Понеділок, 27 Липня, 2026

Компанія «Онур» отримала 2 мільярди на будівництво КПП на Закарпатті без конкуренції

Важливі новини

Ексзаступник голови ДБР Бабіков роками не платив аліменти і переховувався від суду

Колишній заступник голови Державного бюро розслідувань, експрокурор та нині адвокат Олександр Бабіков протягом трьох років ухилявся від сплати аліментів на утримання трьох спільних дітей, які залишилися з його колишньою дружиною Оленою Бабіковою. Про це йдеться у розслідуванні міжнародного детективного бюро Absolution, яке оприлюднило видання 368.media. Позов на стягнення аліментів Олена Бабікова подала ще у 2020 […]

Російські війська тиснуть під Куп’янськом і просуваються на Донбасі, ЗСУ звільнили село на Сумщині

Ситуація на фронті залишається напруженою: російські війська активізували наступальні дії на кількох напрямках, зокрема під Куп’янськом, на Донеччині та поблизу межі Дніпропетровської області. Водночас українські Сили оборони мають успіхи на півночі — звільнено село Контратівка в Сумській області. За даними проєкту Deep State, окупанти просунулися в районі села Мирне (Куп’янський район), що дозволило їм наблизитися […]

Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул «відмив» 150 тисяч доларів через боргові розписки

Колишній керівник ДП “Спецтехноекспорт” Павло Барбул, якого судять у Вищому антикорупційному суді за корупцію, знайшов оригінальний спосіб легалізувати 150 тисяч доларів. Він використав серію судових рішень у справах про боргові розписки, де його адвокат виступала позивачем. Після звільнення у 2018 році Барбул задекларував 7,35 млн гривень готівкою, однак походження цих коштів ні НАЗК, ні інші […]

The post Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул «відмив» 150 тисяч доларів через боргові розписки first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Суд зобов’язав внести до ЄРДР дані про корупційні схеми за участю київських високопосадовців

У столиці розслідують кілька масштабних корупційних схем, до організації яких причетні колишні й чинні високопосадовці, представники контролюючих органів та забудовники. За наявною інформацією, у Києві діяла організована злочинна група, до якої входили: колишній депутат Київради А. Я. Карпенко; міський голова Віталій Кличко; посадові особи Деснянської РДА; керівництво Головного управління Держгеокадастру у Києві, Департаменту земельних ресурсів […]

Липень приносить Україні прибутки від заморожених російських активів від ЄС

Єврокомісія пропонує розглянути питання щодо прискорення передачі Україні прибутку зі заморожених російських активів і спрямувати його на закупівлю військової техніки, замість використання на післявоєнне відновлення. За інформацією Financial Times, це випливає з ще не опублікованого проєкту рішення. Якщо таке рішення буде прийняте найближчим часом, перший транш може бути переданий в липні. Загалом до кінця цього року може бути виділено 2-3 мільярди євро, а до 2027 року — понад 20 мільярдів. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн закликала спрямувати ці кошти на військову підтримку, проте це може зустріти опір кількох країн, зокрема Угорщини. Згідно з пропозицією Брюсселя, 97% чистого прибутку від заморожених російських активів, збережених в інвестиційному фонді Euroclear, мають бути передані до бюджету Європейського Союзу. Ці кошти потім будуть виплачуватися щокварталу або двічі на рік і "можуть бути використані на користь України відповідно до різних домовленостей". Проте план ЄС не має обов'язкової сили, і майже 4 мільярди євро накопиченого прибутку залишаться в Euroclear, головним чином для покриття судових витрат у зв'язку з судовими розглядами з Росією, які завалили фонд позовами.

У висновках до цієї статті варто відзначити, що Єврокомісія розглядає можливість прискорення передачі Україні прибутку зі заморожених російських активів та його спрямування на закупівлю військової техніки. Пропозиція передбачає передачу коштів до бюджету ЄС, а потім використання їх на користь України згідно з узгодженими умовами. Однак цей план може стикається з опором деяких країн, включаючи Угорщину. Важливо також відзначити, що план Єврокомісії не має обов'язкової сили, і частина коштів може залишитися у фонді Euroclear на покриття судових витрат у зв'язку з судовими розглядами з Росією.

Минулого тижня через систему «Прозорро» було оголошено тендерів на понад 17 мільярдів гривень. Найбільший і найдорожчий з них — проєкт будівництва нового пункту пропуску на українсько-румунському кордоні в Закарпатті. Його реалізацію доручили турецькій компанії «Онур конструкціон інтернешнл» за 2 мільярди гривень. Але за гучною назвою — непрозора процедура, формальна конкуренція і ризик розмитих кошторисів.

Пункт пропуску з’явиться поблизу села Біла Церква у Тячівському районі Закарпаття, напроти румунського міста Сігету Мармацієй. Інфраструктура включатиме:

  • 6 смуг для легкових автомобілів,

  • 2 автобусні смуги,

  • 6 смуг для вантажівок.

Планується, що через цей пункт щоденно проходитимуть до 1000 транспортних засобів. У зміну працюватимуть до 40 прикордонників і митників. Завершити роботи підрядник має до 2028 року.

У тендері брали участь лише дві компанії: «Онур» та «Автомагістраль-Південь». Пропозиція переможця виявилася лише на 2% дешевшою. Такий рівень «знижки» — типова ознака домовленостей або відсутності боротьби на ринку.

До того ж «Онур» отримає повний контроль над усім процесом: від проєктування до будівництва. Це означає, що компанія сама визначатиме, що саме будувати і скільки це коштує — вже після затвердження контракту. Такий підхід залишає мінімум простору для зовнішнього контролю і відкриває двері для маніпуляцій з кошторисами.

Наразі у відкритому доступі немає жодної інформації про вартість матеріалів, розцінки робіт або деталізований бюджет. Усе це з’явиться лише після завершення проєктної стадії. Але контракт уже підписано — і виділені 2 мільярди гривень фактично стануть «стелею», під яку потім підтягуватимуть проєкт.

Будівництво нового міжнародного пункту пропуску — стратегічно важливий крок, який може суттєво розвантажити західні кордони України. Але чи не стане цей об’єкт черговим прикладом роздутого кошторису і слабкої якості — залежить від громадського контролю і незалежного аудиту. Бо без прозорості та реального конкурсу великі проєкти залишаються зручним інструментом для розпилу бюджетних коштів.

Останні новини