезпеки роботи: Черкаська область очолила рейтинг за цим показником (100% респондентів з цієї області відзначили небезпеку роботи), в той час як Запорізька, Вінницька та Харківська області залишилися традиційно в топі найнебезпечніших регіонів. Водночас, Волинська та Закарпатська області залишаються відносно спокійними.

Щомісячне опитування, проведене Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, налічує понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 з 27 областей України. Цей формат дослідження активно використовується починаючи з травня 2022 року. Учасники опитування, які є менеджерами підприємств, аналізують та порівнюють результати роботи у березні 2024 року з лютнем того ж року. Вони оцінюють показники стану справ на момент проведення опитування і також подають прогнози на наступні три або шість місяців, або навіть два роки вперед. Іноді отримані результати порівнюються з даними з передвоєнного періоду, коли здійснювалося подібне дослідження серед бізнесу. Цей процес допомагає зрозуміти динаміку розвитку промисловості, виявити тенденції та вчасно реагувати на можливі виклики та перешкоди.

• Дефіцит кадрів став серйозною проблемою для українського бізнесу протягом останніх місяців, що відображається у результатах щомісячного опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

• У березні 2024 року підвищився відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком як висококваліфікованих, так і низькокваліфікованих працівників.

• Цей дефіцит кадрів є серйозною перешкодою для подальшого розвитку бізнесу в Україні.

• Порівняно з попередніми роками, проблема дефіциту робочої сили почала активно наростати, що вказує на необхідність узгоджених заходів для вирішення цієї проблеми.

• Помітно, що ситуація з енергопостачанням також стала актуальною, особливо після ракетних атак, що свідчить про необхідність посилення заходів з енергозабезпечення та забезпечення стабільності в цьому секторі.

• Щомісячне опитування продовжує залишатися ефективним інструментом для виявлення тенденцій у розвитку промисловості та вчасного реагування на можливі ризики та перешкоди.

Україна та США погодили припинення вогню на 30 днів, військову допомогу та економічну співпрацю

Переговори між Україною та США, що відбулися у Саудівській Аравії, завершилися важливими домовленостями. Сторони узгодили 30-денне тимчасове припинення вогню, відновлення військової допомоги та перспективну економічну співпрацю. Тепер ключовим питанням залишається позиція Росії щодо цих угод. Переговори між Україною та США, що відбулися у саудівській Джидді, тривали понад вісім годин. Після їх завершення обидві сторони оприлюднили […]

The post Україна та США погодили припинення вогню на 30 днів, військову допомогу та економічну співпрацю first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Державне підприємство “Центр захисту інформаційного простору України” уклало контракт на 12,24 млн грн із компанією “Медіатека” для моніторингу українських та іноземних медіа. Тендер пройшов без конкуренції, адже “Медіатека” виявилася єдиним учасником.

Контракт передбачає щоденний, щотижневий та щомісячний аналіз згадувань про президента, першу леді, Офіс Президента, Кабінет Міністрів, Верховну Раду, Генштаб, міністрів, керівників відомств, радників і спікерів. Моніторинг охоплюватиме телемарафон, десять найбільших телеканалів, понад тисячу онлайн-ЗМІ, а також соціальні мережі: Facebook, X (Twitter), Instagram, YouTube, Telegram і TikTok. Також відстежуватимуться англомовні, німецькомовні та франкомовні медіа, особливо під час закордонних візитів представників української влади.

Звіти, які отримуватимуть урядовці, міститимуть аналіз інформаційного простору, включаючи оцінку тональності згадувань, ключових тем, рейтингу персон, ефективності комунікаційних кампаній та прогнозування медійних ризиків. Окремі аналітичні звіти розглядатимуть резонансні події та соціологічні дослідження суспільних настроїв.

Порівняно з минулим роком вартість окремих послуг значно зросла. Зокрема, щоденний моніторинг медіа подорожчав із 5 040 грн до 6 840 грн, а соцмереж – удвічі, з 1 800 грн до 3 600 грн. Вартість щоденного аналітичного звіту збільшилася з 2 400 грн до 4 800 грн, щотижневого звіту – з 60 000 грн до 96 000 грн, а щомісячного SWOT-аналізу – із 74 400 грн до 100 800 грн. Соціологічне дослідження обійдеться у 540 000 грн, тоді як минулого року його вартість складала 144 000 грн.

Компанія “Медіатека”, яка виграла тендер, належить народному депутату від “Слуги народу” Олександру Маріковському. У Вікіпедії він досі зазначений як заступник голови комітету з питань екологічної політики та радник державного секретаря Міністерства інформаційної політики України, яке раніше заснувало ДП “Центр захисту інформаційного простору України” – замовника нинішнього контракту. Зараз це підприємство підпорядковується Міністерству культури та стратегічних комунікацій.

Тендерна документація містить зразок звіту, у якому голова Офісу Президента Андрій Єрмак згадується як людина, яка “перебирає на себе функції президента”, а його заступник Олег Татаров названий “чи не хрестоматійним прикладом корупції та проросійських настроїв в оточенні Володимира Зеленського”.

Контракт на мільйони гривень без конкуренції та стрімке зростання вартості послуг викликають питання, зокрема щодо ефективності витрат бюджетних коштів.

The post Компанія депутата від “Слуги народу” буде моніторити ЗМІ за 12 млн грн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини