Кортизол і хронічний стрес: як гормон напруги поступово виснажує організм

Покровськ дедалі частіше називають уособленням нового етапу російсько-української війни, де бойові дії переходять у складний формат протистояння всередині міської забудови. Тут майже неможливо чітко провести лінію фронту: вона розмита між житловими кварталами, промисловими зонами та вузькими вулицями. У таких умовах російські диверсійні групи діють малими мобільними підрозділами, проникаючи в місто, маскуючись під цивільних або навіть під українських військових, і завдають точкових ударів по обороні.

За даними військових, тактика противника зводиться до раптових атак, розвідки боєм і підривної діяльності у глибокому тилу. Диверсанти намагаються уникати відкритих зіткнень, діючи приховано, що суттєво ускладнює роботу українських захисників. У місті панує постійна напруга: кожна підозріла постать може виявитися ворогом, а будь-який двір — точкою раптової атаки.

За оцінками аналітиків, російська армія змінила тактику і перейшла до формату “демеханізованої” війни — без великих колон техніки, які легко виявляють дрони. Замість цього РФ просувається дуже малими групами по 3–5 осіб.

“Лінія фронту розмивається“, — пояснює фінський аналітик Еміль Кастехельмі.

Російські розвідувальні дрони шукають прогалини в українській обороні. Через нестачу особового складу та постійний аеророзвідковий тиск повністю закрити місто від проникнень практично неможливо. Невеликі ворожі групи заходять у Покровськ велосипедами, мотоциклами, цивільним транспортом або пішки, користуючись туманом і дощем.

Однією з головних проблем стала неможливість швидко визначити, хто перед тобою — свій чи ворог. Українські військові повернулися до тактики перевірочних слів. Одне з ключових — “паляниця”. Але навіть це не завжди допомагає.

Ризики френдлі-файру зростають. Один з командирів пригадує, як бійцям заборонили відкривати вогонь по БМП, бо начебто “вона своя”. Виявилося, що це була російська машина. Її знищили дроном тільки після уточнення ситуації. В іншому випадку українська бригада помилково ліквідувала власні наземні безпілотники “Терміти”.

Бойові дрони стали ключовим інструментом української оборони в місті. Саме вони знаходять диверсантів та наносять удари по їхніх укриттях. Тому російські групи першими намагаються вийти на операторів — і вбивають їх.

“Наш другий ешелон не працює, а він дає 90% ударів“, — кажуть військові. Без цих ударів складніше зупиняти невеликі групи ворога на підході до міста.

За оцінкою Deep State, Росія наразі контролює щонайменше половину Покровська. Решта територій — сіра зона, де бої точкові та хаотичні. Немає жодного району, який би повністю контролювали українські сили.

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про близько 300 російських диверсантів у місті, проте військові кажуть, що реальна цифра може бути значно вищою.

До Покровська перекинули елітні підрозділи. Бійці “Азову” намагалися стабілізувати фронт улітку, а спецпризначенці ГУР прибували на гелікоптерах Black Hawk, щоби відновити логістику та координацію. Однак російська тактика повільного проникнення продовжує діяти.

Покровськ залишається ключовою точкою перед можливими ударами РФ на Краматорськ і Слов’янськ. Аналітики не прогнозують стрімкого прориву ворога, адже тактика малих груп не передбачає швидкого просування.

“Якщо ви просто просуваєте піхоту, на якомусь рівні вас зупинять“, — зазначає Кастехельмі.

Хоч захоплення Покровська і не гарантує Росії швидкого контролю над Донбасом, тактика інфільтрації має одну критичну перевагу — її надзвичайно важко зупинити.

Національний банк України (НБУ) оголосив про можливе введення нових обмежень на P2P-перекази між рахунками фізичних осіб до завершення червня 2024 року. Згідно з цими нововведеннями, ліміт на перекази буде обмежений сумою в 100 тисяч гривень на місяць, а також до 30 транзакцій за місяць для кожного рахунку. Це рішення прийняте для забезпечення більшої фінансової безпеки та контролю над потоками коштів у країні. Зазначені обмеження будуть введені з метою запобігання можливих фінансових ризиків та недозволених операцій. НБУ планує ретельно моніторити виконання цих обмежень та, за необхідності, вносити коригування до встановлених правил. Водночас, ухвалення таких заходів передбачається для забезпечення стабільності та надійності фінансової системи України.

Нові обмеження вчора анонсував заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник.

Він пояснив їхню необхідність протидією нелегальному гральному бізнесу, де заведено ганяти кошти між рахунками фізосіб. А також протидією ухиленню від сплати податків.

«А ще так сподіваються перемогти відкриття карток на підставних осіб, що стало справжньою модою останнім часом – коли картки відкривають на людей похилого віку, студентів або ще когось, а потім передають у користування комусь іншому (третій особі), хто не хоче офіційно “світити” свої фінанси. Поки що йдеться про обмеження кількості та місячної суми транзакцій. Але якщо це не допоможе, створюватиметься реєстр імен (з податковими номерами) таких громадян України, які брали участь у схемах або були «підставними». Щоб усі банки знали цих схемників, і не відкривали їм рахунки. Вони просто не зможуть пройти фінансовий моніторинг на вході”, – розповіло джерело.

На ринку також говорять про ще одну мету, яку не афішують чиновники – про спроби побороти так звані «чорні зарплати». Колись їх називали «зарплатами в конвертах», але тепер це переросло в розкидання грошей по особистих рахунках людей. Податкові органи давно намагаються боротися з цим явищем, зокрема, залучаючи НБУ.

Але банкіри не дуже вірять, що обмеження в 30 вихідних транзакцій на місяць на 100 тис. грн зможе зупинити перекидання гральних або зарплатних грошей. Очікують, що українці, яким потрібно часто перераховувати великі суми, просто відкриватимуть більше рахунків у різних банках. Адже в одному банку поняття не мають, що їхній клієнт робить в іншому.

На поточний момент багато українців мають по 2-3 рахунки, і банківських карток на руках ставатиме тільки більше, оскільки максимальна кількість рахунків на одну фізособу не обмежена чинним законодавством.

На поточний момент Нацбанк ніяк не обмежує максимальну кількість переказів фізосіб між рахунками українських банків. Однак такі обмеження своїми внутрішніми правилами встановлюють самі банки в рамках фінансового моніторингу.

Наприклад, у Приватбанку уточнили, що в нього діє ліміт на 200 вихідних переказів для одного клієнта і 350 – для переказів, що надходять (зарахування коштів). За сумою діє місячний ліміт в 1 млн грн на зарахування і стільки ж на переказ грошей. Але починаючи з 400 тис. грн банк обов’язково запросить інформацію про походження коштів, і, якщо її не буде надано – транзакції зупинять, а рахунок заблокують.

У monobank (Універсалбанк) інші ліміти: 50 переказів (усіх) на день, 100 переказів – на 4 дні і 150 переказів – на місяць. Максимальна сума перерахування – 60 тис. грн на добу. А якщо говорити про місячні ліміти, то вони встановлені різні, залежно від виду банківської картки: MasterCard – до 400 тис. грн, VISA – до 1 млн грн. Але в кожному випадку також діє правило про надання даних про походження коштів при операціях від 400 тис. грн і вище.