Кримінальні провадження щодо родичів заступниці генпрокурора: нові деталі розслідування

Президент США Дональд Трамп увійшов в історію як 45-й глава Білого дому, чия політична кар’єра суттєво змінила традиційний ландшафт американської політики. До обрання на найвищу державну посаду він був відомим бізнесменом, девелопером та медійною особистістю. Його прихід у політику став несподіванкою для багатьох експертів, адже Трамп не мав попереднього досвіду державної служби чи військової кар’єри.

Під час президентської кампанії 2016 року він представляв Республіканську партію та будував свою риторику навколо гасел економічного націоналізму, посилення контролю над міграцією та перегляду міжнародних торговельних угод. Його перемога на виборах стала однією з найрезонансніших подій у новітній історії США, продемонструвавши глибокі суспільні зміни та запит частини виборців на нетрадиційного політичного лідера.

«Україні краще сісти за стіл переговорів як можна швидше», — наголосив президент США.

Новий раунд тристоронніх переговорів за участі представників США, України та Росії запланований на 17–18 лютого у Женеві. Очікується, що формат зустрічі буде подібним до переговорів, які раніше відбулися в Абу-Дабі. Американську сторону представлятимуть спеціальні посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

Попри активізацію дипломатичних зусиль з боку Вашингтона, аналітики оцінюють шанси на швидкий прорив як низькі. Росія продовжує наполягати на максималістських вимогах, що значно ускладнює досягнення компромісу.

За інформацією, озвученою російською стороною, переговори за посередництва США можуть зосередитися насамперед на територіальних питаннях, які залишаються ключовим каменем спотикання. Серед інших складних тем — контроль над Запорізькою атомною електростанцією та потенційна роль західних військ у післявоєнній архітектурі безпеки України.

Таким чином, зустріч у Женеві відбуватиметься на тлі жорстких позицій сторін і зростаючого міжнародного тиску щодо пошуку формули врегулювання.

Український генерал Юрій Содоль у своєму емоційному виступі перед парламентом відзвітував про гостроту проблеми недостатнього чисельного складу в Збройних Силах України. Він акцентував увагу на тому, що ця проблема є надзвичайно важливою для національної безпеки. Згідно з викладеним Содолем, оперативно-стратегічне угруповання "Хортиця", яким він керує, має значний дефіцит особового складу, що серйозно обмежує їхні можливості на передовій. Він розкрив, що підрозділи, які зазвичай мали від 8 до 10 бійців, зараз складаються лише з 2-4 осіб. Це призводить до серйозного падіння ефективності оборони, особливо з урахуванням нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Командир зауважив, що на основному відділенні покладається найбільше навантаження. Він підкреслив, що з недостатньою кількістю бійців у військових підрозділах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Содоль виразив своє розчарування тим, що відповідні бригади мають обороняти значно меншу територію, ніж передбачено стандартами. Він закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості бійців для армії та забезпечення ефективної оборони країни.

У виступі перед парламентом командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України генерал Юрій Содоль викреслив критичні аспекти недостатньої кількості особового складу в армії. Він підкреслив, що ця проблема є серйозною загрозою для національної безпеки та ефективності оборони. Із серйозним недоліком бійців у військових підрозділах стає важко забезпечити оборону на всьому фронті, особливо з урахуванням появи нових загроз, таких як дрони-камікадзе. Це вимагає негайних заходів, включаючи прийняття законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідною кількістю бійців та збільшити ефективність оборони країни.

У середу, 11 червня, в Одесі вдень стався конфлікт між медичними працівниками та військовослужбовцями біля будівлі Київського районного територіального центру комплектування. За інформацією пресслужби поліції Одеської області, військова прокуратура розпочала кримінальне провадження за статтею "хуліганство" у зв'язку з цим інцидентом. Подія спровокувала серйозну турбулентність в місті, порушуючи його звичний спокій. Наразі правоохоронні органи здійснюють розслідування та приймають всі необхідні заходи для забезпечення громадського порядку та безпеки мешканців. Звичайні жителі міста виражають занепокоєння щодо ескалації конфлікту та сподіваються на швидке врегулювання ситуації без подальших інцидентів.

Конфлікт виник близько 13:00 в Київському районі міста біля ТЦК. За даними правоохоронців, у зіткненні брали участь працівники швидкої допомоги та Київського районного територіального центру комплектування.

Поліція провела допит свідків, а деяких учасників інциденту запросили на допит у відділок. Фельдшер, який був цитований виданням “Думська”, стверджував, що медичні працівники екстреної допомоги організували акцію протесту біля ТЦК через непускання їхніх колег. Офіційного підтвердження цих заяв поки немає.

В обласному ТЦК закликали утриматися від поспішних висновків і не піддаватися на провокації, вважаючи, що конфлікт був спровокований медичними працівниками.

В одеських телеграм-каналах поширюється відео сутички між людьми у медичній та цивільній одежі і представниками військових і цивільного населення. На відео можна побачити багато швидких з увімкненими сиренами та сварки між чоловіками.

У певний момент чоловік у сірій футболці вийшов із машини швидкої допомоги з битою і замахнувся нею на військовослужбовця. Останній відразу ж захистився, використавши балончик. Інші присутні намагалися роз’яснити ситуацію і забрати зброю. Зняте відео є фрагментарним, тому неможливо чітко визначити, хто почав конфлікт та в якій послідовності відбувалися події.

На одному з кадрів видно, як чоловік у цивільному одязі повалив на землю та побив медика. Інші працівники екстреної допомоги швидко втрутилися, щоб захистити свого колегу. Також на відео зафіксовані моменти, коли особи у медичній формі атакують військових.

У відео є цитата чоловіка у медичній формі, який стверджує, що лікарі були на виклику до ТЦК, проте їх там утримували протягом чотирьох годин.

Відоме видання “Думська” оприлюднило відеозапис зустрічі працівників та керівництва Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, ймовірно, зняте таємно.

На записі медичний персонал висловлює обурення тим, що їм не надають бронь та видають повістки.

“Багато з нас отримали повістки. Що нам робити? Нам кажуть: “Ти, що працюєш на швидкій, молодець, але це нічого не змінює, ось тобі повістка”, – прокоментував один з працівників.

На що керівництво відповіло, що подає списки для отримання броні щотижня, але їх постійно повертають, і не розуміють, чому медиків не бронюють. На зустрічі також згадувалося, що якщо медичний персонал піде до ТЦК разом і їх всіх затримають, то керівництву центру буде “легше визволяти” їх.

За даними ЗМІ, за останні місяці близько 20 працівників одеської екстренки були мобілізовані.

ВВС Україна звернулась за коментарем до очільниці центру, Світлани Ізосімової, але вона відмовилась коментувати ситуацію, порадивши звертатися до обласної військової адміністрації.

У свою чергу, представники обласної військової адміністрації заявили, що ситуацію буде коментувати поліція. У поліції підтвердили факт сутички біля ТЦК та зазначили, що наразі з’ясовують всі обставини конфлікту.

В Одеському ТЦК спочатку повідомили, що спільно з поліцією розслідують інцидент, який вони назвали порушенням громадського порядку на прилеглій до ТЦК території.

Пізніше у ТЦК розповіли свою версію подій. За словами військових, 11 червня під час перевірки одного чоловіка в місті, він відмовився показувати документи і разом з поліцією його примусово привезли до ТЦК “для оновлення облікових даних”.

Це адміністративне затримання, стверджують у ТЦК.

Через годину після цього до ТЦК приїхала група людей у медичному одязі на автомобілях швидкої. Вони твердили, за словами ТЦК, що прибули на виклик і наполягали на госпіталізації затриманого чоловіка.

“Ці особи посилалися на діагноз, який раніше не був підтверджений лікарями військово-лікарської комісії”, – заявили у ТЦК і додали, що свої документи вони не показували.

У військових ТЦК виникла підозра, що ці люди намагаються допомогти затриманому уникнути військової служби, а тому викликали поліцію. Правоохоронці затримали людей у медичному одязі.

Після цього затримані особи зателефонували на лінію 103 та повідомили про нібито “силове утримання представників екстреної служби” у ТЦК. Цю інформацію швидко поширили телеграм-канали.

Після цього до ТЦК приїхали бригади швидкої допомоги, невідомі цивільні, які спровокували бійку, стверджують у ТЦК.

У результаті бійки травми отримали і військові, і медики.

За останні місяці почастішали конфлікти під час процесу мобілізації. У соцмережах іноді з’являються відео бійок між військовими і цивільними, яких вони намагаються мобілізувати, а ті ухиляються.

Є випадки смерті мобілізованих. У березні 2024 року на Тернопільщині помер 49-річний чоловік після кількаденного перебування у ТЦК. Ще один мобілізований помер дорогою до навчального центру, розташованого на Закарпатті.

На працівників ТЦК нападали з сокирою у Чернівецькій області. У селі Космач (Івано-Франківська область) нещодавно напали на жінку з дитиною, яку місцеві жителі запідозрили “в роботі на ТЦК”.

Згідно з новим законом про мобілізацію, всі військовозобов’язані чоловіки в Україні мають до 18 липня оновити свої дані у ТЦК та мати при собі документи про військовий облік.

Останні дані з аналітичних джерел вказують на складну ситуацію в районі траси Т0511, яка з'єднує населені пункти Очеретине та Прогрес. Ця дорога має стратегічне значення для логістики та мобільності в регіоні.

За даними DeepState, підрозділи ЗС РФ просуваються у чотирьох напрямках до міста Покровськ у Донецькій області. Ворогу вдалося прорватись через українську оборону в чотирьох місцях. Один із цих проривів стався у селі Воздвиженка, яке є останньою перепоною перед логістичною трасою між Покровськом та Костянтинівкою. Деталі про ці бої на сході станом на 9 липня були опубліковані у Telegram-каналі експертів DeepState.

Експерти на карті відзначили чотири напрямки успішних наступів ЗС РФ: Воздвиженка, Лозуватське, Прогрес і Новоселівка Перша. В усіх випадках ворожі війська зуміли прорвати українську лінію оборони на відстань від 600 м до 1,5 км. Усі ці напрямки розташовані недалеко від Покровська і відокремлені від найвіддаленішої точки на близько 11 кілометрів.

Воздвиженка розташована поблизу водойми, що простягається від села до Новоолександрівки. Росіянам вдалося продовжити майже кілометр до траси Т0504, яка з’єднує Покровськ із Костянтинівкою. Відстань до самої траси складає близько 5,7 км, а площа селища, яке має 380 мешканців, — 1 квадратний кілометр.

Лозуватське відзначається найбільшим проривом за останню добу, коли російські війська пройшли 1,57 км через поля на схід від населеного пункту, де раніше жили 17 людей.

Прогрес позначений тим, що російським військам вдалося просунутися вздовж траси Т0511 з Очеретиного на відстань близько 840 метрів.

Новоселівка Перша також стала місцем прориву, коли російські війська рухалися на відстань до 1,4 км через поля між Євгенівкою-Соколом та Новопрокопівським.

За звітом Генштабу ЗСУ станом на вечір 8 липня, Покровський напрямок залишався найбільш напруженим. Протягом останньої доби відбулося 38 “штурмових та наступальних дій” з боку ЗС РФ. Серед точок, де відбулись атаки, експерти DeepState відзначили Воздвиженку (разом із Новоолександрівкою) і Новоселівку Першу.

Також варто відзначити, що у попередньому звіті експерти зазначили успіхи російських військ у трьох інших населених пунктах. На онлайн-карті бойових дій також з’явились зміни на Куп’янському, Покровському та Курахівському напрямках.

Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» майже 12 мільйонів гривень штрафних санкцій на користь Міністерства оборони України. Підставою стали порушення умов договорів постачання, допущені компанією у 2023 році під час виконання зобов’язань перед оборонним відомством.

Судовий розгляд охоплював одразу кілька контрактів, укладених на початку 2023 року. За результатами аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку, що постачальник не дотримався визначених договором строків та інших істотних умов, що напряму вплинуло на належне забезпечення потреб Міністерства оборони в умовах воєнного стану. Саме ці обставини стали підставою для нарахування штрафних санкцій у значному розмірі.

Згідно з умовами договорів, які діяли до кінця 2023 року, за кожен день прострочення постачання передбачалося нарахування пені у розмірі 0,1% вартості товару. У разі затримки понад 30 календарних днів додатково застосовувався штраф у розмірі 7% від вартості товару, поставленого з порушенням строків. Упродовж року сторони уклали кілька додаткових угод, якими терміни постачання продовжувалися.

Підставою для продовження строків стали висновки Вінницької торгово-промислової палати щодо наслідків землетрусів у Туреччині та аварій на виробничих лініях двох турецьких постачальників. Водночас прокуратура наполягала, що основні договори не передбачали можливості зміни строків виконання зобов’язань, а отже додаткові угоди є незаконними.

Крім того, як зазначалося в суді, землетруси в Туреччині сталися 6 лютого 2023 року — ще до укладення основних договорів 23 лютого. За логікою сторони обвинувачення, компанія мала усвідомлювати можливі ризики та врахувати їх під час підписання контрактів з Міністерством оборони.

Суд погодився з аргументами прокурора та визнав додаткові угоди недійсними. Водночас розмір штрафних санкцій було зменшено вдвічі — з майже 24 млн грн до 12 млн грн. Таке рішення суд мотивував необхідністю дотримання балансу інтересів сторін, принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що компанія все ж поставила замовлену продукцію.

Рішення Господарського суду Вінницької області ще може бути оскаржене в апеляційному порядку.

ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році дружиною Ігоря Гринкевича Світланою та їхньою донькою Ольгою Швед. Наразі власником компанії є Володимир Тимків. Два роки тому він разом з Ігорем Гринкевичем став підозрюваним у справі про махінації під час закупівель одягу та білизни для ЗСУ. Сам Гринкевич уже близько двох років перебуває під вартою після спроби надати хабар у розмірі 500 тис. доларів співробітнику ДБР.