Косметологу в Харкові повідомили про підозру у вбивстві пацієнтки

Для нас це дуже важливо. Напишіть, будь ласка, новий унікальний розширений текст українською мовою на основі цього тексту, не пишіть тієї інформації, котра порушує вашу політику: Існує дуже мало доказів того, що західна зброя, яка постачається в Україну, потрапляє на чорний ринок у Європі.

Про це йдеться у звіті аналітичного центру “Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності” (GI-TOC) у Швейцарії.

Ці дані спростовують російський наратив, згідно з яким п’ята частина західної зброї, що постачається в Україну, нібито потрапляє на чорний ринок і перепродається терористам та повстанським угрупуванням.

“Ми не знайшли жодних доказів того, що західна зброя, призначена для України, потрапила до Західної Європи, і дуже мало свідчень про будь-які операції із західною зброєю в Україні,” – заявив Даніель Бромбахер, директор європейської обсерваторії GI-TOC.

“Зброя, що постачається Заходом, перебуває в надійних руках,” – додав він.

Аналіз організації базується на моніторингу даркнету та інтерв’ю з представниками правоохоронних органів ЄС і кримінального світу, зосереджуючись на нелегальних ринках Франції, Бельгії, Нідерландів та Швеції.

Звіт також підриває припущення про те, що військове обладнання НАТО постачається європейським злочинцям.

Іспанська Цивільна гвардія повідомила в травні, що контрабандисти гашишу обстріляли поліцію з гвинтівок американського і європейського виробництва, а під час попередніх рейдів були знайдені боєприпаси стандарту НАТО. Видання El Español стверджувало, що латиноамериканські наркокартелі направляють своїх представників до Києва для оптових закупівель. Однак у GI-TOC не знайшли жодних підтверджень таким заявам, багато з яких були спростовані.

У жовтні 2022 року керівник фінської організованої злочинності заявив ЗМІ, що банди контрабандою переправляли західну зброю, призначену для України, до Фінляндії, Данії, Швеції та Нідерландів. Це твердження було спростоване представником поліції.

Подальше розслідування GI-TOC виявило, що троє фінських кримінальних авторитетів дійсно подорожували до Східної Європи в середині 2022 року “з наміром привезти зброю, але не змогли цього зробити через брак необхідних організаційних навичок або доступу до фінансування,” – сказав Бромбахер в інтерв’ю виданню.

Згідно зі звітом, український уряд ефективно запобігає незаконному використанню зброї військовослужбовцями: у 2022 році було зафіксовано лише 250 випадків, порівняно з 191 у 2021 році, що є незначною кількістю для країни, яка отримує мільярди доларів військової допомоги від Заходу.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

В Австралії є старі танки, які вона більше не використовує. Україна хоче їх отримати.

То що ж заважає Канберрі відправити ці 59 надлишкових М-1 “Абрамс” до Києва?

Політика, звісно ж. Але, якщо австралійці зможуть зібрати волю, щоб пожертвувати свої М-1, а американці зможуть знайти в собі сили, щоб схвалити угоду, очевидно, що саме українці зроблять із ними — посилять групу з уцілілих 31 колишніх американських М-1, переданих Україні минулого року.

Австралійська армія, що швидко розвивається, придбала свої М-1А1 у 2004 році на заміну старим танкам німецького виробництва. В липні цього року вона списала М-1А1, так і не задіявши їх у бою, і почала замінювати їх на новіші М-1А2 американського виробництва.

Старі М-1А1 перебувають на зберіганні. Українські чиновники цікавляться ними щонайменше з лютого. За даними Sydney Morning Herald, уряд у Канберрі все частіше висловлює готовність передати їх.

“Уряд розглядає запит і працює зі США, щоб здійснити передачу”, — повідомила газета минулого тижня.

Багато що може піти не так. Високопоставлені австралійські чиновники можуть накласти вето на передачу через побоювання ескалації напруженості між Австралією і Росією. Сполучені Штати мають експортну ліцензію на танки та можуть відхилити запропоновану передачу з тих самих підстав. Набагато менше, але теж імовірно, що українські чиновники можуть оглянути танки, яким десятки років, і ввічливо відмовитися від передачі.

Найімовірнішими перешкодами є політичні чинники в Канберрі та Вашингтоні, проте можуть виникнути й невеликі проблеми з логістикою. Хоча австралійські та українські танки M-1 мають одну й ту саму базову модель — 67-тонну чотиримісну експортну версію M-1A1 Situational Awareness з вольфрамовою та сталевою бронею, цифровим керуванням вогнем і 120-мм гладкоствольною основною гарматою, — австралійські та колишні американські танки мають дещо різне обладнання, з яким українцям доведеться розбиратися. ЗСУ також розробили комплекти додаткової броні для своїх M-1 і, ймовірно, захочуть встановити їх на всі додаткові “Абрамси”.

Якщо все складеться для українців і вони отримають ці 59 танків, то майже напевно направлять багато з них до 47-ї механізованої бригади української армії. 47-ма бригада є основним оператором бронетехніки американського виробництва — і єдиним оператором українських М-1.

47-ма бригада — потужний підрозділ. Саме тому український генштаб тримав його в бою без перерви протягом 15 місяців — довгий час для будь-якого формування. Коли в червні 2023 року українські війська розпочали свій амбітний, але зрештою невдалий контрнаступ на півдні України, 47-ма бригада була в авангарді — і зазнала великих втрат, загрузнувши в густих мінних полях.

Бригада билася на півдні протягом чотирьох місяців і до жовтня гостро потребувала відпочинку. Але того ж місяця російські війська перейшли в наступ на сході, тому командири в Києві наказали перекинути 47-у на схід і відбити атаку. Бригада вела відчайдушні ар’єргардні бої ще 10 місяців. На той час, коли генеральний штаб нарешті був готовий дати їй перепочинок, вона втратила десятки з приблизно 100 бойових машин піхоти M-2 Bradley і близько половини з 31 танка M-1.

Американці з готовністю надіслали ще 200 М-2, щоб заповнити втрати 47-ї бригади та, можливо, оснастити ще один підрозділ. Але з причин, які ніхто в уряді США не пояснив, вони не надіслали більше М-1 попри те, що у Пентагону були буквально тисячі старих танків на зберіганні.

З 59 колишніми австралійськими “Абрамсами” українська армія зможе відновити 47-му бригаду до її первісної чисельності в 31 танк і водночас мати достатньо машин — 30 або близько того — для оснащення другої бригади… або для поповнення майбутніх втрат.

Такий аргумент на користь австралійських танків для України. Аргумент “проти” менш конкретний. Він суто політичний, а з огляду на те, що США вже відправляли в Україну танки, а Австралія — ракети, артилерію та іншу зброю, важко уявити, як відправлення ще кількох танків розсердить Росію ще більше, ніж вона вже розсердилася.

Це не означає, що немає аргументів проти відправки “Абрамсів”. Але такий аргумент не матиме великої ваги для українських солдатів, яким потрібно захищати свої домівки та сім’ї, але в яких закінчуються танки.

Україна зіткнулася зі значним економічним викликом у 2026 році у зв'язку з введенням Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Згідно зі статтею Politico "The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine" авторства Федеріки Ді Саріо, цей механізм може коштувати українським підприємствам мільйони доларів, якщо не будуть прийняті невідкладні заходи.

Європейська політика нині входить у протиріччя щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансування військових зусиль України, але з іншого – вводить новий закон, який може суттєво зашкодити її економіці. Введення податку на викиди вуглецю на імпортовані товари може призвести до серйозних втрат для українських компаній, що експортують залізо та сталь до ЄС.

З урахуванням обмежень торговельних маршрутів через військові конфлікти, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Введення CBAM може стати серйозним викликом для української економіки, і експерти прогнозують великі втрати через цей податок.

Українські чиновники вже заявляють про готовність до відповідності європейським екологічним стандартам, проте, час для переговорів обмежений. Введення CBAM може стати причиною серйозних економічних труднощів для України, які можуть вплинути на металургійну промисловість та економіку в цілому.

Українські металургійні компанії переживають складнощі через російську морську блокаду, яка призвела до втрати доступу до Чорного моря. Це змусило їх перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як наслідок, Європейський Союз став основним споживачем української сталі та чавуну, хоча загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, наголошує, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівня