Крадіжки більше не злочин в Україні

Головний командувач Збройних сил України, Олександр Сирський, розпочав аудит сил оборони через виявлення тисяч військових, які досі не приймали участь у бойових діях. Про це повідомив глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія під час ефіру програми "Тема з Мосеічук". За словами Арахамії, під час аудиту були виявлені цілі підрозділи українських військових, які протягом двох років війни не брали участі у бойових операціях. Він підкреслив, що таких військових налічується тисячами. "Вже приблизно виявлено 8 тисяч осіб, які просто призначені до Генерального штабу і не брали участі в бойових операціях", – сказав він, додавши, що після завершення аудиту ця цифра буде значно вищою. Депутат також зазначив, що ці підрозділи вже отримали накази і готуються вирушити на фронт для підміни або посилення. "Які переваги ми з цього матимемо? Це внутрішній резерв. Більше того, це також зменшить потребу у мобілізації. Це також добра новина для суспільства, оскільки тримати економіку важливо", – додав Арахамія.

У результаті аудиту військових сил України виявлено, що значна кількість військовослужбовців протягом двох років війни не брали участі у бойових операціях. Зокрема, відомо, що близько 8 тисяч осіб були призначені до Генерального штабу та не залучалися до бойових дій. За даними глави фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, ця цифра може бути ще вищою. Вказані підрозділи отримали накази про виїзд на фронт для підміни або посилення. Цей крок має на меті створення внутрішнього резерву та зменшення потреби у мобілізації, що також сприятиме стабільності економіки країни.

Згадуючи вимоги колишнього головнокомандувача Збройних Сил України, Валерія Залужного, щодо необхідності мобілізувати півмільйона громадян, справа стає вельми актуальною в контексті поточних подій. Однак, потрібно обдумано підходити до таких рішень, беручи до уваги різноманітні аспекти суспільного життя та військових потреб. Депутат Руслан Горбенко, відповідаючи на запитання щодо застосовності зазначеної цифри після підвищення рівня мобілізації, відзначив важливість об'єктивної оцінки потреб оборони та мобілізаційних можливостей країни. Тільки ретельне аналізування таких питань може дозволити прийняти раціональні та ефективні рішення, спрямовані на зміцнення обороноздатності та забезпечення національної безпеки.

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, Руслан Горбенко, розкрив точну кількість українців, яку планують мобілізувати впродовж року.

Під час планування контрнаступу під керівництвом Валерія Залужного виникла потреба мобілізувати 500 тисяч українців. “Проте допомога від міжнародних партнерів, на жаль, затримувалась”, — зауважив депутат.

Згодом Залужного на посаді замінив Олександр Сирський. Новий воєначальник затвердив план оборони на 2024 рік, який вже не передбачав мобілізації такої кількості осіб. “Також важливо враховувати, що для забезпечення призову 500 тисяч осіб необхідна зброя та величезний фінансовий ресурс для їхнього навчання й утримання”, — підкреслив Горбенко.

На сьогодні військове командування та військовослужбовці говорять про потребу у мобілізації 100–110 тисяч осіб на 2024 рік. За словами Горбенка, протягом року планується мобілізувати приблизно до 120 тисяч українців.

Нещодавно відбулася важлива і зворушлива подія у родині відомої телеведучої Лесі Нікітюк. Разом зі своїм нареченим, військовим Дмитром Бабчуком, вона похрестила свого 4-місячного сина. Це святкування стало справжнім духовним моментом для сім'ї, і для Лесі, зокрема, ця подія мала величезне значення. Про хрещення Нікітюк повідомила своїх підписників в Instagram, де опублікувала фото перед початком самого обряду.

Хрещення відбулося в одному з найбільш величних храмів Києва — Михайлівському Золотоверхому соборі, що додало урочистості та важливості цьому моменту. Леся зазначила, що ця подія стала для неї не просто сімейною традицією, а й важливим духовним етапом. Вона поділилася своїми почуттями з підписниками: «Днями в нашій родині відбулося світле свято. Ми похрестили сина. Ми дуже готувалися до цієї події, бо особисто для мене це велике таїнство і відповідальність».

Наречений Леся, Дмитро Бабчук, розкрив ім’я хлопчика — Оскар. За словами Дмитра, вибір імені був особливим: у його родині чоловіків протягом сім поколінь називали лише Михайлом або Дмитром, тож сина він вирішив назвати інакше. «Прошу вітати поважного козака — Бабчук Оскар Дмитрович», – написав Дмитро.

Для родини це хрещення стало важливою духовною подією, яка підкреслила значення сімейних цінностей та традицій.

Депутати Верховної Ради України звернули увагу на критичний стан кадрового складу керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що, на їхню думку, стало однією з головних причин занепаду фондового ринку та численних публічних скандалів. Особливу увагу парламентарів привернули діяльність голови Комісії Руслана Магомедова, який із 2020 року обіймає посаду позаштатного радника колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, а також його попередника Михайла Янчука, колишнього керівника офісу НКЦПФР. Янчука підозрюють у причетності до сумнівного відрядження до Фінляндії на новорічні свята, що, за інформацією деяких джерел, носило формальний характер і не відповідало службовим обов’язкам.

Критики зазначають, що на фоні таких кадрових ротацій ефективність роботи Комісії значно знизилася. Через відсутність прозорої системи контролю та належного нагляду на фондовому ринку з’явилися численні корупційні ризики, а довіра інвесторів до українських цінних паперів різко впала. Депутати наголошують, що подальше ігнорування проблем кадрового забезпечення та непрозорих фінансових операцій може призвести до ще більшого падіння інвестиційної активності та негативно позначитися на макроекономічній стабільності країни.

Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.