Середа, 2 Вересня, 2026

Росія застосовує проти України нові ударні дрони з елементами штучного інтелекту

Важливі новини

Лікарі назвали небезпечні поєднання з гречкою

Гречка – це одна з найкорисніших круп, яку медики називають «еліксиром молодості». Вона багата на вітаміни та мінерали, які зміцнюють серцево-судинну систему, підтримують нервову систему, допомагають травленню і навіть сприяють здоров’ю шкіри, волосся та нігтів. Крім того, гречка має низький глікемічний індекс і допомагає контролювати рівень цукру в крові, а також сприяє схудненню завдяки низькій […]

Угорщина поставила умови для євроінтеграційного процесу України

Петер Мадяр, майбутній прем’єр Угорщини, заявив, що просування України...

Стрімке зростання статків: як змінилися доходи очільника Державної комісії з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка під час війни

За період повномасштабної війни фінансовий стан голови Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка зазнав помітного та стрімкого зростання. Від часу його призначення на посаду задекларовані активи фактично подвоїлися, а ключовим джерелом збільшення стали державні виплати й зарплати, які Паюк отримував одразу у двох структурах, що працюють у сфері надрокористування.

Згідно з поданими ним деклараціями, уже в 2022 році доходи очільника Держкомісії виглядали доволі значними. У держпідприємстві «Надра України» він отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати, а робота в самій комісії принесла ще приблизно 1,27 мільйона. Разом це сформувало вагому частину річного бюджету родини, яка на той момент уже мала стабільні грошові резерви та низку заощаджень.

У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.

Розкіш на тлі держслужби: в Одесі обговорюють статки родини податківця

В Одесі набирає обертів публічне обговорення способу життя Дар’ї Кочуріної — дружини посадовця податкової служби Дмитра Хандусенка. Особливу увагу містян і медіа привернув автомобіль Bentley Continental GT, яким користується жінка. Орієнтовна вартість такого авто сягає близько 400 тисяч доларів, що виглядає непропорційно до задекларованих доходів державного службовця.

Шлюб Дмитра Хандусенка з Дар’єю Кочуріною було укладено 18 грудня 2024 року. Дружина податківця позиціонує себе як бізнес-леді та є власницею бренду одягу Lior. Саме підприємницька діяльність жінки, згідно з деклараційними даними, стала ключовим джерелом доходів сім’ї. Зокрема, значну суму принесла операція з продажу майнових прав бренду «Ліор Україна» підприємниці Ірині Гречці. В результаті цієї угоди Дар’я Кочуріна отримала понад 4,1 мільйона гривень.

Згідно з поясненнями, Bentley належить колишньому чоловіку Дар’ї, який повернув автомобіль після розлучення. Також жінка пояснила питання боргів та переписку нерухомості через угоди з Іриною Гречкою.

Історія доходів Дмитра Хандусенка демонструє стрімкий ріст фінансового стану. Ще 10 років тому податківець мав лише Toyota Avalon та скромну зарплату, а з 2021 року доходи різко зросли завдяки подарункам від родини, продажу майна та підприємницькій діяльності. Хандусенко заснував кілька ТОВ, отримав значні кошти від продажу криптоактивів і нерухомості.

Нині родина має широкий автопарк, включно з Lexus RX350 та новим Range Rover, оформленим у лізинг через фірму батька, а нерухомість податківця охоплює квартири та земельні ділянки в Одесі та передмістях. Фінансові операції та активи родини демонструють різке збільшення статків за останні роки та значне зростання матеріальної забезпеченості Дар’ї Кочуріної порівняно з чоловіком.

Трамп погрожує Франції митами на вино у відповідь на цифровий податок

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив про можливість введення...

Російські війська почали використовувати в атаках на Україну новий тип ударного безпілотного літального апарата (БПЛА), який поєднує технології штучного інтелекту, відеоаналітики та навігації без потреби в супутниковому зв’язку. Про це повідомив фахівець із військового зв’язку Сергій “Флеш” Бескрестнов.

За його словами, вперше новий дрон був зафіксований у Сумах у лютому 2025 року. Відтоді він дедалі частіше з’являється на сході країни. Основна особливість цього БПЛА — автономність, обчислювальна потужність і високий ступінь захисту від радіоелектронної боротьби.

Характеристики нового дрона:

  • Бойова частина — 3 кг вибухівки.

  • Дальність польоту — понад 80 км.

  • Енергоживлення — акумулятор на 34 Аг.

  • Камера — 14 мегапікселів.

  • Система управління — через мережу LTE.

  • Навігація — інерціальна та за картами висот.

  • Обладнання — відеомодуль JETSON і SSD-накопичувач об’ємом понад 100 ГБ.

Цей безпілотник зібраний повністю з імпортних компонентів і має на борту систему, що дозволяє йому діяти незалежно від GPS та ГЛОНАСС. Завдяки вмонтованому штучному інтелекту, дрон може не лише орієнтуватися в просторі без зовнішніх сигналів, але й розпізнавати роботу українських засобів ППО та ухилятися від перехоплення.

Крім того, нові БПЛА вже фіксувалися в бойових умовах у складі «зграї» — до шести одиниць одночасно, що свідчить про можливу інтеграцію ройових алгоритмів.

Бескрестнов зазначив, що наразі масштабне застосування цих дронів Росією ще не відбувається, однак вони стають дедалі помітнішими. На його думку, Україна має терміново звернути увагу на ці технології та адаптувати власні розробки до нових умов.

На цьому тлі 3 травня українські морські дрони Magura V7 досягли гучного успіху: під час атаки на військові об’єкти в Криму вони знищили два російські винищувачі Су-30СМ, які намагалися перехопити дрони. Ураження було здійснено за допомогою ракет AIM-9 Sidewinder.

Останні новини