Неиварто очікувати припинення атак “шахедами” – військовий експерт

Питання повної децентралізації системи теплопостачання столиці знову опинилося в центрі суспільної дискусії. Втім, фахівці галузі наголошують: для такого мегаполіса, як Київ, подібний сценарій є не лише вкрай складним, а й економічно необґрунтованим. Ідея відмови від великих теплоелектроцентралей на користь мережі малих котелень або альтернативних джерел тепла виглядає привабливою лише на перший погляд, але не витримує професійного аналізу.

Народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко неодноразово звертав увагу на те, що теплоелектроцентралі є базовим елементом енергетичної безпеки столиці. Вони забезпечують теплом і гарячою водою значну частину міста, працюючи у режимі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Саме ця особливість робить їх ефективнішими за розрізнені котельні, які не здатні досягти аналогічних показників продуктивності.

Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

У Львові відбулася важлива конференція, присвячена створенню єдиного медичного простору для українських захисників. Участь у заході взяли представники Міністерства оборони та військових госпіталів. За даними Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України, мета конференції полягала у спрямуванні зусиль на об’єднання медичних ресурсів країни для покращення медичного обслуговування всіх громадян, зокрема військовослужбовців та ветеранів.

Під час конференції учасники обговорювали різноманітні аспекти співпраці між військовими та цивільними медичними закладами. Зокрема, було розглянуто питання розвитку евакуаційних маршрутів, функціонування цивільних медичних установ у зоні бойових дій, а також перебування медичного персоналу на немедичних посадах та лікування військових за кордоном. Окремо були обговорені аспекти застосування антибіотиків при пораненнях, розробка нових клінічних протоколів лікування бойової травми та впровадження медичної інформаційної системи у військовій медицині.

Ця конференція є важливим кроком у напрямку покращення системи медичного обслуговування захисників України та відображає постійний зусилля у вдосконаленні медичної допомоги для тих, хто стоїть на захисті країни.

• Конференція, присвячена створенню єдиного медичного простору для українських захисників, відбулася у Львові з участю представників Міністерства оборони та військових госпіталів.

• Мета заходу полягала в об'єднанні медичних ресурсів країни для поліпшення медичного обслуговування всіх громадян, зокрема військовослужбовців та ветеранів.

• Учасники конференції обговорили розвиток співпраці між військовими та цивільними медичними закладами, покращення евакуаційних маршрутів, функціонування цивільних медичних установ у зоні бойових дій, а також інші аспекти медичної допомоги.

• Важливими темами обговорення були застосування антибіотиків при пораненнях, розробка нових клінічних протоколів лікування бойової травми та впровадження медичної інформаційної системи у військовій медицині.

• Конференція є важливим кроком у напрямку покращення системи медичного обслуговування захисників України та свідчить про постійні зусилля у вдосконаленні медичної допомоги для тих, хто стоїть на захисті країни.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Скандал розгорівся після того, як Оксана Котомкіна опублікувала розслідування про ймовірні порушення в декларації Артема Бояренка, зокрема щодо продажу автомобіля своєму батькові. Після публікації журналістка отримала численні листи від фігуранта розслідування, в яких той вимагав спростування матеріалу. Проте прокурор, за словами Котомкіної, намагався змусити її змінити деталі, які не впливали на основну суть викриттів, ігноруючи при цьому питання стосовно продажу авто.

Ситуація набула більш серйозного обороту, коли у листах, які вона отримала від Бояренка, фігурували її особисті дані — домашня адреса та номер телефону, які не були у відкритому доступі. “Отримавши листа на домашню адресу, я почала задумуватись, що може бути далі: воронка під під’їздом чи дзвінок у двері?”, — написала журналістка, натякаючи на можливі погрози.

Особливої уваги заслуговує те, що, за словами Котомкіної, прокурор пояснив отримання її особистих даних тим, що знайшов номер на російському ресурсі LiveJournal. Це викликало обурення журналістки, оскільки ресурс давно заблокований в Україні, а згадуваний пост був опублікований ще в 2010 році. “Це свідчить про те, що джерело його впевненості в отриманих даних зовсім не російський інтернет-ресурс”, — стверджує Котомкіна.

Журналістка заявила про свій намір звернутися до Офісу Генерального прокурора та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з вимогою розслідувати дії Бояренка, щоб з’ясувати, яким чином він отримав її особисті дані та чому посилався на контент російських джерел. Відповідні заяви, за її словами, будуть направлені найближчим часом.