Конфлікт на гірськолижному курорті Драгобрат: поліція відкрила кримінальне провадження

У робочих кабінетах Верховної Ради України активно обговорюється новий законопроєкт, що спрямований на активну боротьбу з проблемою дезертирства у Збройних Силах України (ЗСУ). Цей ініціативний крок відображає прагнення держави до вдосконалення системи військової дисципліни та підвищення морально-психологічного клімату серед військовослужбовців.

Однією з ключових пропозицій у цьому законопроєкті є зміна підходу до покарання бійців, які здійснили самовільне залишення військової частини. Зокрема, пропонується відмовитися від накладання тюремного строку на військовослужбовців, які добровільно повернулися до своєї військової частини до завершення розслідування. Такий підхід передбачає більш гуманне ставлення до військовослужбовців і може стимулювати їх до власної ініціативи щодо врегулювання ситуацій, пов'язаних із залишенням військової служби.

Необхідно визнати, що цей законопроєкт відображає розуміння складності сучасних умов бойових дій та важливість підтримки військового персоналу в умовах стресу та небезпеки. Його прийняття може сприяти покращенню дисципліни та внутрішньої стабільності в Збройних Силах, а також зміцненню їхньої бойової готовності та ефективності виконання поставлених завдань.

Зазначений законопроєкт є важливим кроком у напрямку модернізації військового законодавства та підвищення його відповідності сучасним вимогам міжнародного гуманітарного права. Його ухвалення стане важливим досягненням на шляху до створення сучасних, гнучких та гуманних механізмів управління військовими силами України.

Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.

Новини про Destinus: Захист чи Змова?

Останнім часом стали відомі плани швейцарської компанії Destinus щодо співпраці з Україною у сфері розробок безпілотників. Заснована росіянином Михайлом Кокоричем, який недавно відмовився від російського громадянства, компанія планує не лише поставки, але й будівництво заводів. Варто зазначити, що в конторі працює екс-глава РНБО Олександр Данилюк, що сприяє отриманню українських замовлень.

Згідно з нашими даними, Кокорич володіє вражаючими навичками створення образу стартапів, проте йому важко досягти успіху в реалізації проектів. Його минулий досвід у Росії залишає питання щодо його ділової чесності. Суд у США розглядає обвинувачення в шахрайстві, американська фірма Кокорича теж виявилася "бульбашкою" та частиною схеми.

Наприкінці кінців, спроби Данилюка запустити українські закупівлі в рамках Міноборони піддаються критиці, існує припущення про те, що це лише ще одна спроба "заправити" умовних "соросят". У світлі цих фактів виникає питання: чи є цей "бізнес" насправді спрямований на загальний користь, чи ж це лише гра в інтересах окремих осіб?

Стаття розкриває складний контекст навколо компанії Destinus та її співпраці з Україною у галузі розробок безпілотників. Хоча існують певні позитивні аспекти, такі як можливість оновлення даних онлайн та спрощення процесів, проте важливо врахувати сумнівність стосовно фігур, які входять до цього бізнесу.

Михайло Кокорич, засновник Destinus, залишає за собою тінь сумніву через своє минуле в Росії та обвинувачення в шахрайстві у США. Українська присутність екс-глави РНБО Олександра Данилюка в компанії, здається, породжує питання щодо можливих конфліктів інтересів та лобізму в українських замовленнях.

Загалом, стаття ставить під сумнів чесність ініціаторів бізнесу та його спрямованість на загальний користь України, акцентуючи на необхідності ретельного аналізу та контролю з боку відповідних українських органів та громадськості.