Критика параду у Москві: росіяни висловили розчарування промовою Путіна

Заступник керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Максим Курило у вересні 2024 року задекларував майнові права на квартиру в одному з сучасних житлових комплексів Черкас — ЖК «Парковий». Площа придбаного житла становить 84,9 квадратних метра, а задекларована вартість покупки — 1,32 мільйона гривень.

Водночас експерти ринку нерухомості зазначають, що середня ринкова ціна подібних квартир у цьому житловому комплексі є майже удвічі вищою за задекларовану. Така розбіжність у вартості привернула увагу аналітиків та викликала запитання щодо умов придбання.

Крім того, декларації Курила вказують і на інші дороговартісні придбання. Зокрема, у грудні 2023 року він купив квадроцикл CF Moto CF500AU-9L за 314 тис. грн. Раніше його дружина Юлія придбала Volkswagen Scirocco (2013 р.в.) за 280 тис. грн, а після початку повномасштабної війни подружжя отримало у користування Nissan Qashqai (2018).

Фінансовий баланс родини викликає запитання. У 2024 році прокурор отримав 1,12 млн грн зарплати та близько 1,32 млн грн подарунків від батьків, тоді як видатки на майнові права й інші активи сягнули понад 2,76 млн грн. Дружина декларує скромні доходи – лише 106 тис. грн, але займається бізнесом у сфері перманентного макіяжу, де ціни на послуги стартують від 2 тис. грн. Експерти припускають, що частина доходів могла не потрапити в декларацію.

Додаткові питання виникають і щодо мобілізаційного статусу родини. Юлія Курило є молодшим лейтенантом запасу, однак досі не мобілізована, вільно пересувається Україною та виїжджає за кордон.

Сукупність цих фактів вказує на можливі ознаки легалізації коштів через “батьківські подарунки” та неповне декларування реальних доходів.

Ця інформація викликала значний інтерес у суспільстві та експертному середовищі, оскільки вона дозволяє краще зрозуміти масштаби та структуру системи військового обліку та мобілізації в Україні.

Вона розкритикувала заяви про те, що Кабмін буде підвищувати податки для того, щоб знайти додаткові 500 млрд для армії, оскільки вважає, що армії не потрібні нові «бригади-зомбі». Крім того, за її словами, у ЗСУ числяться тисячі «мертвих душ».

«Абсурдність ситуації з плануванням полягає в тому, що ніхто в Міноборони і Кабміні не намагається оцінити, чи правильно, чи доцільно ЗСУ подали свою потребу, і чи варто, наприклад, створювати нові небоєздатні «бригади-зомбі» замість поповнення та посилення наявних підрозділів, збільшення штабів і тримати в армії непридатних», – написала Безугла.

«Створення однієї такої бригади коштує мінімум 20 млрд грн. Немає жодного фахівця в уряді, який би оцінював доцільність нескінченного бажання головкому ЗСУ та його Генштабу перетворити всю країну на піхоту. Тисячі «мертвих душ» в армії теж ніким не оцінюються. Тільки штат ТЦК і СП майже сто тисяч (!) осіб», – пише Безугла.

Під Києвом розгортається новий скандал, пов’язаний із іменем колишнього «смотрящого» часів мера Віталія Кличка — Дениса Комарницького. Як з’ясувалося, арештований маєток, який пов’язують із цим фігурантом, фактично опинився у користуванні його близьких родичів. Йдеться про елітну недобудову в селищі Козин — на березі мальовничої річки, загальною площею понад три тисячі квадратних метрів. Маєток вважається одним із найрозкішніших об’єктів у цьому регіоні, що традиційно приваблює представників політичного та бізнес-істеблішменту.

За даними джерел у правоохоронних органах, Комарницький, який тривалий час перебуває за кордоном, нібито організував схему з метою зняття арешту з цього об’єкта. Посередницею у домовленості виступала колишня менеджерка міністра-втікача часів Януковича — Олександра Клименка. За інформацією слідства, за «послугу» з відновлення контролю над маєтком Комарницький мав сплатити 2,65 мільйона доларів.

Невдовзі суд справді скасував арешт і передачу активів до АРМА. Після цього маєток і земельні ділянки були переоформлені на тестя Комарницького — Юрія Булгакова.

У 2024 році п’ять сусідніх ділянок узяла у суборенду компанія ТОВ «Рівер Про», власником якої також є Булгаков. Її директором став Юрій Дашков — домоправитель і водій Комарницького. Саме ці ділянки не були арештовані під час розслідування.

Дашков фігурує у низці прослуховувань, оприлюднених НАБУ та САП у межах справи «Чисте місто», що стосується корупційних схем у київській владі.

Таким чином, навіть після арештів і розслідувань, активи одного з найвпливовіших ділків київського «тіньового уряду» продовжують залишатися під контролем його оточення.

У холодну пору року багато людей відчувають, що апетит помітно зростає, а бажання з’їсти щось тепле, ситне й калорійне стає майже невідворотним. Фахівці зазначають, що це не примха чи слабкість, а природний механізм, який активується у відповідь на зниження температури. Коли надворі холоднішає, організм витрачає більше енергії на підтримання оптимальної внутрішньої температури, а це автоматично підсилює потребу в додатковому “паливі”.

Психологічні чинники також відіграють значну роль. Короткий світловий день, відчуття втоми, зменшення активності та дефіцит сонячного світла запускають механізми сезонної туги. У такі моменти організм прагне швидких джерел дофаміну, які найчастіше пов’язані з калорійною їжею — солодощами, випічкою, жирними стравами. Створення “комфорту через їжу” стає одним із найпоширеніших сценаріїв поведінки в зимовий період.

Лікарка Крістал Віллі пояснює, що за холодної погоди організм інстинктивно прагне отримати більше енергії, аби компенсувати втрати тепла. Це проявляється як бажання висококалорійних страв — пасти з сиром, вершкових супів, випічки, гарячого шоколаду. Такі продукти містять цукри та жири, які швидко перетворюються на енергію та тепло.

Ще один фактор — зменшення кількості сонячного світла. У темні зимові місяці знижується рівень серотоніну та дофаміну — нейромедіаторів, що впливають на настрій. Оскільки вуглеводи здатні тимчасово підвищувати рівень серотоніну, багато людей починають відчувати сильну тягу до хліба, макаронів або шоколаду.

Також на апетит впливають гормональні зміни. Взимку часто збільшується рівень греліну, який відповідає за відчуття голоду, а рівень лептину — гормону ситості — може знижуватися через меншу фізичну активність або порушення сну. У результаті людина може відчувати менше задоволення після звичайної порції їжі й несвідомо збільшувати обсяг спожитого.

Фахівці радять звертати увагу на сезонні тригери й контролювати апетит усвідомлено: підтримувати режим харчування, додавати більше білків і клітковини, не забувати про рух та шукати здорові джерела тепла й комфорту.