Корупція в оборонці: хто заробляє мільйони на китайських дронах для ЗСУ

Статья написана в журналистском стиле, характерном для опытного автора. Она включает:

Вночі по Києву 17-19 жовтня заморозки на ґрунті та в повітрі 0-2° (І рівень небезпечності, жовтий

Вони також додали, що в ці дні заморозки очікуються і на Київщині.

Вночі по області 17-19 жовтня сильні заморозки 0-5° (ІІ рівень небезпечності, помаранчевий

Синоптики заявили, що метеорологічна осінь у Києві розпочалася 30 вересня, на два тижні пізніше кліматичної норми. Цьогорічне метеорологічне літо тривало 135 днів, завершившись 29 вересня.

Розвиток Київського метрополітену: Нова Лінія для Зручності та Швидкості

У Києві розпочалися важливі інфраструктурні роботи, спрямовані на розширення мережі метрополітену і поліпшення транспортної доступності для містян. Комунальне підприємство «Київський метрополітен» оголосило про проведення процедури закупівлі на суму 13,9 мільярдів гривень на будівництво нової дільниці Сирецько-Печерської лінії метро, яка з'єднає станцію «Сирець» зі станцією «Проспект Правди».

Згідно з планом, роботи повинні бути завершені до 30 грудня 2026 року, що покликане забезпечити нові зручні маршрути для пасажирів та покращити їхню мобільність по місту. Введення нової лінії сприятиме зменшенню транспортних заторів і підвищенню ефективності громадського транспорту в Києві.

Цей амбітний проект не лише розширює мережу метрополітену, а й сприяє соціальному економічному розвитку столиці, створюючи нові можливості для розвитку житлово-комерційної інфраструктури вздовж майбутньої лінії. Планується, що введення в експлуатацію нової дільниці значно підвищить якість життя киян і сприятиме зростанню популярності громадського транспорту серед мешканців міста.

Початково тендер був запланований на 17 червня цього року. Згідно з інформацією, перемогу у торгах мав здобути забудовник Максим Шкіль, представляючи компанію «Autostrada», з пропозицією на підряд на суму майже 14 млрд гривень. Однак ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» звернулося з офіційними скаргами до Антимонопольного комітету України, що призвело до тимчасової призупинення торгів.

На офіційному сайті Prozorro, ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» подало скаргу, в якій висловило незгоду з умовами тендеру, оголошеного замовником. Компанія вважає, що рішення замовника про умови закупівлі порушує законодавство України про публічні закупівлі. Вони просили внести зміни до тендерної документації для захисту своїх прав, або, у випадку неможливості виправлення порушень, скасувати тендер за відповідним пунктом закону.

Нагадаємо, що засновник компанії «Autostrada» Максим Шкіль раніше отримав підряд на капітальний ремонт тунелю між станціями метро «Деміївська» – «Либідська» без проведення відповідних тендерних процедур. З 8 грудня минулого року ремонтні роботи не були завершені.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

За даними дослідження журналістського консорціуму, європейські виробники можуть виготовляти значно менше снарядів, ніж заявляють офіційні представники ЄС. Наприклад, виробнича потужність ЄС оцінюється приблизно в 600 тисяч снарядів на рік, що значно менше від заявлених 1,7 мільйона снарядів на рік до кінця 2024 року.

«Я думаю, що в Європі є, можливо, лише кілька країн, які мають запаси снарядів 155-мм на 30 днів», – сказав постійний секретар Міністерства оборони Естонії Кусті Салм у коментарі Delfi Estonia.

Той факт, що ЄС не встигає за оборонними потребами України, здається очевидним і представникам самої європейської збройової промисловості.

«Досвід війни в Україні показує величезний попит на артилерійські боєприпаси. Наявні виробничі потужності в західному світі не відповідають цим обсягам», – заявив у червні один із провідних європейських виробників зброї Rheinmetall.

Ця нестача снарядів стає причиною запізнень у поставках до України, яка знаходиться в активному конфлікті з Росією. Україна звертається до ЄС для отримання підтримки, проте обіцянки щодо постачання снарядів часто не виконуються через технічні та організаційні проблеми в європейській збройовій промисловості.

«Думаю, що частина програм недовиконана не тому, що хтось не захотів, а тому, що відбуваються дискусії всередині – хто виготовляє, хто кому платить, чи виконані всі зобов’язання покласти в «спільну касу» гроші. Хтось каже – «я все віддав, компенсуйте мені», або якась одна країна все блокує», – розповів Олексій Резніков.

Незважаючи на це, Україна посилює власні зусилля щодо виробництва артилерійських снарядів калібру 155 мм, щоб забезпечити власні потреби. Наприклад, планується запуск власного серійного виробництва цих снарядів, що дозволить країні збільшити самодостатність у цій стратегічно важливій галузі.

За даними Мінстратегпрому, українські збройні компанії домовилися із двома неназваними американськими фірмами та однією європейською – це Rheinmetall – про спільне виробництво 155-мм снарядів.

Після початку повномасштабної війни Україна вперше за часи незалежності розпочала масове виробництво боєприпасів радянських калібрів і з того часу вийшла на потужність у кілька десятків тисяч снарядів на місяць.