Корупційна схема в Херсонській області: підозра посадовцю військової адміністрації

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

«Чим займається український вчитель або студент за кордоном – не питання української держави. Вона не питає, чи він студент, чи він бомжує», – сказав Винницький.

Віцепрем’єрка Ірина Верещук, присутня на нараді, спробувала зупинити свого колегу, зауваживши: «Пане, Михайле, ну що це ви таке говорите?». Однак це не змогло завадити хвилі критики, яка накотилася після публікації відео.

Доктор гуманітарних наук Павло Левчук, який також був на нараді, висловив своє обурення у Facebook, вказуючи на неприйнятність таких висловлювань. Його підтримала українська письменниця та правозахисниця Анастасія Мельниченко, яка назвала заяви Винницького принизливими для українських науковців, що працюють за кордоном.

Мельниченко зазначила, що в той час, як Росія активно просуває свої наративи у західних університетах, українські науковці отримують підтримку від західних інституцій. Вони публікують наукові статті, пишуть монографії та впроваджують стандарти західної академії в Україні. Однак, за словами активістки, Міністерство освіти не вважає їх важливими для держави.

«Але для МОН ми “бомжі”, і “не науковці”. І МОН в особі Винницького всіляко демонструє, що ми державі Україна не потрібні», – додає Мельниченко.

Наступного року Мельниченко працюватиме в університеті Турку на спеціально створеній позиції для українських аспірантів. Вона матиме можливість проводити дослідження, користуватися університетською інфраструктурою та співпрацювати з провідними дослідниками. За її словами, українські науковці мають чудові можливості за кордоном, але держава не цінує їхнього внеску.

Винницький не коментував цей інцидент, і від очільника МОН Оксена Лісового також не було жодних заяв з цього приводу.

Україна та Польща є ключовими торговельними партнерами, але існує серйозна розбіжність між даними митної статистики обох країн, зокрема щодо польського імпорту в Україну. Ця проблема існує протягом багатьох років і частково пов'язана з обліком імпорту зброї, боєприпасів та товарів подвійного призначення. Однак суттєва частина розбіжностей виникає через сірий імпорт та контрабанду, а також через практику штучного заниження обсягів імпорту для отримання відшкодування ПДВ. Фактичний баланс торгівлі між країнами для України виявляється набагато менш вигідним, ніж це відображає офіційна статистика, через недооцінку обсягів імпорту. У цьому контексті двостороння торгівля виявляється більш вигідною для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт.

За даними польського "держстату" у 2023 році на Україну припадало 3,2% від загального обсягу товарного експорту з Польщі. Цей показник поставив нас на 7-е місце серед торгівельних партнерів, випередивши США та таких членів ЄС, як Іспанія, Словаччина та Угорщина. Не зважаючи на це, динаміка зростання польського експорту в Україну у 2023 році була найвищою серед першої десятки країн, що є найбільшими торгівельними партнерами Польщі. Проте, незважаючи на позитивні показники, важливо врахувати, що блокування автомобільних митних переходів може стати справжнім пострілом в ногу для обох країн. Наша двостороння торгівля загалом вже є вигіднішою для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт. Спроби вирішити торгівельні суперечки в стилі "виграш-програш" між сусідами можуть призвести до негативних наслідків для обох країн, їхніх бізнесів і кінцевих споживачів.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті такі:

• Україна має велике значення для Польщі як торговельний партнер, займаючи 7-е місце серед країн-імпортерів польських товарів у 2023 році.

• Польща і Україна повинні уникати блокування автомобільних митних переходів, оскільки це може призвести до негативних наслідків для обох країн і порушити вигідний баланс торгівлі.

• Спроби вирішити торгівельні суперечки повинні базуватися на співпраці та компромісах, а не на принципах "виграш-програш", щоб забезпечити вигоду для обох сторін та їхніх громадян.

Серцево-судинні захворювання й надалі посідають провідні позиції серед причин передчасної смертності у світі, змушуючи науковців шукати нові пояснення цього явища. Останнім часом увага дослідників дедалі більше зосереджується не лише на харчових звичках, рівні фізичної активності чи шкідливих залежностях, а й на повсякденній поведінці людей. Одним із ключових чинників, який раніше часто недооцінювали, стало тривале перебування у сидячому положенні.

Результати сучасних досліджень свідчать, що багатогодинне сидіння негативно впливає на роботу серця та судин навіть у тих людей, які формально дотримуються рекомендацій щодо фізичних навантажень. Малорухливий спосіб життя уповільнює кровообіг, сприяє підвищенню рівня «поганого» холестерину та порушенню обміну речовин. У довгостроковій перспективі це може призводити до розвитку гіпертонії, атеросклерозу та інших небезпечних станів.

Медики пояснюють, що під час тривалого сидіння сповільнюється циркуляція крові, зростає тиск у венах і збільшується навантаження на серце. Крім того, змінюється баланс холестерину в організмі: рівень «корисного» HDL знижується, а «шкідливого» LDL — підвищується. У довгостроковій перспективі це сприяє розвитку атеросклерозу та підвищує ризик інфаркту й інсульту.

Фахівці наголошують, що навіть невеликі рухові паузи можуть істотно знизити ці ризики. Перерви на 5–10 хвилин кожні пів години або годину, легка зарядка, прогулянки офісом чи вулицею допомагають покращити кровообіг і зменшити навантаження на серце.

Крім того, регулярна фізична активність сприяє підтриманню здорової ваги, знижує рівень стресу та зміцнює судини. Для людей із сидячою роботою лікарі радять поєднувати рухові перерви з ергономічно облаштованим робочим місцем, щоб мінімізувати шкоду для організму.

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

Серед таких компаній – мережа мікрокредитних організацій, зокрема «Просто Позика», яка надає кредити від 2 до 50 тисяч гривень з відсотковими ставками, що досягають астрономічних 1 597 820,85% річних. Її власником є Андрій Манучаров, який володіє 90% компанії, тоді як 10% належать Євгенію Слюсарю.

Журналісти “Схем” виявили, що “Просто Позика” має підозрілі зв’язки. Зокрема, Андрій Манучаров, який був на державній службі в Україні до 2014 року, отримав російський паспорт після анексії Криму. Незважаючи на те, що компанія формально зареєстрована як українська і її власники стверджують про відсутність зв’язків з Росією, факти свідчать про зворотнє.

Наразі Манучаров проживає в Туреччині, а його мікрокредитний бізнес продовжує працювати в Україні.

Що особливо тривожить, так це зв’язки Манучарова з його сином Іваном Манучаровим, який є депутатом від партії «Єдина Росія» в окупованому Криму. Іван Манучаров активно підтримує агресивну політику Росії та створив телеграм-канал “Манучаров Крым Z”, де відзначає підтримку російських військових і пропагує акції на користь армії РФ. Це підкреслює можливу загрозу, яку становлять не тільки самі мікрокредитні установи, а й їхні власники, чий вплив може поширюватися на території України.

Компанія «Просто Позика» активно працює по всій Україні, маючи понад 30 філій, та запевняє, що не має зв’язків з Росією, хоча офіційні документи свідчать про російське громадянство основного власника. Далі більше – виявляється, що Андрій Манучаров контролює бізнес через довірену особу, що викликає додаткові питання щодо прозорості його діяльності.

У травні 2022 року Національний банк України заборонив громадянам Росії управляти небанківськими фінансовими установами. Однак, попри цю заборону, “Просто Позика” і подібні компанії продовжують працювати, порушуючи правила і потенційно загрожуючи безпеці країни. Національний банк України підтвердив, що наразі в них немає інформації про те, що власники “Просто Позика” мають російське громадянство, але зазначили, що подадуть запити до Служби безпеки України для подальшого розслідування.

Окрім фінансових ризиків, які несе високий рівень процентних ставок, є і серйозна загроза для національної безпеки. Люди, які перебувають у борговій залежності, стають легкою мішенню для вербувальників і можуть бути втягнуті в небезпечні і незаконні дії.

В Україні є й інші мікрокредитні компанії, які можуть мати подібні проблеми. Важливо бути уважними до умов кредитування та перевіряти інформацію про компанії, з якими ви маєте справу, щоб уникнути непередбачуваних ризиків.