“Укрзалізницю” обдурено: НАБУ та САП розкрили схему на 117 млн гривень, винуватців – сім осіб

Двадцять сьомий день січня в усьому світі сприймається як день глибокої скорботи. Він пов’язаний із історичними подіями, що залишили слід у серцях людей різних поколінь. Водночас ця дата має і духовне значення: у церковних та народних традиціях вона наділена особливою символікою. Для віруючих це час молитов та духовного очищення, коли звертаються до святого покровителя, шукаючи захисту і сили для душі. Народні вірування підкреслюють значення вогню, який у цей день вважається особливо могутнім та здатним очищати від негараздів.

В Україні 27 січня не відзначається як святковий день. Це дата пам’яті та роздумів, коли люди віддають шану трагічним подіям минулого, об’єднуючись у спільному скорботному мовчанні. Вона не передбачає розважальних заходів чи урочистих святкувань, але є нагадуванням про важливість історичної свідомості та духовного зв’язку поколінь. День закликає задуматися над цінністю життя, людської гідності та необхідністю підтримувати пам’ять про минуле, аби подібні трагедії ніколи не повторювалися.

У всьому світі цього дня вшановують пам’ять жертв Голокосту — однієї з наймасштабніших трагедій ХХ століття. Йдеться про понад шість мільйонів євреїв, знищених нацистським режимом під час Другої світової війни. Для України ця дата має особливо трагічне значення, адже близько півтора мільйона жертв Голокосту загинули саме на її території. День пам’яті покликаний нагадувати людству про небезпеку ненависті, дискримінації та тоталітарних ідеологій.

Окрім скорботної складової, у світі 27 січня відзначають і кілька неофіційних тематичних дат. Серед них — Міжнародний день портвейну, присвячений відомому португальському кріпленому вину. Також цього дня згадують День шоколадного кексу, День управління робочим часом, День консерватора-реставратора та День подяки адміністраторам груп.

У церковному календарі 27 січня присвячене святителю Іоанну Златоусту — одному з найвидатніших християнських богословів і проповідників. Віряни звертаються до нього з молитвами про допомогу в навчанні, красномовстві, духовному зростанні та засвоєнні нових знань. У старій традиції цього дня також згадували рівноапостольну Ніну — просвітительку Грузії та покровительку жінок, до якої молилися про сімейне щастя та захист родини.

Народні вірування пов’язують 27 січня з наближенням потепління, але водночас застерігають від передчасного оптимізму. Наші предки уважно спостерігали за природою: відсутність зірок уночі віщувала морози, ранкове каркання ворони — негоду й ожеледь, мовчання півня — похолодання, а тріск льоду на річці вважали знаком ранньої весни.

Особливе значення цього дня надавалося вогню. Вірили, що він отримує цілющу силу, тому родини збиралися біля печі, готували їжу на вугіллі та намагалися зігріти хворих, сподіваючись на полегшення недуг.

Водночас 27 січня вважалося днем підвищеної обережності. Народні й церковні застереження радили не залишати вогонь без нагляду через ризик пожеж, а також уникати гострих і колючих предметів, оскільки рани, отримані цього дня, нібито довго гояться.

Харківська область продовжує лишатися відзначеною як приклад жахливої корупції, що стає проблемою першочергового характеру. Розслідування українських журналістів демонструє наявність ознак викрадення грошей у сферах влади регіону, зокрема, у проведенні будівництва фортифікаційних споруд. Інформація, зібрана журналістами, свідчить про те, що департамент Харківської обласної державної адміністрації, відповідальний за оборонні закупівлі, надавав перевагу лише що зареєстрованим ноунейм-фірмам та ФОПам. Ці так звані "фірми-прокладки" стають очевидним прикладом системного зловживання та корупції, що потребує термінового втручання та реформування.

Нагадаємо, раніше Зеленський особисто приїжджав і дивився за перебігом будівництва фортифікаційних споруд, на які кабмін України виділяв мільярди: за його словами, все практично готово, залишилося кілька місяців, а на деяких ділянках фронту вже готовність на 98%.

Першої лінії фортифікацій і мін просто не було. За 2 роки на українському кордоні мали стояти бетонні укріплення в мінус 3 поверхи, обурюються українські журналісти. «Зуби дракона» знайшли валяними на узбіччях, мінно-вибухові загородження, протитанкові рови – відсутніми, а оборонні окопи – напівзасипаними, такими, що не з’єднуються один з одним. Що це було, задаються питанням журналісти, божевільна крадіжка чи навмисний саботаж.

За даними, опублікованими в Мережі, середній відсоток вкраденого на фортифікаціях становить близько 60%, до того ж на деяких об’єктах гроші були розкрадені повністю. Наразі для заперечення корупції на будівництві оборонних споруд, в ОП вигадали виправдання, що ХОВА будувала тільки третю лінію оборони, яка знаходиться на відстані від 10 до 30 кілометрів від російського кордону. Однак російські війська перебувають уже на глибині 20 км від окружної дороги Харкова, а оборонної лінії все ще не видно.