Критика параду у Москві: росіяни висловили розчарування промовою Путіна

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згадайте, як ви почуваєтеся, якщо мало або погано спали вночі? Нестача сну загрожує проблемами як із психічним, так і з фізичним здоров’ям, саме тому важливо приділяти увагу нічному відпочинку. Щоб добре спати, важливо дотримуватися гігієни сну: прибирати гаджет за кілька годин до сну, спати в прохолодній темній кімнаті та їсти правильні продукти. Виявляється, є низка продуктів, які можуть сприяти швидшому засинанню і спокійнішому сну. Про це пише Health Shots.

Багате кальцієм і триптофаном (амінокислотою), молоко допомагає збільшити вироблення гормону сну мелатоніну. Склянка теплого молока перед сном допоможе вам розслабитися і підвищити шанси на швидке засинання.

Ці горіхи є чудовим джерелом магнію, який відіграє ключову роль у розслабленні м’язів і регулюванні сну. Вживання жмені мигдалю може сприяти більш спокійному сну вночі.

Відомий своїми заспокійливими властивостями, ромашковий чай може зменшити занепокоєння і сприяти розслабленню. Він містить антиоксидантні властивості, які можуть чинити седативну дію на мозок, допомагаючи вам розслабитися і легше заснути.

Цей маленький, багатий поживними речовинами фрукт багатий на антиоксиданти і серотонін, які можуть поліпшити якість сну. Крім того, ківі корисний для людей, які страждають на закрепи, підвищений кров’яний тиск і астму.

Волоські горіхи багаті на мелатонін, який безпосередньо впливає на цикл сну. Вживання жменьки волоських горіхів перед сном може підтримати природний ритм сну вашого організму.

Білий рис із високим вмістом вуглеводів і низьким вмістом клітковини може збільшити вироблення серотоніну і допомогти вам відчути сонливість. Вживання його за кілька годин до сну може сприяти кращому сну.

Банани багаті на калій і магній, що розслаблює м’язи і нерви. Вони також містять триптофан, який може допомогти у виробництві серотоніну і мелатоніну, сприяючи глибшому і відновлювальному сну.

Прогноз девальвації гривні здійснений міжнародним рейтинговим агентством S&P Global Ratings, яке передбачає зниження курсу гривні до долара до 41,02 грн/$ до кінця 2024 року. За прогнозами агентства, цей тренд зниження курсу буде спостерігатися і в наступні роки: 2025 рік — 43,89 грн/$, 2026 рік — 46,53 грн/$ та 2027 рік — 49,32 грн/$. Аналітики S&P розраховують на отримання Україною до 2027 року міжнародної допомоги на суму $122 млрд, з урахуванням вже отриманих $43 млрд у 2023 році та очікуваних $38 млрд у 2024 році. Однак існують ризики для стабільного потоку цієї допомоги, зокрема через політичні напруження у США, що можуть затримати виділення допомоги Україні. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США. Втім, в разі нестачі фінансування з боку США, агентство вважає, що дефіцит може бути покритий за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки через політичні процеси в ключових країнах-донорах та їхню оцінку вартості надання подальшої допомоги Україні.

У висновку слід зазначити, що міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings передбачає девальвацію гривні протягом найближчих років. Згідно їхніх прогнозів, курс гривні до долара знизиться до 49,32 грн/$ до кінця 2027 року. Цей прогноз базується на очікуванні отримання Україною міжнародної допомоги на суму $122 млрд до 2027 року, але існують ризики, пов'язані з політичними процесами у країнах-донорах, що можуть призвести до скорочення зовнішньої підтримки. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США, проте це може стати ускладненим у випадку недостатку фінансування з боку ключових партнерів.

Нелегальний експорт зерна через фіктивні компанії є надзвичайно шкідливим для української економіки. Ця недобросовісна практика, яка залишається однією з головних загроз економічній стабільності країни, не лише спричинює втрати у бюджеті, але й викликає серйозні збої у функціонуванні аграрного сектору.

Шляхом створення фіктивних фірм, що зареєстровані на ім'я посередників, зловмисники укладають угоди з фермерами на закупівлю їхнього врожаю, а потім нелегально вивозять зерно за кордон. Цей обхідний механізм, незважаючи на заборони та контрольні заходи з боку влади, продовжує діяти, підточуючи основи національної економіки.

Негативні наслідки такої діяльності не обмежуються лише фінансовими втратами для державного бюджету. Вони також включають в себе втрати для місцевих громад, що розраховують на доходи від продажу зерна, а також збільшення тіньового сектору економіки, що підриває прозорість та ефективність господарювання.

Урядові органи повинні активізувати заходи для боротьби з цим явищем, зміцнюючи контроль за реєстрацією підприємств, посилюючи митний контроль та вдосконалюючи механізми виявлення та покарання порушників. Тільки таким чином можна запобігти подальшим втратам для економіки та зберегти стабільність у сільському господарстві та економіці загалом.

Заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький розповів про найпоширенішу схему “чорного” експорту зерна в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, для зниження нелегального експорту зерна в Офісі генерального прокурора діє міжвідомча група з протидії кримінальним порушенням на ринку зерна.

«Наша група працює на попередження, щоб нелегально зерно не виходило з країни. Ми контролюємо правоохоронні органи та координуємо їх для швидкого реагування, якщо зерно нелегально купується за готівку, не сплачуються податки і намагаються вивезти його за підробленими документами за заниженою вартістю», – заявив Вербицький.

Ситуація з неповерненням валютної виручки за експорт зерна в Україну покращується. За даними НБУ, у вересні 2023 року ця сума становила 8 мільярдів доларів, а станом на червень 2024 року вона знизилася до 3 мільярдів. Таким чином, надходження до бюджету за останній рік зросли на 1 мільярд доларів.

За даними The Economist, за останні два роки через угоди з зерном Україна недоотримала близько 3 мільярдів доларів надходжень. Порушення логістичних ланцюгів через російські обстріли створили для фермерів умови для “оптимізації” податків. Зменшення внутрішнього ринку через виїзд близько 6,5 мільйонів українців (15% довоєнного населення) та мобілізацію працівників сільського господарства також сприяють ухиленню від сплати податків. Наразі близько 40% урожаю зернових уникає оподаткування.

Для боротьби з “чорним зерном” Бюро економічної безпеки України (БЕБ) аналізує дані для пошуку підозрілих вантажів та покращує обмін інформацією між слідчими та митницею. Уряд також послаблює валютний контроль, зокрема покращуючи офіційний курс обміну, щоб зменшити привабливість виведення коштів за кордон. Податкові надходження вже почали зростати, але до повної перемоги над “чорним зерном” ще далеко.

Нагадаємо, для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур Міністерство аграрної політики працює над встановленням мінімальних експортних цін на агропродукцію. Крім того, розробляється система простежуваності продукції та прогнозованості врожаю.