Зеленський оголосив про створення Об’єднаних сил швидкого реагування

Під час воєнного стану в Україні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) мають право оголошувати у розшук громадян, які ухиляються від виконання своїх військових обов'язків. Це стосується осіб, які підлягають мобілізації, зокрема призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не з’явилися у встановлені терміни для проходження медичної комісії, уточнення облікових даних або отримання повістки. Така практика є важливим елементом забезпечення боєздатності українських Збройних сил та мобілізаційних заходів в умовах війни.

Згідно з новими правилами, якщо особа, що підлягає мобілізації, не з'являється в ТЦК для виконання цих процедур, її можуть оголосити в розшук. Це особливо стосується тих, хто не з’являється на медкомісію або не отримує повістку, що є одним із основних етапів мобілізації. В такому разі правоохоронні органи можуть бути залучені для пошуку та затримання таких громадян, а також для забезпечення їх повернення до військових формувань або до виконання обов'язків за призовом.

На практиці трапляються випадки непорозумінь. Один із військовослужбовців звернувся до юристів після того, як група оповіщення ТЦК під час перевірки документів повідомила його про нібито наявність у розшуку. Інформація про це, за словами працівників центру, була доступна в застосунку “Резерв+”. Адвокат Юрій Айвазян пояснив, що в додатку “Резерв+” справді може фіксуватися адміністративний розшук, однак він стосується виключно призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які порушили правила обліку. Якщо особа вже є чинним військовослужбовцем, то жодні подібні дії ТЦК до неї не застосовуються. Інший юрист, В’ячеслав Кирда, додав, що іноді подібні повідомлення можуть бути результатом технічних помилок або надмірної ініціативності працівників ТЦК. У будь-якому разі, навіть якщо чинному військовослужбовцю заявляють про його “розшук”, це не має жодної юридичної сили, і така особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з чинним законодавством, розшук ТЦК стосується виключно осіб, які перебувають на військовому обліку в територіальних центрах, але не виконують свої обов’язки. До цієї категорії належать: призовники, які ухиляються від призову; військовозобов’язані, які не уточнили дані чи не з’явилися за викликом; резервісти, які не прибули на службу. Чинні військовослужбовці, що проходять службу в Збройних силах України, не підпадають під цю категорію та не можуть бути оголошені у розшук ТЦК. Юристи радять у разі отримання повідомлення про розшук звертатися по роз’яснення до територіального центру комплектування або за правовою допомогою.

Раніше повідомлялося, що в Україні планують впровадити електронний Military ID для кожного військовослужбовця. Цей цифровий ідентифікатор дозволить обмінюватися інформацією між державними реєстрами без розголошення персональних даних.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Олена Дума — керівниця АРМА, вирішила відповісти на ці закиди, заявивши, що міжнародним експертам бракує глибшого розуміння ситуації. На думку Думи, TI Ukraine недостатньо детально вивчає справи, перш ніж критикувати агентство. У своєму Telegram-каналі вона запросила антикорупційних активістів звертатися безпосередньо до АРМА для пояснень, зазначивши, що критикувати агентство без знань деталей не є конструктивно.

Олена Дума підкреслила, що проблеми, з якими стикається АРМА, включають скасування арештів, необхідність додаткових перевірок і контролю, а також багатомісячні юридичні процеси. Вона заявила, що ці фактори можуть пояснити затримки, однак експерти TI Ukraine, за її словами, не враховують цих складнощів.

Ще один важливий аспект критики, на який звернули увагу в Transparency International, стосується відбору управителів для арештованих активів. Із моменту утворення АРМА в Україні й досі не завершено відбір управителів для багатьох значних активів, що може свідчити про невиконання функцій агентства вчасно.

Водночас TI Ukraine неодноразово заявляла, що під керівництвом Олени Думи АРМА демонструє дуже повільну реакцію на розголошення в медіа або тиск громадськості. Як зазначають експерти, ці проблеми можуть бути пов’язані з більш глибокими структурними проблемами агентства, зокрема, зі спроможністю швидко і ефективно реагувати на запити суспільства та забезпечувати прозорість у своєму управлінні.

Додатково до питань щодо ефективності управління активами, з’явилися побоювання щодо політичної незалежності АРМА. Відзначаються підозри щодо кулуарних домовленостей в агентстві, які можуть бути пов’язані з важливими українськими політиками. Нещодавно з’явилася інформація, що до офісу АРМА регулярно приїжджає Валерій Писаренко — юрист та колишній народний депутат, близький до соратників екс-президента Віктора Януковича, зокрема Андрія Портнова.

За словами поінформованих джерел, Писаренко нібито обговорює питання передачі великих арештованих активів на користь певних впливових осіб, зокрема, політиків як Юлія Тимошенко. Зокрема, обговорюються активи, серед яких значиться київський торгово-розважальний центр “Гулівер”.

АРМА, реагуючи на ці звинувачення, заявила, що “не знайома” з Писаренком і що його ім’я не фігурує у журналі відвідувань. Проте цікава деталь, що АРМА не вказала, як можна потрапити до їхнього офісу без запису в журналі, адже існують несанкціоновані входи та можливість доступу через вікна.

На фоні критики АРМА, нещодавно на сайті Кабінету міністрів України з’явилася петиція, в якій вимагається звільнення Олени Думи з посади через її ймовірні зв’язки з проросійськими політиками та неефективне управління арештованими активами. Петиція вже набрала кілька тисяч підписів, що свідчить про зростання суспільного обурення щодо діяльності агентства.

Експерти, у свою чергу, підкреслюють, що ефективне управління активами та прозорість діяльності АРМА є критично важливими для забезпечення довіри до антикорупційних інституцій України, особливо в умовах війни, коли кожен ресурс має велике значення для підтримки економіки та відновлення країни після бойових дій.