Після військового параду, що відбувся 9 травня в Москві, в Росії почали активно з'являтися негативні коментарі та обурення серед прихильників Кремля. Багато росіян висловлюють незадоволення відсутністю важкої техніки на заході, а також вважають промову президента Володимира Путіна беззмістовною, втративши колишню пишність цього пропагандистського шоу.
Цей рік відзначив 81-шу річницю перемоги у Другій світовій війні, але парад став одним із найскромніших за останні роки. На Красній площі замість масової демонстрації броньованої техніки проїхала лише невелика кількість кабріолетів, а у повітрі було помітно мало літаків. Це викликало хвилю невдоволення навіть серед проросійської аудиторії у соціальних мережах, де користувачі писали, що "Європу нема чим лякати", згадуючи про провали так званої "спеціальної військової операції".
Багато коментаторів зазначали, що парад більше не асоціюється з військовою силою Росії. Деякі з них жартували, що найбільшою "перемогою" стало те, що під час заходу Москву не атакували українські безпілотники.
Критики також звернули увагу на те, що промова Путіна була фактично повторенням старих тез про "російський характер", "подвиг переможців" та "агресію НАТО", без жодних нових обіцянок чи значущих заяв. Користувачі вказували на те, що речник Кремля Дмитро Пєсков анонсував "важливу" промову, але в результаті росіяни почули "старий текст без сенсу".
У той же час адміністратори проросійських телеграм-каналів почали видаляти негативні коментарі про парад, війну та ситуацію в країні, а в деяких чатах була закрита можливість публікації повідомлень.
Експерти зазначають, що цьогорічний захід був значно менш масштабним через великі втрати техніки у війні з Україною, економічні труднощі та посилені заходи безпеки через загрозу атак дронів. Володимир Фесенко, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента", відзначив, що Кремль опинився в складнішій ситуації, ніж було заплановано, і вже не може демонструвати образ абсолютної сили.
На параді були присутні лише деякі союзники Росії, такі як представники Білорусі, Казахстану та військові з Північної Кореї, а кількість іноземних делегацій зменшилась порівняно з минулими роками. Пропаганда намагалася сфокусуватися на "єдності суспільства" та "підтримці армії", однак в соціальних мережах переважали критичні та саркастичні коментарі.

Ольга Стефанішина, яку раніше обвинувачували у справі про корупцію, подала декларацію кандидата на посаду посла України в США. У 2024 році вона працювала в господарсько-фінансовому департаменті Секретаріату Кабміну, а вже у 2025 претендує на одну з ключових дипломатичних посад країни. У своїй декларації Стефанішина зазначила, що має двох дітей — Анастасію та Даниїла, які проживають […]
Нещодавні археологічні розкопки на Приморському бульварі в Одесі, поруч із пам’ятником герцогу де Рішельє, принесли несподівані результати. Студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету разом зі співробітниками Інституту археології НАН України знайшли керамічні вироби та монети генуезького походження XIV століття. Знахідки підтверджують існування на цьому місці італійської укріпленої Джинестри, а також частин османської фортеці, що значно розширює […]
Станом на початок травня 2025 року в Україні налічується понад 1,29 млн фізичних осіб-підприємців (ФОПів), які мають податкову заборгованість. Загальна сума боргу становить понад 13 млрд гривень. Такі дані наводить Державна податкова служба, а також аналітична платформа Опендатабот. Згідно з аналітикою, від початку повномасштабної війни кількість боржників зросла майже вдвічі — з 670 тис. у […]