Четвер, 24 Вересня, 2026

Критика Бориса Шефіра щодо антиросійської кампанії: Збереження російської мови й культури в Україні

Важливі новини

Стало відомо, чому Буданов не займається інформаційною політикою

Наші джерела повідомляють, що після зміни конфігурації влади Андрій Єрмак повністю зосередився на підготовці виборчої кампанії президента Володимира Зеленського. Йдеться про окрему політичну вертикаль, яка працює поза межами Офісу президента. Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюється нинішній розподіл повноважень у владі. Кирилу Буданову, який очолює Офіс президента, передано переговорний трек. При цьому його роль у […]

Пільгова пенсійна система для обраних: як в Україні з’являються “пенсіонери” у 30–40 років

В українському суспільстві дедалі виразніше окреслюється особлива соціальна група — люди, які завершують державну службу у віці, коли більшість громадян лише набирає професійних обертів. Йдеться про прокурорів, суддів, представників силових структур, котрі завдяки спеціальним нормам законодавства отримують право на пенсію значно раніше за загальноприйнятий вік.

Це явище викликає гострі дискусії, адже розмір таких виплат часто не просто перевищує середню пенсію по країні, а різниться з нею у рази й навіть у десятки разів. На тлі мізерних доходів більшості літніх людей, які пропрацювали десятиліттями, такі суми виглядають як окрема фінансова реальність, недосяжна для пересічного громадянина.

Формально Казак має другу групу інвалідності, однак отримує пенсію не лише через це, а й за вислугу років. За законодавчими лазівками прокурори можуть оформлювати такі виплати, маючи 20–25 років стажу, з яких частина — робота в прокуратурі. При цьому через суди вони часто домагаються застосування старішого закону 1991 року, який передбачає значно вигідніші умови — 80–90% від зарплати замість 60%.

За даними Пенсійного фонду, середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років — 47 років. Водночас є й ті, кому ще немає 40. Часто вони продовжують працювати та одночасно отримують і зарплату, і пенсію. Загалом в Україні понад 5,7 тис. прокурорів мають такі виплати, більше двох тисяч із них — діючі працівники.

Схожі пільги мають і судді, військові, правоохоронці, «чорнобильці» та працівники небезпечних виробництв. У грудні 2025 року в Україні нараховувалося 7,6 тис. осіб, які отримували пенсію у віці до 45 років.

Окрема проблема — розмір таких виплат. Середнє довічне грошове утримання судді перевищує 112 тис. грн, а максимальні суми сягають 390 тис. грн на місяць. Попри законодавчий ліміт у десять прожиткових мінімумів (близько 26 тис. грн), тисячі спецпенсіонерів через суди добиваються нарахувань без обмежень.

У січні–вересні 2025 року на спецпенсії витратили понад 127 млрд грн, а за рік сума сягнула приблизно 170 млрд. Отримувачів — 1,3 млн осіб. При цьому через судові рішення утворилася заборгованість Пенсійного фонду ще на 85,5 млрд грн.

Уряд визнає проблему та готує зміни. Попередня концепція реформи передбачала створення професійних накопичувальних фондів, щоб спецпенсії фінансувалися не з податків усіх громадян, а з додаткових внесків самих роботодавців і працівників. Однак нове керівництво Мінсоцполітики пропонує інший підхід — підвищений ЄСВ для пільгових професій, але без повноцінної накопичувальної системи.

Економісти застерігають: без системних змін солідарний рівень і надалі нестиме дедалі більше навантаження. Адже поки пересічні українці працюють до 60 років і отримують 30–40% від зарплати, окремі категорії можуть ставати пенсіонерами у 30–40 років із виплатами у сотні тисяч гривень.

Україна отримає менше винищувачів F-16, ніж планувалося – Bloomberg

Ця подія є значним кроком у модернізації української авіації та підвищенні обороноздатності країни. F-16, розроблені компанією General Dynamics (зараз частина Lockheed Martin), є одними з найбільш поширених та ефективних бойових літаків у світі. Вони здатні виконувати широкий спектр завдань, включаючи повітряний бій, перехоплення цілей та нанесення ударів по наземних об'єктах.

За словами одного з джерел, Україна зможе сформувати лише одну ескадрилью з 15-24 літаків із 300 запланованих. Інше джерело новинного агентства заявило про 20 винищувачів, які Київ зможе отримати до кінця року.

Як зазначає Bloomberg, завдання постачання винищувачів ускладнюють тривалі затримки під час доставки запасних частин, мовний бар’єр між українськими пілотами та їхніми іноземними інструкторами, підбір персоналу для технічного обслуговування винищувачів, а також недостатня кількість злітно-посадкових смуг і їхня вразливість для російських атак.

Проблеми настільки серйозні, що змусили багатьох сумніватися в доцільності відправки літаків в Україну і поставити собі питання, чи не є це занадто дорогою демонстрацією підтримки.

“Люди не повинні очікувати чудес” від винищувачів F-16 проти Росії, – закликає на цьому тлі старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки Джим Таунсенд.

В Україні дефіцит професіоналів: бракує кваліфікованих робітників і фахівців із вищою освітою

В Україні триває гострий кадровий голод, який найбільше відчувається в сегменті кваліфікованих робітників та професіоналів із вищою освітою. За даними Державної служби зайнятості, саме ці категорії фахівців стали найбільш дефіцитними на ринку праці. Проблема полягає в тому, що їх підготовка вимагає значних ресурсів — як фінансових, так і часових, — тоді як ринок вимагає швидкого […]

Росія відмовляється вести переговори з Україною до повернення контролю над Курською областю

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Якщо переговори відбудуться, Росія хоче переконатися, що тільки українська земля буде предметом обговорення», – вважає видання.

Те ж саме говорять російські експерти. «Зрозуміло, що Москва не почне жодних переговорів, поки вони не виженуть усіх українських солдатів із Курська», – сказав газеті Костянтин Ремчуков, головний редактор “Независимой газеты”.

При цьому видання констатує, що Росія, хоч і посилює атаки в Курській області, але домагається лише вельми обмежених успіхів. Водночас стратегія утримання Курської області несе ризики для України, «оскільки досвідчені підрозділи покинули свої позиції (на східному фронті – Ред.) і зосередилися на курській операції».

«Якщо ви зосередитеся на утриманні Курська, це може піддати інші частини фронту більшому ризику», – сказав військовий експерт Роб Лі, старший науковий співробітник інституту зовнішньої політики у Філадельфії.

Він пише, що Росія просувається на сході України найшвидшими темпами з 2022 року.

Співзасновник студії “Квартал-95” та рідний брат Сергія Шефіра, першого помічника та близького друга президента, Борис Шефір, в інтерв’ю українській версії “Радіо Свобода” висловив свою критику щодо кампанії проти російської мови й культури в Україні. Він наголосив на своєму почутті прихильності до російської мови та культури, вважаючи руйнування пам’ятників Пушкіну у країні недоречним. Зараз Шефір перебуває в Німеччині, де вирішив залишитися до кінця війни, аби “врятувати дітей від війни”, оскільки бізнес у нього упав, а розважальне телебачення в Україні відсутнє. Він підкреслив, що не має наміру повертатися до України, а його зв’язок з президентом Зеленським вже обірвався два роки тому, оскільки не поділяє сучасних державних переконань. Щодо співпраці з “Кварталом”, Шефір заявив, що він не відчуває себе зручно в їхній теперішній атмосфері, а його припинення співпраці обумовлене також турботою про безпеку своїх дітей. У своєму прогнозі військового конфлікту він висловив надію на мирні домовленості та компроміси.

У висновку можна зазначити наступне:

• Борис Шефір виступив у захист російської мови та культури в Україні, висловивши свою любов до них та висловивши обурення руйнуванням пам’ятників Пушкіну.

• Він перебуває в Німеччині та не планує повертатися до України до закінчення війни, обравши цю країну як місце, де “врятує дітей від війни”.

• Шефір ухиляється від політичних питань та відмовився від співпраці з “Кварталом”, пояснивши це незручністю із теперішньою атмосферою в студії та турботою про безпеку своїх дітей.

• Він вірить у вирішення військового конфлікту шляхом мирних домовленостей та компромісів.

Ці висновки відображають позицію та погляди Бориса Шефіра на ситуацію в Україні та його особисте ставлення до подій.

Останні новини