Понеділок, 13 Квітня, 2026

Кремль сподівається на продовження співпраці з новим угорським урядом

Важливі новини

Активізація дипломатії США задля припинення війни в Україні

Президент США Дональд Трамп під час виступу на спільному засіданні обох палат Конгресу заявив, що Сполучені Штати зосереджують значні політичні та дипломатичні ресурси на досягненні припинення війни Росії проти України. За інформацією Reuters, американський лідер підкреслив, що нинішня адміністрація прагне якнайшвидшого врегулювання конфлікту та веде відповідні консультації з міжнародними партнерами.

У своїй промові він наголосив, що переконаний: повномасштабного вторгнення можна було б уникнути, якби він залишався на посаді в період, що передував ескалації. За його словами, попередній досвід переговорів із російським керівництвом та жорстка позиція щодо безпекових гарантій могли стати стримувальним чинником. Трамп також підкреслив важливість демонстрації сили та рішучості на міжнародній арені, вважаючи це ключовим елементом запобігання агресії.

«Ми дуже наполегливо працюємо, щоб закінчити дев’яту війну, вбивства та різанину між Росією та Україною, де двадцять п’ять тисяч солдатів гинуть щомісяця. Подумайте про це — двадцять п’ять тисяч солдатів на місяць. Війна, якої б ніколи не сталося, якби я був президентом», — заявив Трамп.

Він не навів конкретних деталей щодо дипломатичних кроків або можливих форматів переговорів, однак підкреслив, що припинення бойових дій залишається одним із пріоритетів його адміністрації.

Раніше спеціальний посланець президента США Стівен Віткофф окреслив принципову позицію щодо потенційної мирної угоди. За його словами, ключовою умовою є гарантії того, що конфлікт не повториться в майбутньому.

Віткофф зазначив, що сторони повинні мати впевненість у безпеці та стабільності, щоб громадяни могли жити без постійної загрози відновлення війни.

Водночас президент України Володимир Зеленський прокоментував повідомлення про можливий новий дедлайн для завершення війни, який нібито озвучував Трамп. Український лідер наголосив, що Київ завжди виступає за швидке припинення бойових дій.

«Що стосується 4 липня, що США або президент Трамп хочуть закінчити війну — для мене це нова інформація. Але якщо це так, я можу лише підтримати», — зазначив Зеленський.

Попри заяви про активну роботу над миром, бойові дії тривають, а дипломатичні контакти залишаються складними. Вашингтон продовжує консультації з союзниками та представниками України щодо можливих шляхів припинення війни.

Публічні виступи Трампа засвідчують намір адміністрації США посилити дипломатичний тиск і знайти механізми для завершення конфлікту, однак конкретні параметри можливих домовленостей поки що не розголошуються.

Росія вдарила по Україні 270 «Шахедами» і 10 ракетами під час переговорів Зеленського й Трампа

У ніч переговорів президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом Росія здійснила одну з наймасованіших атак з початку року. По території України було запущено 270 ударних безпілотників «Шахед» та 10 ракет різного типу. Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, українська протиповітряна оборона змогла знищити 230 дронів та 6 ракет, зокрема «Іскандери» та Х-101. Водночас 4 ракети й […]

“Укрзалізницю” обдурено: НАБУ та САП розкрили схему на 117 млн гривень, винуватців – сім осіб

Співробітники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виявили низку порушень у діяльності АТ “Укрзалізниця”, пов'язаних з заволодінням значною сумою коштів – 117 мільйонів гривень. У цьому скандальному випадку підозру було оголошено семи особам. Серед них – колишній заступник директора філії “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” Олексій Онисимюк та київський підприємець Володимир Котляр. За даними слідства, підприємець Котляр контролював три компанії, які брали участь у тендерах на постачання кабельно-провідникової продукції для “Укрзалізниці”. Виявлено, що ці компанії здійснювали злочинну схему, завищуючи ціни на свою продукцію. Діючи як невидимий “бек-офіс”, вони маніпулювали тендерами та заволодівали коштами, що призвело до значних збитків для “Укрзалізниці”. Така незаконна діяльність призвела до великих фінансових втрат та складних правових наслідків для всіх залучених осіб.

В результаті розслідування співробітників Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було виявлено серйозні порушення у діяльності АТ "Укрзалізниця", що призвели до втрат у розмірі 117 мільйонів гривень. Підозра була оголошена семи особам, серед яких виявилися колишній заступник директора філії АТ "Укрзалізниця" та київський підприємець. Схема заволодіння коштами була здійснена через штучне завищення цін на постачану продукцію, що призвело до значних збитків для компанії. Цей випадок є ще одним підтвердженням необхідності посилення боротьби з корупцією в усіх сферах діяльності державних підприємств та викриття та покарання винних осіб.

Створення в Україні Спеціальної економічної прокуратури: перспективи та аналогії з САП

У парламенті України розглядається ініціатива щодо створення Спеціальної економічної прокуратури, яка візьме на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ). За словами Ярослава Железняка, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, ця прокуратура може бути аналогом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Ініціатори пропонують перезавантажити БЕБ та зробити його аналогом Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері розслідування економічних злочинів. Вони вважають, що такий крок підвищить ефективність органу.

Проте, Ярослав Железняк висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті бізнесу. Його думка полягає в тому, що неефективність та некомпетентність прокурорів, які керують кримінальними провадженнями БЕБ, призводить до порушень у роботі органу.

Проект закону про це матиме назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо запровадження діяльності Спеціалізованої економічної прокуратури».

У висновках можна підкреслити наступне:

• Верховна Рада України розглядає законопроект про створення Спеціальної економічної прокуратури, яка має взяти на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ).

• Ініціатива передбачає перезавантаження БЕБ та надання йому аналогічної ролі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері боротьби з економічними злочинами.

• Однак, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, Ярослав Железняк, висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті інтересів бізнесу та відмітив неефективність керівників БЕБ.

• Проект закону про створення Спеціальної економічної прокуратури має на меті покращити боротьбу з економічною злочинністю та забезпечити більшу ефективність роботи в цій сфері.

Трагічна втрата в Тернополі: смерть третьокласника у медичному закладі викликала розслідування

У Тернополі розпочато досудове розслідування за фактом смерті третьокласника Лук’яна Сопеля, яке сталося в медичному закладі. Про трагедію повідомив начальник поліції Тернопільської області Сергій Зюбаненко на власній сторінці у Facebook 16 грудня. За попередньою інформацією, причиною смерті могли стати ускладнення після гострої респіраторної вірусної інфекції. Подія набула розголосу ще 15 грудня, коли стало відомо про загибель учня 3-Б класу Тернопільської спеціалізованої школи №7 з поглибленим вивченням іноземних мов.

Школа оперативно відреагувала на трагедію, опублікувавши офіційну заяву на своєму сайті та соціальних мережах. Педагоги та адміністрація висловили співчуття родині дитини, наголосивши на важливості підтримки учнів та колективу в цей складний час. Для батьків та учнів організовано психологічну допомогу, щоб допомогти пережити шок та горе, яке спіткало шкільну спільноту.

У школі не уточнили причин смерті дитини. Водночас керівник обласної поліції зазначив, що хлопчик помер у лікарні, однак не повідомив, чи мав він хронічні захворювання або чи могла до трагедії призвести лікарська помилка.

Сергій Зюбаненко також звернув увагу на те, що поліція дізналася про смерть дитини не від медиків, а з повідомлень у соціальних мережах. За його словами, цей факт уже сам по собі викликає запитання, на які суспільство має право отримати чіткі та аргументовані відповіді.

За інформацією з власних джерел ZAXID.NET, хлопчик помер у суботу, 13 грудня, у Тернопільській обласній дитячій лікарні. Наступного дня, у неділю, 14 грудня, його поховали. Попередньо відомо, що дитина хворіла на застуду, яка дала серйозні ускладнення у вигляді запалення легень. Причиною смерті, за попередніми даними, стала зупинка серця.

Наразі слідчі Тернопільського районного управління поліції з’ясовують усі обставини, що передували смерті третьокласника. Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 140 Кримінального кодексу України — неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками. У поліції наголошують, що перевірка має бути об’єктивною та неупередженою, а всі обставини трагедії — ретельно встановлені.

Кремлівські урядовці висловили надію на подальші контакти з новим керівництвом Угорщини, яке утворилось після нещодавніх виборів. Речник президента Росії Дмитро Пєсков, цитуючи російські ЗМІ, зазначив, що Москва з повагою ставиться до вибору угорських громадян і очікує на стабільність у двосторонніх відносинах з Будапештом.

Пєсков підкреслив, що Росія прагне розвивати зв'язки не лише з Угорщиною, але й з іншими європейськими країнами, незважаючи на складну політичну ситуацію та обмежені можливості для співпраці. Однак він також вказав на труднощі у досягненні взаєморозуміння з багатьма європейськими державами на цьому етапі.

Кремль закликав дочекатися перших ініціатив нового угорського уряду, щоб зрозуміти, яким буде формат співпраці з Москвою. За словами Пєскова, Росія не має наміру робити поспішних висновків і буде спостерігати за діями нової влади.

Ця заява з’явилась на фоні політичних змін в Угорщині, де відбулася заміна влади після тривалого правління Віктора Орбана. Опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром отримала значну підтримку на виборах і тепер має можливість формувати новий політичний курс.

Після визнання своєї поразки, Орбан привітав нових опонентів. Петер Мадяр пообіцяв провести радикальні зміни в управлінні державою та переглянути підходи до внутрішньої і зовнішньої політики, підкресливши важливість зміцнення партнерства з ЄС і НАТО. Це може призвести до зміни балансу в угорських відносинах з іншими міжнародними партнерами.

Експерти вважають, що ці зміни можуть суттєво вплинути на відносини між ЄС і Росією, оскільки попередні позиції Будапешта щодо Москви були м'якшими в порівнянні з іншими членами Євросоюзу. Заяви Кремля про прагматичний підхід можуть свідчити про намір зберегти хоча б мінімальні канали зв’язку з Угорщиною на фоні напружених відносин з Західними країнами. Дальша динаміка співпраці залежатиме від зовнішньополітичного курсу нового уряду та його здатності реалізувати передвиборчі обіцянки.

Останні новини