Критичний період для України та Європи: Чого очікувати після інавгурації Трампа

Ключові елементи військового обліку:

Шістнадцята повітряна атака на Київ у жовтні. Цієї ночі російська армія знову застосувала БпЛА. Вони були запущені з південного та північно-східного напрямків. На столицю України баражуючі боєприпаси заходили кількома хвилями

За його словами, повітряна тривога у столиці з вечора і протягом ночі оголошувалася тричі та сумарно тривала 7 з половиною годин.

“Сили Оборони виявили і знешкодили до десятка російських ударних дронів, які загрожували Києву. (Точну кількість та тип дронів оприлюднять Повітряні Сил)”, – повідомив Попко.

Він наголосив, що в місті не обійшлося без жертв російської атаки.

“Загинула молода дівчина. В багатоквартирному житловому будинку в Соломʼянському районі було пошкоджено квартири з 17 по 21 поверхи. В одній з квартир на 20-му поверсі виникла пожежа. В цьому помешканні пізніше рятувальники і знайшли тіло загиблої. Співчуття рідним і близьким. Загалом з будинку було евакуйовано понад 100 чоловік. Постраждало 6 осіб (з них 1 госпіталізовано)”, – написав Попко.

Він зазначив, що дані оперативного зведення оновлюються та уточнюються.

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Марченко розповів Financial Times, що повільні поставки зброї, особливо зі США, сприяли зростанню військових витрат бюджету на 12 мільярдів доларів (тобто зброю, якої не вистачає, закуповували за кошти держбюджету, чого від самого початку не планувалося).

Зростання на 12 млрд доларів означає, що цього року Україна може зафіксувати дефіцит, який, за оцінками інших урядовців, становитиме трохи менше чверті ВВП, або 43,5 млрд доларів, зазначає видання.

У квітні цього року Конгрес схвалив пряму військову допомогу США на суму 27 млрд доларів, але її розподіл, як і раніше, йде “повільно”, сказав Марченко.

“У нас, як і раніше, не вистачає необхідної зброї, боєприпасів і снарядів”, – заявив міністр.

За його словами, ситуація, що склалася, означає, що у країни “не вистачатиме грошей на виплату зарплат військовослужбовцям”, а затримки з допомогою призвели до того, що виплати, відкладені на кінець 2024 року, були використані для “закупівлі необхідної зброї та боєприпасів” на початку цього року.

“Україна перебуває в дуже вразливому становищі”, – сказав Марченко, додавши, що кредит у розмірі 50 млрд доларів був “чарівним рішенням”, яке дало б змогу країні закупити військові матеріали та не допустити потрапляння у скрутне фінансове становище, яке стривожило б її кредиторів, таких як МВФ.

Асоціація міжнародних автоперевізників в Україні надзвичайно занепокоєна нагальною проблемою, яка стосується українських далекобійників. Ця проблема полягає в тому, що після перетину кордону вони не повертаються додому, залишаючи свої фургони без нагляду. Це небезпечне явище відбувається через бажання уникнути призову на мобілізацію.

Згідно з даними, отриманими від наших членів, ця тенденція стає все більшою загрозою для стабільності та безпеки нашої країни. Відсутність контролю над фургонами, які залишаються без нагляду, може призвести до різних негативних наслідків, включаючи використання їх для незаконних цілей, в тому числі транспортування контрабанди або навіть зброї.

Зокрема, це може створити серйозні проблеми для безпеки дорожнього руху та загрожувати життю і майну наших громадян. Крім того, така небезпека породжує загрозу національній обороні та загальній безпеці країни, оскільки ці фургони можуть бути використані для неправомірних цілей, які посягають на інтереси України.

Для вирішення цієї проблеми необхідно вжити невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення контролю за діяльністю далекобійників, які перетинають кордон. Потрібно розглянути можливість посилення моніторингу за рухом транспортних засобів через кордон, а також посилити співпрацю між відповідними правоохоронними органами для запобігання втратам контролю над фургонами.

Крім того, необхідно вжити заходів щодо попередження мобілізаційної ухилення серед далекобійників, зокрема шляхом встановлення більш жорстких санкцій за такі дії та підвищення інформаційної роботи з цією категорією населення.

Тільки шляхом спільних зусиль урядових і громадських структур можна забезпечити ефективний контроль та протидію цьому небезпечному явищу. Наша асоціація готова активно співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами для вирішення цієї проблеми та забезпечення безпеки та стабільності нашої країни.

Така практика, за словами асоціації, має серйозні наслідки для галузі та загрозу для безпеки на дорогах.

«Я думаю, що найближчим часом ми розробимо разом з юристами і будемо доводити до водіїв, що у них будуть не тільки проблеми з поліцією, а саме розглядатиметься ситуація як викрадення автомобіля», – заявив віце-президент Асоціації Віктор Балін.

Інформацію про таких водіїв планують передавати в Інтерпол, щоб вони потім не змогли знайти роботу за кордоном.

Балін зазначив, що через таких водіїв може блокуватися доступ до системи «Шлях» всієї компанії-перевізника, що загрожує зупинкою роботи.