У понеділок, 23 червня, на пункті пропуску «Краківець-Корчова» на кордоні з Польщею львівські митники вилучили значну суму незадекларованої готівки — 50 тисяч євро та 91 тисячу доларів США. За курсом НБУ це становить майже 6,3 мільйона гривень. Про це повідомила Львівська митниця. Автомобіль, в якому перебували водій і п’ятеро пасажирів, прямував до Польщі через «зелений […]
Державне бюро розслідувань спільно з Офісом генпрокурора викрило та затримало керівництво однієї з виправних колоній у Харківській області. П’ятьох посадовців підозрюють у систематичних знущаннях та катуванні ув’язнених. За даними слідства, адміністрація установи примушувала в’язнів до безоплатної та понаднормової праці, супроводжуючи це приниженнями та погрозами. Для тиску на людей застосовували психологічні методи та залякування. «Крім того, […]
У Києві з’явилася нова мініскульптура в межах туристичного арт-проєкту «Шукай!». Цього разу вона присвячена Київським контрактам — легендарним ярмаркам, що проводилися на Контрактовій площі, яка й отримала свою назву саме завдяки цій події. Про це повідомила засновниця проєкту Юлія Бевзенко. Історія, яку можна побачити Мініскульптура встановлена біля Контрактового будинку — історичної споруди, де в XVIII–XIX […]В Європейському Союзі наростає невдоволення щодо стилю керівництва президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Чимало європейських чиновників, дипломатів та єврокомісарів вважають, що вона концентрує владу в своїх руках, обмежуючи участь навіть членів власної команди у процесі ухвалення рішень. Такі дані наводить Bloomberg, посилаючись на інсайдерські джерела.
Критика фон дер Ляєн накопичувалася поступово, але останні місяці стали справжнім каталізатором ситуації. За словами деяких посадовців, президентка все більше покладається на обмежене коло радників, що, на їхню думку, затримує реалізацію важливих економічних ініціатив і знижує темпи реформ. Це також веде до ескалації напруження між Брюсселем та державами-членами ЄС.
Особливо гостро стоїть питання нової економічної стратегії Євросоюзу. В умовах зростаючої конкуренції з боку Китаю й США, а також численних криз, які переживає європейська промисловість, безпека і конкурентоспроможність ЄС стають критично важливими. Однак, за словами джерел, ухвалення рішень у цій сфері стало занадто централізованим.
Яскравим прикладом є затримка з ухваленням стратегії формування внутрішнього ринку ЄС. Документ, що мав стати основоположним для економічного розвитку Союзу, був готовий ще в минулому році, але його офіційне представлення відбулося лише у квітні 2026-го. У Єврокомісії пояснюють затримки тривалими узгодженнями з кабінетом фон дер Ляєн.
Подібні проблеми виникли також під час розробки нового довгострокового бюджету ЄС. Дипломати з країн-членів незадоволені, що консультації проводилися у вузькому колі і проекти документів подавалися в останній момент. Це ускладнює досягнення компромісів, зокрема в питаннях фінансування оборони, підтримки Україні та нових промислових програм.
Критика звучить не лише зсередини інституцій. На закритій зустрічі в Берліні представники німецької партії ХДС, яка раніше підтримувала фон дер Ляєн, обговорювали можливість обмеження впливу Єврокомісії, що свідчить про серйозні внутрішні розбіжності.
Велику стурбованість викликає і повільне ухвалення рішень у сферах штучного інтелекту та цифрових ринків, що відзначають керівники європейських технологічних компаній. Вони вважають, що бюрократія у Брюсселі заважає швидкому реагуванню на виклики часу.
Крім того, стиль комунікації фон дер Ляєн викликає обурення серед деяких єврокомісарів, які відчувають, що їхній вплив на ухвалення рішень поступово зменшується. Інсайдери повідомляють, що президентка прагне контролювати всі процеси, від стратегічних ініціатив до підготовки документів.
Цей внутрішній конфлікт супроводжується чутками про напружені відносини між фон дер Ляєн та главою європейської дипломатії Каєю Каллас, яка колись нібито називала її "диктаторкою". Хоча ці звинувачення не отримали підтвердження, вони підкреслюють рівень напруги у Брюсселі.
Попри суттєву критику, в фон дер Ляєн є й численні прихильники. Вони вказують на те, що під її керівництвом ЄС успішно подолав пандемію COVID-19, енергетичну кризу та війну в Україні. Її жорсткий підхід, на їхню думку, дозволив швидко реагувати на виклики та підвищити міжнародний вплив Союзу.
Фон дер Ляєн активно підтримує Україну, зазначаючи, що її безпека тісно пов'язана з безпекою Європи. Під час відкриття головування Кіпру в Раді ЄС вона підтвердила намір Брюсселя працювати над досягненням "справедливого і тривалого миру" для України та підтримувати її європейський курс.
Війна в Україні вже змінила баланс сил у ЄС, надавши Єврокомісії більше впливу на питання оборони, санкцій та економічної політики. Однак тепер все більше політиків ставлять під сумнів, чи не стала ця концентрація влади надмірною.
Незважаючи на критику, фон дер Ляєн продовжує мати сильні позиції. Вона була переобрана на другий термін у 2024 році і зберігає підтримку значної частини європейських лідерів. Проте поточні події свідчать про те, що в ЄС назріває серйозна дискусія про майбутнє управління Союзом в умовах глобальних криз.
