Компанія-оператор систем розподілу електроенергії можливо має зв’язки з російським бізнсом

У цьому році Україна приймає рішення відмовитися від активних зусиль у напрямку швидкого вступу до НАТО, і це рішення має глибокі підґрунтовані мотиви. Одним із найважливіших аргументів, що лежить в основі такого відступу, є серйозні страхи перед можливим втягненням альянсу у конфлікт з Росією. Україна, знаходячись у складній геополітичній ситуації, зрозуміло ретельно вивчає всі можливі наслідки свого приєднання до такої великої міжнародної організації.

Необхідно врахувати, що конфлікт з Росією має потенціал стати небезпечним і великим для всіх сторін, які залучені у цей процес. Таке рішення відкриває шлях для спроби знайти мирне врегулювання ситуації та зміцнення дипломатичних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Україна прагне зберегти свою суверенність та незалежність, проте вирішення щодо членства у НАТО вимагає обміркованого підходу та урахування всіх можливих ризиків і перспектив.

Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

“Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

“США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.

У Вишневі продовжуються сумнівні маніпуляції зі зведенням нових будівельних об'єктів для міської влади. Комунальне підприємство “Головне управління комунального господарства”, що підпорядковане Вишневій міській раді Бучанського району Київської області, 27 березня відновило тендер на реконструкцію покинутого кінотеатру з метою перетворення його на офіс мерії. Очікувана вартість проєкту становить 186 млн гривень. Це вже друга спроба місцевої влади витратити значну суму грошей на нову будівлю для чиновників.

У листопаді 2023 року та сама установа вже проводила тендер на реконструкцію існуючого кінотеатру "Луч" на суму 193 млн гривень, щоб перетворити його у нове приміщення для міської ради. Однак, виявилося, що в ціну проєкту були включені завищені вартості будівельних матеріалів, а приміщення, яке зараз використовується міською радою, було виставлене на продаж за 22 млн гривень. Проте аукціон був скасований через кримінальну справу ще до оголошення тендера, а угода була розірвана після скандалу.

Після цього через чотири місяці тендер на реконструкцію кінотеатру було оголошено знову, але з незначним зниженням вартості на 7 мільйонів гривень. Проте, учасники тендеру вже нарікають на дискримінаційні вимоги. Директором КП “Головне управління комунального господарства” є Руслан Лисенко, а уповноваженою особою із закупівель – Ілона Левченко. Мером Вишневого є Ілля Діков (“Слуга народу”), який, за даними рейтингу регіонального інформаційного агентства “ITV” за 2022 рік, очолив топ мерів-багатіїв Бучанського району.

На додаток до цього, наприкінці березня, та сама установа оголосила тендер на будівництво протирадіаційного укриття на території ліцею “Лідер” у селі Крюківщина за рекордною сумою — 169,16 мільйонів гривень. Це найбільш витратний проєкт будівництва протирадіаційного укриття в Україні.

У висновку слід зазначити, що ситуація з проведенням тендерів на будівництво нових об'єктів для міської влади у Вишневому стає все більш сумнівною. Повторні тендери, зокрема на реконструкцію кінотеатру та будівництво протирадіаційного укриття, супроводжуються зменшенням вартості проєктів та звинуваченнями у дискримінаційних діях влади. Недоліки та скандали, пов'язані із завищенням вартості та скасуванням угод, підводять під сумнів дієвість та прозорість процесу проведення тендерів. Така ситуація вимагає уважного аналізу та контролю з боку відповідних контролюючих органів, щоб уникнути можливих порушень та забезпечити ефективне використання бюджетних коштів на потреби громади.

Віра Брежнєва вперше відкрито заговорила про ймовірність проведення концерту в Києві, чим одразу привернула увагу як прихильників, так і представників музичної індустрії. Останнім часом співачку дедалі частіше помічають в українській столиці, і ці візити вже не виглядають випадковими. Активність артистки в Києві стала предметом обговорення у соціальних мережах та медіа.

Раніше Брежнєва відвідала великий концерт гурту «Океан Ельзи» у Палаці спорту, де її поява не залишилася поза увагою публіки. Згодом співачка з’явилася й на презентаціях, культурних подіях та закритих заходах, пов’язаних з українським шоу-бізнесом. Такі кроки багато хто сприйняв як ознаку її поступового повернення до активної присутності в українському культурному просторі.

Після розлучення з Костянтином Меладзе співачка пережила складний період. Вона зізналася, що після понад двадцяти років на сцені навіть втрачала бажання співати. За словами Брежнєвої, емоційне відновлення зайняло час, а ключову роль у цьому процесі зрештою відіграла сама музика, яка знову повернулася в її життя.

Наразі артистка працює над новим творчим проєктом — повністю україномовним альбомом. Платівка складатиметься із семи композицій, а також передбачає зірковий дует, ім’я другого учасника якого поки що не розголошується. За словами Брежнєвої, робота над альбомом перебуває в активній фазі, а його реліз очікується приблизно за п’ять місяців.

Говорячи про майбутні плани, співачка зізналася, що дуже хоче презентувати новий матеріал наживо. Саме з цим вона пов’язує ідею можливого концерту в Києві. Артистка наголосила, що для неї це був би особливий виступ — із новими піснями та новим внутрішнім станом.