Конфіскація майна очільника Млинівської селищної ради та рішення ВАКС у справі про необґрунтовані активи

На Миколаївщині прокуратура провела успішну операцію, в результаті якої було викрито групу шахраїв, які організували схему ошуку громадян через інтернет. Зловмисники розміщували фейкові оголошення, в яких пропонували покупцям вигідні угоди, але в реальності їхнім наміром було тільки заволодіти грошима довірливих людей.

Як повідомили в Миколаївській обласній прокуратурі, організатором злочину виявився житель Вінницької області, який уже відбуває покарання у виправній колонії. До схеми він залучив колишню дружину та її матір із Кривоозерської громади.

Зловмисники створювали оголошення про продаж дров на популярних онлайн-платформах та в соцмережах. Вони отримували передоплату від довірливих покупців, після чого зникали з грошима, не надаючи жодного товару.

Правоохоронці задокументували щонайменше 26 випадків таких махінацій. Загальна сума завданих збитків склала близько чверті мільйона гривень.

Нині слідство завершено, справу передано до суду. Згідно з ч. 2 ст. 190 КК України, шахрайство, вчинене повторно та за попередньою змовою, карається до трьох років позбавлення волі.

В Україні тривають скандальні випадки, пов'язані з діяльністю Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК) та їхніми методами мобілізації. Не знімається напруга навколо цих проблем: чоловіків продовжують "пакувати" просто на вулицях, а це стає причиною нових скандалів. За цими інцидентами стоять історії неймовірного збагачення окремих осіб під час воєнних дій. У зв'язку з критикою з боку Збройних Сил України (ЗСУ), яка стверджує, що до них ставляться як до ворогів, експерти висувають пропозиції щодо необхідних змін у системі мобілізації.

У різних куточках країни громадяни продовжують фіксувати на відео інциденти, коли працівники ТЦК застосовують силу для "пакування" чоловіків у бусики прямо на вулицях. Такі ситуації навіть призвели до спроб самогубства. Не рідкі й сутички між військкомами та військовозобов'язаними, що виливаються у бійки та навіть напади зі зброєю. Наприклад, недавно в Одесі представники ТЦК відмовили чоловікові у виїзді у зону АТО, вказавши на неправильність його документів, а в Львові влаштували цілу погоню за військовозобов'язаним. Однак виявляється, що подібні інциденти не завжди мають об'єктивне підґрунтя: у деяких випадках виявляється, що документи були в порядку, але просто необгрунтовано відмовляли у виїзді.

Ці ситуації народжують серйозні обговорення у суспільстві, підкреслюючи невідповідність дій ТЦК нормам та правам громадян. Зокрема, в Інтернеті активно обговорюються випадки з примусовим завданням травм та психологічного тиску на військовозобов'язаних. Це піднімає питання про необхідність реформування системи мобілізації та вдосконалення механізмів контролю за діяльністю ТЦК. Збільшення відкритості та прозорості в роботі цих центрів може допомогти попередити подібні інциденти та підвищити довіру громадян до військових структур.

Такі випадки, як затримання громадян без належних підстав чи примусове втягування їх у військову службу, свідчать про необхідність термінових заходів з удосконалення системи мобілізації та забезпечення поваги до прав людини у контексті воєнного конфлікту.

У готелі Виноградова, що розташований неподалік від угорського кордону, прикордонники затримали чоловіка під підозрою у намаганні нелегально залишити країну. Після затримки він був переданий працівникам військкомату. Відмовившись проходити Воєнно-медичну комісію (ВВК), чоловіка доставили до Хустського ТЦК. За його словами, працівники центру жорстоко побили його, що спонукало його намагатися скоїти самогубство, наковтавшись транквілізаторів і розрізавши вени. Наразі чоловік перебуває в лікарні, а гучною справою зацікавилися військова прокуратура та поліція.

Ця історія стала одним із останніх випадків скандальної діяльності ТЦК. Ще одним визначним інцидентом стало викрадення волонтера Кирила Тарана у Львові. Його дружина Віолетта розмістила відео в Мережі, на якому видно, як люди у формі силою затримують волонтера посеред вулиці і заганяють в бус. Вона стверджувала, що під час затримання працівники ТЦК пошкодили одяг Кирила, а також розбили його окуляри та телефон. Дружина також зазначила, що жодних повісток чоловікові не вручали. Наступного ранку після затримання Кирила без проходження ВВК його відвезли на полігон у Рівному. Після гучного розголосу справи волонтера відпустили, але це не завершило історію.

Львівський обласний ТЦК повідомив, що порушено кримінальну справу проти Тарана через неявку на проходження ВЛК 20 березня. У військкоматі заявили, що чоловік не повідомив поважних причин для своєї неявки. У свою чергу, волонтер запевнив, що це – фейк. Він зазначив, що 19 березня його адвокат надіслав поштою заяву до військкомату з проханням вважати його неявку поважною, приклавши медичні висновки лікаря щодо його хвороби.

• Скандальні випадки, пов'язані з діяльністю Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК) в Україні, вимагають негайних заходів для запобігання порушенням прав громадян та забезпечення їхньої безпеки під час мобілізації.

• Виявлені випадки примусових дій проти військовозобов'язаних, включаючи фізичне насильство та психологічний тиск, свідчать про потребу у реформуванні системи мобілізації та підвищенні відкритості та прозорості в роботі ТЦК.

• Невідповідність дій працівників ТЦК законодавству та нормам міжнародних стандартів, а також зловживання владою, є серйозними проблемами, які потребують відповідальної реакції від владних структур.

• Подібні випадки, як викрадення волонтера Кирила Тарана у Львові, підкреслюють необхідність ретельного контролю за діяльністю ТЦК та захисту прав громадян на кожному етапі мобілізаційного процесу.

• Важливо забезпечити ефективний механізм розслідування подібних інцидентів та вжити необхідних заходів для притягнення винних осіб до відповідальності перед законом.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з текстом проєкту, з 1 січня до 31 липня громадяни, яким у рік взяття на облік виповнюється 17 років, мають пройти електронну ідентифікацію персональних даних в Електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста. Або особисто з’явитися до ТЦК з переліком документів, встановлених Міноборони.

Для неявки можливі лише такі причини: хвороба, перешкода стихійного характеру, проживання на тимчасово окупованих територіях або території бойових дій, а також «інші обставини» (перелік не уточнено).

Також у цьому проєкті йдеться про те, що жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, за їхньою заявою братимуться на військовий облік призовників. А після проходження базової військової служби їх братимуть на військовий облік військовозобов’язаних.