Кожна п’ята дитина в Україні має надлишкову вагу

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про підозру колишньому керівнику Державної прикордонної служби України у вчиненні ряду корупційних злочинів. Це повідомлення стало важливою подією в рамках боротьби з корупцією, яка нещодавно набрала нових обертів на тлі серйозних суспільних очікувань.

Підозра була висунута на основі результатів тривалого розслідування, яке встановило численні факти зловживань службовим становищем та розкрадання державних коштів під час виконання службових обов’язків. Особа, що обіймала високу посаду, користувалася своїм статусом для організації схем, що мали на меті особисте збагачення. Одним з основних напрямків розслідування стало незаконне присвоєння коштів, які були призначені для закупівлі техніки та забезпечення діяльності прикордонників.

Детективи НАБУ зафіксували, як посадовці розподіляли ці гроші між собою та іншими учасниками схеми. У матеріалах справи є записи переговорів, де йдеться про конкретні суми відкатів та порядок їх розподілу.

Слідство кваліфікувало дії підозрюваних за ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання службовою особою неправомірної вигоди. Санкція передбачає позбавлення волі на 8–12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Експерти оцінюють обсяги тіньового ринку сигарет в Україні понад 5 млрд штук на рік, що призводить до щорічних втрат державного бюджету приблизно на 24,2 млрд грн. Основним джерелом контрабанди є великі тютюнові фабрики, зокрема Львівська та Закарпатська, а також менші виробники, які релокувалися на Тернопільщину.

Незаконний експорт цигарок — лише частина системи тіньових потоків на кордоні. Так, під час обшуків на Волинській митниці вилучено понад 850 тисяч доларів, які пов’язані з розмитненням вживаних автомобілів. За оцінками джерел, сіра каса на Львівській, Закарпатській та Волинській митницях може сягати 10 млн доларів на рік.

Аналітики зазначають, що справа Дейнека може бути частиною «прибирання» впливових осіб від грошових потоків, пов’язаних із топпосадовцями. Водночас експерти сумніваються, що це суттєво вплине на існуючі контрабандні схеми.

Принцеса Беатріса з Підвиноградова: Як депутат-підприємець Микола Греченюк перемагає у державних тендерах та радує доньку розкішними витівками

Беатриса Миколаївна Греченюк, незважаючи на те, що її батько — колишній сільський депутат від Партії регіонів на Закарпатті, живе як справжня принцеса. Така життєва позиція забезпечує їй замки, дорогі прикраси та можливість відвідувати найрозкішніші курорти світу.

Микола Греченюк, який є власником ФОПу з села Підвиноградів, став знаний завдяки тому, що виграє практично всі державні тендери на ремонти та розчистку доріг у Виноградівському районі Закарпатської області. Його перемоги на тендерах з ремонту доріг вражають своєю систематичністю та обсягами.

Навіть тендери на прибирання снігу, як, наприклад, той, який був виграний у січні 2024 року на суму 400 000 гривень, стають предметом його участі. Це стає можливим завдяки тому, що він єдиний учасник в тендерах, але не менш відомо, що ці послуги фактично не використовуються протягом всього року.

Помітно, що інтерес до Греченюка зберігається і у сусідніх країнах. Його перемога на тендері з капітального ремонту дороги в селищі міського типу Вилок, що знаходиться неподалік від кордону з Угорщиною, на суму 746 тисяч гривень — це яскравий приклад.

Село Підвиноградів, де проживає Микола Греченюк, славиться своїм розкішним ромським поселенням, яке порівнюють з київською Конча-Заспою чи підмосковною Рубльовкою. Таким чином, життя принцеси Беатріси з Підвиноградова — це справжнє суцільне казкове пригода, навіть у стінах українського села.

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі особи отримали в Підвиноградові не менше чотирьох земельних ділянок. Це було виконано в рамках їхнього законного права на безкоштовне отримання землі, яке гарантується кожному громадянину України Конституцією. Зокрема, ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (про що повідомляли ЗМІ, водій Греченюка), та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Питання виділення цих земельних ділянок вирішувалися у судах до 2021 року, проте згадані особи врешті-решт змогли відстояти своє право на землю.

Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка, Беатриса, володіє трьома ділянками та власним маєтком. Окрім ФОПу, Микола Греченюк є також засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому доводиться успіх у тендерах. За даними "Прозоро", ця фірма приймала участь щонайменше в 124 конкурсах і виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Ці суми, хоча й не такі великі, як у інших "тендерних воротилах", дозволяють Беатрисі (чи Беатрікс, як вона зазначається в реєстрах) насолоджуватися життям у розкішному стилі.

На її сторінці Instagram вона демонструє свій розкішний спосіб життя, не відстаючи від своїх друзів, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича — Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка — Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, є сином народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Помітно, що впливові родини об'єднуються для управління рідним краєм з великим розмахом.

У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Імовірно, що Беатриса Греченюк може мати в ньому свої покої, як справжня принцеса. У своєму Instagram вона також вказує, що є дизайнером інтер'єрів і показує свій власний дім, який, за її словами, вона сама оформила. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, та високоякісні вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, крім автобізнесу, також відомий своєю спробою політичного врядування, але невдалої, як він невдало балотувався в Мукачевому від партії "Рідне Закарпаття". У червні 2022 року, коли в Україні розгорталась війна з Росією, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням про виїзд за кордон на 3 місяці для свого сина. Зазначалося, що Андрій Петьовка волонтерить у Благодійному фонді "Наша паляниця". У списку осіб, для кого нардеп просив дозвіл на виїзд за кордон, також був його сват — Микола Греченюк.

З цього приводу Національне агентство з питань запобігання корупції склало адмінпротокол на Петьовку. Проте, після того, як було запевнено, що і син, і сват повернулися до України з волонтерською допомогою, НАЗК припинило переслідування щодо нього.

У липні 2022 року, коли були дійсні зазначені вище дозволи на виїзд за кордон, Беатриса Греченюк народила дочку, що може свідчити про те, що батько і чоловік зверталися за дозволом на виїзд не для волонтерства, а для придбання подарунків на сімейне свято. Проте в вересні 2023 року, за знімками у Instagram, Беатриса Греченюк відправилася у розкішну подорож до Італії, можливо, разом із чоловіком. Вони не просто відпочивали в готелі, але перебували в справжньому палаці.

Вихідці з Закарпаття завжди вражали своїм прагненням до розкошів, золота та інших елементів розкішного життя. Проте те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж колишньої сільської депутатки та дружини народного депутата, може вразити навіть найбільш відомих світських дів.

Питанням залишається, чи все це розкош купується за рахунок контрабанди, яка тоннами ввозиться через Закарпатську область. Адже саме ця область є лідером серед регіонів України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті розкривається історія сім'ї Греченюків з Закарпаття, яка відзначається розкішним способом життя та вигідними державними контрактами. Микола Греченюк, колишній сільський депутат, та його родичі користуються перевагами, отримуючи земельні ділянки та успішно виграючи тендери на ремонт доріг. Беатриса, дочка Миколи Греченюка, із задоволенням демонструє свій розкішний спосіб життя у соціальних мережах, показуючи розкішні подорожі та придбання найвищого класу речей.

Зауважується також, що сім'я Греченюків має певні зв'язки з політичною елітою Закарпаття, що може допомагати їм у отриманні вигідних контрактів та розширенні впливу.

Народний депутат Василь Петьовка, сват Миколи Греченюка, також зазнав критики через свої звернення до владних структур з проханням надання дозволу на виїзд за кордон, що, здавалося б, було пов'язане з волонтерською діяльністю, але пізніше виявилося, що він можливо використовував ці дозволи для особистих цілей.

Отже, стаття відображає питання корупції, підкупу та впливу влади на дії певних осіб, а також показує недоліки у системі державного управління та реалізації законодавства, що сприяє нерівності та несправедливості у суспільстві.

Світлана Лобода знову опинилася в центрі уваги після концерту в Осло, де один момент на сцені викликав потужний резонанс у соціальних мережах. Попри активну спробу повернення до українського культурного простору та гучні заяви про плани зібрати повний стадіон у столиці, подія в Норвегії поставила під сумнів щирість такого перезапуску й спровокувала численні суперечки.

Глядачі, які були присутні на виступі, відзначають, що концерт проходив у надзвичайно напруженій емоційній атмосфері. Артистка активно тримала контакт із публікою, виконувала добре відомі композиції та створювала ефектну шоу-динаміку, яка тримала зал у постійному русі. За їхніми словами, до фіналу вечора музика та взаємодія з фанатами перетворилися на цілісний енергетичний потік.

Проте сталося інакше: Лобода лише кілька секунд потримала зіжмакану тканину в руках, після чого передала прапор своїй танцівниці, а та винесла його за куліси. Такий жест багато хто у мережі назвав демонстративною зневагою.

Коментатори порівняли поведінку артистки з діями світових музикантів, які стабільно демонструють підтримку України під час концертів. Як приклад згадують Imagine Dragons, які на кожній європейській сцені розгортають український прапор і роблять це частиною шоу.

Втім, реакція аудиторії виявилася неоднозначною. Деякі користувачі нагадали, що Лобода фінансувала відновлення кількох будинків в Ірпені та неодноразово робила публічні заяви на підтримку України. За їхніми словами, інцидент в Осло міг бути банальним непорозумінням або розгубленістю на сцені.

Ситуацію прокоментував і телеведучий Анатолій Анатоліч — кум та давній друг співачки. Він опублікував фото, де Лобода стоїть із жовто-блакитним прапором. Однак користувачі швидко з’ясували, що кадр датований 2023 роком, коли артистка презентувала україномовний альбом, і до інциденту в Осло це фото не має стосунку.

У мережі дискусія триває, а поведінка Лободи на сцені викликала новий виток запитань про її ставлення до української ідентичності та публічну позицію.

У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовців. Цю інформацію озвучив Ігор Луценко, колишній народний депутат та нині командир роти безпілотників, зазначивши, що офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. За його словами, чимала кількість випадків дезертирства не реєструється, тому фактичний рівень СЗЧ може бути значно вищим.

Інформація про високий рівень СЗЧ також викликає занепокоєння серед військового керівництва та в суспільстві. Якщо офіційні дані підтверджують наявність великої кількості таких випадків, це ставить під загрозу не тільки ефективність бойових підрозділів, але й підриває довіру до організаційної структури армії.

«Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.