Бюджетний Головолом: Дефіцит у зв’язку з війною та її економічним впливом

Українська співачка Єва Бушміна, справжнє ім’я якої — Яна Швец, після повернення до Києва стала учасницею масштабного мовно-публічного скандалу. Справа розгорілася після того, як артистка опублікувала в Instagram фрагмент своєї нової пісні російською мовою під назвою «Убей мою подругу». Відео супроводжувалося підписом російською, що, без сумніву, стало каталізатором численних суперечок серед її підписників та широкої аудиторії.

Незважаючи на те, що відео швидко набрало близько тисячі лайків, численні коментарі, що з’являлися під публікацією, відображали обурення та критику з боку фанів. Чимало людей обурювалося самим вибором мови, адже в умовах нинішнього геополітичного контексту, де Україна перебуває в стані війни з Росією, подібний крок сприйняли як недоречний і навіть образливий. Користувачі соцмереж вказували на те, що такі вчинки можуть бути сприйняті як відрив від реалій і болючих переживань, з якими стикаються українці під час війни.

За повідомленнями, деякі з емоційних коментарів пізніше видалялися, але в мережі збереглися скріншоти дискусій. Певна ескалація відбулася й у діалозі самої співачки з підписниками: у відповідь на запит «На якому мовi вона співає?» артистка, за скриншотами, відповіла грубо — фраза була опублікована з орфографічними помилками і містила нецензурну лайку. Це ще більше підлило масла у вогонь дискусії.

Єва Бушміна відома українській публіці як учасниця шоу «Фабрика зірок» і як учасниця колективу «ВІА Гра». Спроби повернутися на велику сцену супроводжуються активним просуванням нової творчості — і водночас залежністю від реакції публіки. Частина фанатів захищає артистку, відзначаючи її вокальні дані й сценічний досвід; критики ж наголошують, що в нинішніх умовах художні рішення мають враховувати чутливість аудиторії.

Поки що Бушміна продовжує просувати реліз і вказує, що трек доступний на музичних платформах. Суперечка в коментарях триває: частина користувачів просить пояснень від самої артистки щодо вибору мови й назви, інші — закликають не загострювати увагу й сприймати пісню як елемент творчого експерименту.

Ці будинки у Конча-Заспі, які належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрєєву Андрію та його родині, стали об'єктом пильної уваги громадськості. Із занепокоєнням розглядаються обставини придбання цієї нерухомості, зокрема з урахуванням того, що будинки знаходяться на території дитячого оздоровчого комплексу, не відповідаючи містобудівній документації. В київській поліції розпочато кримінальне провадження за фактом захоплення та забудови цієї території елітними будинками. Статус кваліфікації злочину — шахрайство в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким злочином за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу.

У ході розслідування виявлено, що першочерговий власник дитячого оздоровчого комплексу, ЗАТ "Київгума", опинився під ударом справи про банкрутство, після чого призначено управителя, який почав незаконно відчужувати землю та недобудовані об’єкти на території комплексу. Ці дії сприяла особливо спритна взаємодія з вищими керівниками правоохоронних органів, зокрема заступником начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України та представниками Офісу Генерального прокурора. За таку "допомогу" прокурор Андрєєв Андрій Васильович був нагороджений двома будинками, однак, за непідтвердженими даними, за значно заниженою ціною, відповідно до згаданої вище суми.

Попри намагання правоохоронців провести розслідування та навіть накласти судовий арешт на зазначену нерухомість, вони стикалися з опозицією з боку прокурора Київської місцевої прокуратури, який не підтримав передачу майна до арешту. Замість цього, прокурор Андрєєв разом із дружиною активно здійснюють ремонт в заарештованих будинках і висловлюють подяку за це друзям у правоохоронних органах.

Хоча новий власник і його колеги намагаються звернути увагу громадськості на позитивні сторони свого майбутнього мешкання, на них уже накладено підозру щодо можливого незаконного збагачення. Наразі Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та Державне бюро розслідувань (ДБР) активно проводять перевірку відповідно до фактів можливого недостовірного декларування та незаконного збагачення прокурора Андрєєва. Таким чином, замість запрошення на новосілля, прокурор може очікувати запрошення до слідства.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на серйозні порушення законодавства та етичних норм з боку прокурора Андрія Андрєєва та його співробітників. Наміри та дії, спрямовані на незаконне володіння та експлуатацію нерухомості на території дитячого оздоровчого комплексу, свідчать про систематичне порушення правопорядку та доводять недостойність посади прокурора.

Зокрема, у статті зазначено факти використання службового становища для особистої вигоди, включаючи сприяння у незаконній забудові та приховування фактів, які можуть стати підставою для кримінального переслідування. Такі дії підривають довіру до правоохоронних органів та негативно впливають на рівень демократії та правової державності в Україні.

Важливо відзначити, що вислідженням цієї справи зараз займаються Національне агентство з питань запобігання корупції та Державне бюро розслідувань, що свідчить про серйозність порушень та бажання забезпечити правосуддя та відповідальність за вчинені злочини.

Остаточні рішення та наслідки цієї справи будуть визначені в ході подальшого розслідування та судового процесу. Однак, вже зараз можна стверджувати, що такі вчинки є неприпустимими для представників правоохоронних органів і вимагають суворого покарання відповідно до закону.

Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» підписала контракт на спорудження нового слідчого ізолятора поблизу Києва, що оцінюється у 1,09 млрд грн. Перемогу в тендері здобуло ТОВ «Антаріс ПВР-Буд», згідно з інформацією, оприлюдненою на порталі Prozorro. Цей проєкт має стати ключовим кроком у модернізації української пенітенціарної системи та покликаний розвантажити застарілий Лук’янівський слідчий ізолятор, умови в якому давно критикують правозахисники.

Заплановане будівництво передбачає створення сучасного великого СІЗО на території Бориспільської виправної колонії №119, більш відомої під назвою «Мартусівка». Комплекс має включати оновлені корпуси для утримання підозрюваних, адміністративні приміщення, зони для побачень, інфраструктуру для медичної допомоги та безпеки, а також умови, що відповідатимуть міжнародним стандартам поводження з ув’язненими. Новий ізолятор покликаний частково замінити потужності Лук’янівського СІЗО, яке фактично неможливо модернізувати через застарілі комунікації та особливості архітектури будівлі.

Згідно з новим договором, будівництво триватиме до кінця 2028 року. У 2025 році підрядник має звести об’єкти двох контрольно-пропускних пунктів, чергову частину, кімнати для побачень, медичну амбулаторію, прогулянкові дворики та режимні корпуси. За даними Мін’юсту, новий СІЗО розрахують на 1072 місця, що має розвантажити Лук’янівку і наблизити умови тримання під вартою до європейських стандартів.

Фінансування розподілене на чотири роки. У 2025 році на роботи виділять 3,57 млн грн, у 2026-му – понад 416 млн грн, у 2027-му – майже 470 млн, у 2028-му – ще 200 млн грн. Договірна ціна є твердою і містить додаткові витрати на ризики та інфляцію. Проєктну документацію виконало ТОВ «Архітектурна Ліга», а її експертизу схвалила «Укрдержбудекспертиза».

Аналіз кошторису показує, що частина матеріалів закуплена за ринковою або близькою до ринку вартістю. Наприклад, цегла і бетон відповідають середній ціні, а асфальтобетон навіть трохи дешевший за максимальний показник моніторингу. Водночас інші позиції виявилися значно дорожчими: самовирівнюючі суміші, фарби, ґрунтовки та покрівельний руберойд у кошторисі коштують від 19% до більш ніж 100% дорожче за пропозиції великих українських торговельних мереж. За підрахунками аналітиків, тільки за цими позиціями йдеться про переплату понад 9 млн грн.

Дискусії викликали і заробітні плати будівельників. У кошторисі закладено середню оплату праці 18 570 грн на місяць, тоді як реальна середня зарплата у галузі — близько 40 тисяч. Якщо підрядник платитиме робітникам ринкову ставку, фонд оплати мав би збільшитись більш ніж удвічі. Це може свідчити про ризик виплат «у конвертах», які частково компенсуються завищеними цінами на матеріали.

У тендері також брав участь консорціум «Енергетик», який подав дешевшу на 6,33 млн грн пропозицію. Його дискваліфікували після 24 годин на усунення помилок: у документації були неточності щодо ступеня локалізації обладнання, відсутність підтвердження прав на користування офісом та неповний пакет інформації про персонал і досвід виконання аналогічних робіт. У підсумку пропозиція була визнана такою, що не відповідає вимогам Замовника.

Компанія-переможець «Антаріс ПВР-Буд» належить Марині Батаєвій. Від 2016 року фірма отримала державних контрактів на суму понад 1,5 млрд грн, найбільше — від освітніх закладів Святошинського району Києва.

Будівництво нового СІЗО лишається одним із найбільших інфраструктурних проєктів Мін’юсту останніх років. Водночас його кошторис уже викликає запитання щодо економічності витрат і ризиків використання державних коштів не за призначенням.