Командир полку безпілотних систем “Ахіллес” Юрій Федоренко заявив, що Україна змогла практично з нуля створити потужну індустрію виробництва ударних дронів, здатних вражати об’єкти у глибокому тилу противника. Водночас, за його словами, Росія досі має перевагу в темпах виробництва та технічних характеристиках БПЛА. В інтерв’ю УНІАН Федоренко пояснив, що нинішній прорив України в галузі дронів став […]
Керівництво ПрАТ «Укрпрофтур» та посадовці Федерації профспілок України організували злочинну схему незаконного відчуження державного майна профспілкових організацій. Про це повідомили в правоохоронних органах. Слідство встановило, що у 2016–2018 роках зловмисники уклали чотири фіктивні договори купівлі-продажу об’єктів нерухомості в місті Рівне. Загальна вартість відчужених об’єктів становить понад 20 мільйонів гривень. Майно було оформлене на родичів одного […]
Минулого тижня через систему «Прозорро» було оголошено тендерів на понад 17 мільярдів гривень. Найбільший і найдорожчий з них — проєкт будівництва нового пункту пропуску на українсько-румунському кордоні в Закарпатті. Його реалізацію доручили турецькій компанії «Онур конструкціон інтернешнл» за 2 мільярди гривень. Але за гучною назвою — непрозора процедура, формальна конкуренція і ризик розмитих кошторисів.
Пункт пропуску з’явиться поблизу села Біла Церква у Тячівському районі Закарпаття, напроти румунського міста Сігету Мармацієй. Інфраструктура включатиме:
-
6 смуг для легкових автомобілів,
-
2 автобусні смуги,
-
6 смуг для вантажівок.
Планується, що через цей пункт щоденно проходитимуть до 1000 транспортних засобів. У зміну працюватимуть до 40 прикордонників і митників. Завершити роботи підрядник має до 2028 року.
У тендері брали участь лише дві компанії: «Онур» та «Автомагістраль-Південь». Пропозиція переможця виявилася лише на 2% дешевшою. Такий рівень «знижки» — типова ознака домовленостей або відсутності боротьби на ринку.
До того ж «Онур» отримає повний контроль над усім процесом: від проєктування до будівництва. Це означає, що компанія сама визначатиме, що саме будувати і скільки це коштує — вже після затвердження контракту. Такий підхід залишає мінімум простору для зовнішнього контролю і відкриває двері для маніпуляцій з кошторисами.
Наразі у відкритому доступі немає жодної інформації про вартість матеріалів, розцінки робіт або деталізований бюджет. Усе це з’явиться лише після завершення проєктної стадії. Але контракт уже підписано — і виділені 2 мільярди гривень фактично стануть «стелею», під яку потім підтягуватимуть проєкт.
Будівництво нового міжнародного пункту пропуску — стратегічно важливий крок, який може суттєво розвантажити західні кордони України. Але чи не стане цей об’єкт черговим прикладом роздутого кошторису і слабкої якості — залежить від громадського контролю і незалежного аудиту. Бо без прозорості та реального конкурсу великі проєкти залишаються зручним інструментом для розпилу бюджетних коштів.
