На Контрактовій площі у Києві з’явилася нова мініскульптура

Напередодні саміту лідерів Європейського Союзу, запланованого на четвер, 18 грудня, європейські дипломати активізували зусилля для досягнення компромісу щодо пакета фінансової допомоги Україні. Йдеться про ресурси, які вважаються критично важливими для економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів. За інформацією західних медіа, переговори тривають у складній атмосфері та фактично перейшли в режим «останньої години».

Усередині Євросоюзу проявився суттєвий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Держави-члени зайняли протилежні позиції щодо того, яким саме має бути механізм фінансування для Києва. Частина урядів наполягає на більш гнучкому та довгостроковому підході, тоді як інші висловлюють занепокоєння фінансовими ризиками та впливом таких рішень на власні бюджети.

Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.

В Україні завершено перевірку готовності до роботи Єдиного центру ідентифікації тіл та останків осіб, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Цей об’єкт створено відповідно до міжнародних вимог судово-медичної експертизи та інтегровано в загальнодержавну мережу установ, що функціонують під координацією Міністерства охорони здоров’я. Його запуск має на меті забезпечити системний та максимально точний підхід до встановлення особи загиблих, що особливо важливо в умовах масштабних воєнних втрат.

Керівництво МОЗ наголошує, що новий центр істотно модернізує процедури ідентифікації, застосовуючи новітнє обладнання та удосконалені методики. За словами заступника міністра охорони здоров’я Ігоря Копача, відкриття спеціалізованої установи стане потужним інструментом для підвищення якості експертиз, оперативності досліджень та прозорості всіх етапів роботи з невпізнаними тілами. Значна увага приділена і створенню умов для ефективної співпраці між експертами, слідчими органами та представниками силових структур, що дозволить оптимізувати обмін інформацією і прискорити процес встановлення особи загиблих.

Центр створено, щоб підвищити можливості держави у ідентифікації загиблих під час війни та у післявоєнний період. За словами заступника міністра внутрішніх справ Леоніда Тимченка, у приміщенні облаштовано робочі місця для слідчих, криміналістів поліції та працівників карного розшуку.

За потреби до роботи залучатимуть фахівців Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та представників Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти. Для міжнародних організацій — Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти та Міжнародного комітету Червоного Хреста — створено необхідні умови для роботи спільно з українськими експертами.

МОЗ нагадує, що створення Центру є частиною ширшої реформи судово-медичної системи. З 2023 року обласні бюро судово-медичної експертизи були централізовані та передані у сферу управління міністерства.

Українська влада розглядає можливість введення нового статусу для військовослужбовців і осіб, які підлягають військовій службі, замість скасованого статусу "обмеженої придатності". Протягом наступних дев’яти місяців, починаючи з травня, особи з обмеженою фізичною підготовкою повинні будуть пройти другий військово-медичний огляд (ВМС), щоб визначити їхню придатність до військової служби.

Міністерство оборони наразі ще не встановило нові критерії класифікації, що породжує певні невизначеності серед лікарів, які не мають чіткої інструкції, куди віднести людей з обмеженою фізичною підготовкою. Цю інформацію надала служба охорони здоров’я Міноборони у відповідь на запит Військово-повітряних сил України.

Закон також передбачає, що Міністерство оборони має три місяці для вирішення будь-яких питань, пов’язаних зі статусом "обмежено відповідним". Наразі розглядаються різні альтернативи, зокрема введення нових фітнес-статусів, які можуть полегшити життя військовослужбовцям з тяжкими захворюваннями, які підлягають мобілізації.

Проте, деякі правозахисники висловили стурбованість щодо відсутності проміжного статусу між придатними та непридатними до служби особами. Також є питання щодо впливу нових правил на кадрову ситуацію в армії.

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект № 10313, який передбачає збільшення розміру допомоги, що надається грошовими виплатами годувальникам та інші важливі пункти. Закон також враховує обов’язкову повторну перевірку ВМС. Цей законопроект може сприяти полегшенню життя багатьом людям, які проходять обов’язкову військову службу, і допоможе у визначенні їхньої придатності до служби.

У висновку слід зазначити, що введення нового статусу для військовослужбовців і осіб, підлягаючих військовій службі, замість скасованого "обмеженої придатності", є важливим кроком у модернізації системи військово-медичного обстеження в Україні. Проте, необхідно уважно вивчити та визначити нові критерії класифікації, щоб забезпечити чіткість та справедливість у прийнятті рішень щодо придатності до військової служби.

Також важливо врахувати питання, які виникають щодо відсутності проміжного статусу між придатними та непридатними особами, а також можливий вплив нових правил на кадрову ситуацію в армії.

Ухвалений Верховною Радою законопроект № 10313 є кроком у поліпшенні умов служби військовослужбовців, зокрема, заходом до підвищення розміру допомоги та удосконаленням системи військово-медичного обстеження. Цей законопроект сприятиме полегшенню життя та забезпеченню необхідної підтримки для осіб, які проходять військову службу.

Система мобілізації в Україні стоїть на порозі оновлення, яке може вплинути як на процедури призову, так і на рівень відповідальності громадян. У парламенті обговорюють комплексні кроки, спрямовані на вдосконалення чинних механізмів. Йдеться не лише про технічні коригування, а про формування більш цілісної та збалансованої моделі взаємодії між державою й суспільством у питаннях оборони.

Одним із ключових завдань є зниження напруги під час проведення мобілізаційних заходів. У публічному просторі неодноразово виникали дискусії щодо прозорості роботи територіальних центрів комплектування, порядку вручення повісток та дотримання прав громадян. Новий підхід передбачає чіткіші регламенти, цифровізацію процесів і зрозумілі алгоритми дій для всіх сторін. Це має мінімізувати конфліктні ситуації та зменшити кількість непорозумінь.

Одним із ключових завдань, зазначив депутат, є зменшення кількості конфліктних ситуацій під час проведення мобілізаційних заходів. Раніше Президент України наголошував на необхідності мінімізувати випадки, які викликають суспільний резонанс і звинувачення у порушенні прав людини. Цю позицію, за словами Веніславського, підтримують і профільний комітет, і міністр оборони Михайло Федоров.

Йдеться про те, щоб діяльність територіальних центрів комплектування не ставала підставою для публічних скандалів чи інформаційних маніпуляцій. Водночас парламентар визнав, що проблемою залишаються численні випадки невиконання громадянами обов’язку з’являтися до ТЦК за викликом.

У зв’язку з цим Міністерство оборони готує пакет пропозицій, які найближчим часом мають бути представлені профільному комітету. Після цього очікується ширше парламентське обговорення.

За словами Веніславського, концепція змін передбачає посилення відповідальності для осіб, які ігнорують мобілізаційні вимоги. Він наголосив, що життя тих, хто не виконує свій конституційний обов’язок щодо захисту держави, не повинно бути простішим за життя осіб, які ухиляються від інших зобов’язань, наприклад сплати аліментів. Наразі, за його словами, до неплатників аліментів застосовуються більш жорсткі обмеження, ніж до громадян, які уникають призову.

Деталі майбутніх змін поки не розкриваються. Їх планують оприлюднити після розгляду пропозицій у парламентському комітеті.