Середа, 2 Вересня, 2026

Компанію Владислава Бельбаса знову тягнуть до суду: Міноборони вимагає мільйони

Важливі новини

Чорнобильська катастрофа: тривожні наслідки для здоров’я

За даними українських вчених, одним з найглибших і тривалих...

Сумнівна доброчесність кандидата до апеляційного суду: висновок щодо Дмитра Ткаченка

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який заявив про намір обійняти посаду судді апеляційної інстанції, отримав негативну оцінку з боку Громадської ради доброчесності. За підсумками детального вивчення поданих ним декларацій, додаткових матеріалів та письмових пояснень було зроблено висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності, які є ключовими для кар’єрного зростання в судовій системі.

У рішенні Ради наголошується, що подана суддею інформація про фінансовий стан не є повною та викликає обґрунтовані сумніви. Зокрема, аналіз задекларованих доходів не узгоджується з реальною вартістю майна, яке, за наявними даними, було набуте ним або членами його сім’ї протягом останніх років. На думку експертів, особа, яка тривалий час перебуває на керівній посаді в суді, не могла не усвідомлювати наявності таких розбіжностей.

Зокрема, Дмитру Ткаченку на праві власності належать дві земельні ділянки у селі Зозулі площею по 0,25 гектара кожна, набуті у 2010 році. Вартість кожної ділянки на момент придбання становила 119 тисяч гривень. Суддя пояснив, що земля купувалася для будівництва приватного будинку. Водночас на той момент сума угоди в еквіваленті становила майже 30 тисяч доларів США.

Згідно з біографічними даними, у той період Ткаченко працював помічником судді та головним фахівцем у комерційній структурі. Його сумарний офіційний дохід за період з 2006 по 2019 роки становив лише 233 тисячі гривень, що, за оцінкою ГРД, не дозволяло здійснити такі придбання без стороннього фінансування.

У письмових поясненнях кандидат зазначив, що кошти в розмірі близько 400 тисяч гривень були позичені у товариша. Як підтвердження він надав скан розписки із зобов’язанням повернути борг до жовтня 2014 року. Водночас аналіз доходів судді за 2010–2014 роки свідчить, що після сплати податків він фактично міг розпоряджатися сумою близько 331 тисячі гривень, з яких значну частину мав спрямувати на погашення боргу та утримання родини з двома дітьми. При цьому у той самий період подружжя набувало й інше майно.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на майнові операції родичів дружини Ткаченка. Зокрема, під час співбесіди судді Господарського суду Києва Михайла Якименка, який є батьком дружини кандидата, з’ясувалося, що його матір у 2008 та 2010 роках придбала дві земельні ділянки по 0,25 гектара у Васильківському районі. При цьому вона фактично не проживала на території Київської області.

Пояснюючи мету придбання, Якименко посилався на сестру, яка тривалий час мешкає в Італії та нібито надала кошти для купівлі землі. Жодних документальних підтверджень цього надано не було.

За даними декларацій за 2016–2022 роки, родичі кандидата — дружина, її сестра, батьки та батько самого Ткаченка — володіють значною кількістю об’єктів нерухомості, переважно у місті Васильків та прилеглих населених пунктах. Йдеться про житлові будинки, земельні ділянки та об’єкти незавершеного будівництва.

Сестра дружини задекларувала кілька житлових будинків та низку земельних ділянок, зокрема у Василькові та селі Путрівка. Батько дружини володіє численними ділянками різної площі та нежитловим приміщенням у Василькові. Мати дружини задекларувала житловий будинок, гараж і земельні ділянки, набуті у різні роки.

ГРД також звернула увагу на обставини набуття квартир у Києві. Згідно з деклараціями, син кандидата є власником квартири площею 89,7 квадратного метра з 2009 року. При цьому суддя зазначив, що квартира була приватизована тестем на онука, а сам він із 2012 року постійно проживає у цьому житлі разом із сім’єю.

Водночас у деклараціях сестри дружини зазначалося право користування іншою квартирою у Києві, власником якої значиться районна державна адміністрація. На думку ГРД, ці обставини можуть свідчити про причетність родичів кандидата до безоплатного передання житла у користування та подальшої приватизації на користь членів родини.

Додаткові питання виникли й щодо майна батька кандидата, який у 2018 році придбав квартиру у Києві площею понад 60 квадратних метрів за 2,13 мільйона гривень. При цьому задекларовані доходи батька за понад двадцять років у кілька разів менші за вартість придбаного житла. Суддя пояснив це фінансовою допомогою від сестри, однак документального підтвердження надано не було.

На думку Громадської ради доброчесності, сукупність наведених фактів свідчить про можливе фіктивне володіння майном, оформлення активів на родичів та приховування реальних правочинів. Така динаміка збігається з періодом професійної діяльності Дмитра Ткаченка у Бориспільському суді та викликає обґрунтовані сумніви щодо законності джерел походження майна.

Поліція оголосила підозру власнику «Автомагістраль-Південь» за розкрадання 240 мільйонів на водогоні

Поліція висунула підозру власнику одного з найбільших інфраструктурних підрядників України — компанії «Автомагістраль-Південь». Йдеться про привласнення понад 240 мільйонів гривень на стратегічному проєкті з будівництва магістрального водогону після підриву Каховської ГЕС. За інформацією правоохоронців, підозру отримав Олександр Бойко — фактичний власник компанії. Слідство вважає, що він разом із топменеджерами фірми, чиновниками підконтрольних структур і консультантом […]

Поліція розслідує спробу захопити арештовані активи рф

Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) повідомило про початок кримінального розслідування щодо компанії ТОВ “Україна група розвитку та консалтингу”. Компанія намагалася стати управителем арештованих активів російського бізнесмена Іллі Алєксандрова, зокрема для трьох підприємств, що знаходяться під санкціями. Однак під час перевірки документів АРМА було виявлено фальшиві відомості, що стали підставою для […]

The post Поліція розслідує спробу захопити арештовані активи рф first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Росія застосовує проти України нові ударні дрони з елементами штучного інтелекту

Російські війська почали використовувати в атаках на Україну новий тип ударного безпілотного літального апарата (БПЛА), який поєднує технології штучного інтелекту, відеоаналітики та навігації без потреби в супутниковому зв’язку. Про це повідомив фахівець із військового зв’язку Сергій “Флеш” Бескрестнов. За його словами, вперше новий дрон був зафіксований у Сумах у лютому 2025 року. Відтоді він дедалі […]

Господарський суд міста Києва продовжує розглядати низку позовів Міністерства оборони України та державного підприємства «Агенція оборонних закупівель» проти ТОВ «Українська бронетехніка». Причина – систематичне порушення строків постачання продукції за державними контрактами.

Редакція 368.media дізналася про це з ухвал суду, оприлюднених у судовому реєстрі.

Найсвіжіший позов датовано 26 лютого 2025 року. Міноборони вимагає стягнення з компанії 38,1 млн гривень. Із цієї суми 19,4 млн складає пеня за порушення строків, 11,5 млн – штраф, ще 7,2 млн – проценти за користування коштами, наданими в рамках попередньої оплати.

Мова йде про невиконання умов державного контракту № 22/2-128-EDK-24 від 10 квітня 2024 року, який передбачав конкретні строки постачання продукції оборонного призначення.

Це вже не перший випадок, коли «Українська бронетехніка» опиняється в центрі судових спорів із Міністерством оборони.

Раніше суд уже задовольнив позов відомства на суму 3,4 млн грн. Ще один позов, поданий до компанії раніше, стосувався стягнення 28,8 млн грн, з яких 9,45 млн грн – пеня, 6,76 млн грн – проценти, 12,6 млн грн – штрафні санкції.

Однак у цьому випадку суд задовольнив вимоги лише частково: ухвалено рішення стягнути 472,7 тис. грн пені, 630 тис. грн штрафу, 3,38 млн грн процентів і 305 тис. грн судового збору.

Компанія «Українська бронетехніка», яку очолює Владислав Бельбас, вже не вперше потрапляє в поле зору як контролюючих органів, так і військових замовників через проблеми з виконанням контрактних зобов’язань.

Сукупний розмір претензій Міноборони до компанії вже перевищує 70 мільйонів гривень, і ця сума може зрости у разі подальших звернень до суду.

Останні новини