Неділя, 13 Вересня, 2026

Конфлікт у США: опубліковані суперечливі дані про біолабораторії в Україні

Важливі новини

Греція виявила морський дрон, що викликав запеклі дискусії про його походження

Недалеко від острова Лефкада в Середземному морі стався інцидент,...

Кандидати на посаду генпрокурора: хто вони

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Першим кандидатом, який активно розглядається, є голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко. Він має досвід роботи в органах прокуратури та, за інформацією джерел, користується підтримкою Олексія Кулеби та в.о. генпрокурора Олексія Хоменка. Однак Кравченко потрапив під приціл журналістів, які з’ясували, що очолювана ним Київська ОДА замовила генератори для Чорнобильської АЕС за значно завищеними цінами, що підозрюється в корупційній схемі. Крім того, під час конкурсу на посаду голови НАБУ виявили інформацію про його сумнівну приватизацію і продаж службового житла.

Другим претендентом є Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента. За даними джерел, вона має досвід роботи у Міністерстві юстиції і здобула репутацію людини без конфліктів. Проте її приватне майно, зокрема кілька елітних квартир і дорогоцінні годинники, привернули увагу журналістів, що поставили питання про джерела таких статків. Також є чутки про тісні стосунки Мудрої з головою Національного банку Андрієм Пишним, що викликає сумніви у її незалежності.

Третім кандидатом є Олег Кіпер, очільник Одеської обласної державної адміністрації. Він опинився в центрі скандалу через відпустку за кордоном під час воєнного стану та звинувачення в корупції в агроекспортній сфері. За даними журналістських розслідувань, Кіпер встановив фактичний контроль за агроекспортом в Одеській області, що приносило надприбутки учасникам схеми.

Антивоєнне графіті Бенксі “Жінка в протигазі” виставили в Києво-Печерській лаврі

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Графіті відомого британського стритарт-митця Бенксі, яке він намалював на стіні в Гостомелі після деокупації і яке раніше намагалися вирізати та вкрасти вандали, відтепер зберігатиметься в Києво-Печерській лаврі. Поглянути на роботу можуть усі охочі. Про це повідомив Національний заповідник Києво-Печерська лавра на своїй сторінці у Facebook.

На графіті зображено жінку, яка стоїть у бігуді, халаті та протигазі з вогнегасником у руках перед розбитим і обгорілим вікном.

“Бенксі створив цю та інші роботи, щоби привернути увагу світу до України та жорстокості російських окупантів. Тепер його графіті зберігається там, де триває боротьба за українську культуру, історію та цінності для майбутнього”, — зазначили в лаврі.

Роботу британця розмістили поруч із давньоруським графіті — шаржем на одного з будівельників Успенського Собору, який створили в ХІ столітті під час зведення храму.

У лаврі зазначили, що графіті Бенксі символізує жах від злочинів Росії в Україні та антивоєнний протест, і роботу оберігатимуть від мародерства та знищення у звільненій від “духовної російської окупації” святині.

“Лавра сьогодні — це звільнений від “руского міра” культурний простір, де зберігаються не лише старовинні реліквії, а й створюються сучасні мистецькі проєкти”, — написали представники заповідника.

Повідомляється, що графіті зберігатиметься у “відкритих фондах”. Вільно оглядати роботу у фондосховищі можуть усі охочі.

Скорочення цін на пальне в Україні: бензин, дизель та автогаз подешевшали

У середині квітня в Україні спостерігається зниження гуртових цін...

Зеленський оголосив про створення Об’єднаних сил швидкого реагування

Президент України Володимир Зеленський анонсував важливу реформу, що стосується...

Директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард оприлюднила матеріали, які стверджують, що американський уряд на протязі багатьох років фінансував понад 120 біологічних лабораторій у більш ніж 30 країнах, в тому числі в Україні. Ця публікація викликала жвавий суспільний резонанс і породила дискусії в США, де деякі журналісти та експерти попередили про можливість використання цих інформацій російською пропагандою.

Матеріали були опубліковані напередодні відставки Габбард, яка в своєму зверненні зазначила, що американські платники податків десятиліттями підтримували діяльність численних лабораторій за межами Штатів. За даними розвідки, частина з цих установ працювала з небезпечними патогенами, проте контроль за їхньою діяльністю виявився недостатнім.

В контексті оприлюднених документів зокрема згадується, що одна з лабораторій в Україні, яка отримувала американське фінансування, могла зберігати небезпечні патогени, ставши вразливою до ризиків внаслідок військових дій з боку Росії. Важливо, що в матеріалах не наведено жодних доказів про можливість створення біологічної зброї або проведення заборонених досліджень.

Тематика так званих "американських біолабораторій в Україні" довгий час використовувалася російською пропагандою як один з основних аргументів для виправдання агресії проти України. Різні міжнародні організації та західні держави неодноразово спростовували чутки про наявність в Україні програм, що стосуються створення біологічної зброї.

Журналісти та експерти, які досліджують питання дезінформації, висловили занепокоєння з приводу нових заяв Габбард. Христо Грозєв з Bellingcat відзначив, що ці дії фактично можуть стати "подарунком Кремлю", оскільки відкривають шлях для відновлення старих пропагандистських наративів. Він і Крістофер Міллер з Financial Times підкреслили, що Габбард давно виявляла інтерес до цієї теми, використовуючи можливість повернути її в інформаційний простір.

Необхідно зазначити, що мова йде не про секретні військові об'єкти, а про лабораторії, які займалися міжнародними програмами біобезпеки. Багато з цих проєктів фінансувалися в рамках Програми зі зменшення біологічних загроз Міністерства оборони США, яка мала на меті запобігання поширенню небезпечних інфекцій.

Експерти вказують на те, що українські лабораторії не є секретними, оскільки вони співпрацюють з міжнародними організаціями в сферах діагностики інфекційних захворювань, ветеринарії та епідеміології. Тому багато науковців висловлюють критику щодо спроби подати ці установи як сенсаційне відкриття.

Тема лабораторій в Україні вперше набула широкого розголосу навесні 2022 року, коли заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд підтвердила їх існування та висловила побоювання, що російські війська можуть їх захопити. Її слова були використані прихильниками теорій змови для аргументації існування програм біологічної зброї, хоча адміністрація США неодноразово пояснювала, що йдеться про цивільні наукові установи.

Тепер, коли Габбард готується залишити свою посаду, її публікація породила нові політичні дискусії у Вашингтоні. Офіційна реакція української влади на ці заяви ще не надходила, проте експерти наголошують, що в опублікованих документах немає доказів, що підтверджують створення біологічної зброї в Україні, а інформація про співпрацю США та українських лабораторій у сфері біобезпеки відома вже досить давно.

Скандал навколо заяв Габбард знову підкреслив, наскільки чутливою залишається тема біологічних досліджень в умовах війни та інформаційного протистояння. Для України це ще один приклад того, як давно спростовані міфи можуть знову з’явитися в міжнародному дискурсі та використовуватися у політичних баталіях за межами країни.

Останні новини