Понеділок, 31 Серпня, 2026

Критика параду у Москві: росіяни висловили розчарування промовою Путіна

Важливі новини

Через мобілізацію жінки частіше стали обіймати керівні посади

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Насправді, ми зараз маємо проблеми з точними цифрами, адже Держстат не працює так, як працював раніше. До повномасштабного вторгнення жінки заробляли на 18,6% менше, ніж чоловіки. Зараз склалася така ситуація, що роботодавці наймають жінок на високі та відповідальні посади через високий рівень ризику мобілізації чоловіків. Не завжди компанії мають можливість забронювати чоловіків, тому жінки, завдяки цій ситуації та готовності брати на себе відповідальність, долучаються до професій, і відповідно їхні зарплати зростають”, – сказала Бережна.

Вона зауважила, що під час війни багато жінок стали підприємцями, вони створюють робочі місця, і тому серед нових бізнесів 59% відкрили жінки.

“Потрібно розуміти, що коли ми говоримо про вирівнювання заробітної плати між чоловіками та жінками, також враховують заробітну плату військових, а це значна сума. Але якщо ми будемо відокремлювати такі моменти, то так, ми бачимо стрімке зростання зарплат у жінок”, – розповіла заступниця міністра економіки.

За її словами, жінки також почали займати керівні посади і в “чоловічих професіях”, де вищі заробітні плати.

“Скоро Міністерство економіки запустить грантову програму для навчання жінок на стереотипно “чоловічі професії”: водійка тролейбуса, спеціаліст із налаштування сонячних панелей та операторка дрона”, – додала Бережна.

В умовах воєнного стану жінки частіше обирають нетипові для себе професії. За даними Державної служби зайнятості, зросла кількість жінок, які навчаються на верстатників, машиністів та електромонтерів.

Кандидатка в посли з корупційним шлейфом: що приховує Стефанішина

Ольга Стефанішина, яку раніше обвинувачували у справі про корупцію, подала декларацію кандидата на посаду посла України в США. У 2024 році вона працювала в господарсько-фінансовому департаменті Секретаріату Кабміну, а вже у 2025 претендує на одну з ключових дипломатичних посад країни. У своїй декларації Стефанішина зазначила, що має двох дітей — Анастасію та Даниїла, які проживають […]

В Одесі археологи знайшли артефакти генуезької епохи XIV століття

Нещодавні археологічні розкопки на Приморському бульварі в Одесі, поруч із пам’ятником герцогу де Рішельє, принесли несподівані результати. Студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету разом зі співробітниками Інституту археології НАН України знайшли керамічні вироби та монети генуезького походження XIV століття. Знахідки підтверджують існування на цьому місці італійської укріпленої Джинестри, а також частин османської фортеці, що значно розширює […]

Напруга у парламенті: масові допити депутатів та наслідки для роботи Верховної Ради

У стінах Верховна Рада України загострилася внутрішня ситуація після того, як десятки народних депутатів отримали повістки на допити до Національне антикорупційне бюро України. Події розгортаються на тлі політичної турбулентності та викликають занепокоєння щодо стабільності роботи законодавчого органу. Інформацію про це оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк, наголосивши, що внутрішня напруга вже має практичні наслідки для парламентської діяльності.

За його словами, приблизно пів сотні парламентарів були викликані як свідки в межах одного кримінального провадження. Така кількість допитів одночасно створила додаткове навантаження як на самих депутатів, так і на керівництво фракцій. Особливо відчутним це стало всередині політичної сили Слуга народу, де дисципліна голосувань, за свідченням учасників процесу, помітно похитнулася.

«Я от чула, що ще 50 людей викликали на допит в якості свідків по одній справі», — навів Железняк її слова. Він додав, що ця інформація відповідає дійсності та вже спричинила внутрішню реакцію.

Железняк також нагадав, що раніше п’ять народних депутатів отримали підозри у межах провадження, пов’язаного з голосуванням «в рамках конвертів». За його словами, це посилило нервозність серед парламентарів.

«Ряд народних депутатів озвучують позицію, що поки там НАБУ і САП по депутатам не зупиниться, ми не хочемо голосувати», — заявив він.

За словами Железняка, частина депутатів навіть допускає можливість складання мандатів у разі продовження слідчих дій. Він процитував позицію окремих колег: «Якщо хочете — забирайте у нас мандат, без питань. Ми тут не тримаємося».

Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ або САП щодо масових викликів не оприлюднено. Водночас політичні наслідки вже відчутні — окремі голосування у Верховній Раді проходять із труднощами через недостатню кількість голосів.

Таким чином, антикорупційні розслідування можуть мати прямий вплив на парламентську роботу, якщо внутрішній конфлікт у найбільшій фракції не буде врегульовано.

Податковий борг українських ФОПів сягнув 13 мільярдів гривень

Станом на початок травня 2025 року в Україні налічується понад 1,29 млн фізичних осіб-підприємців (ФОПів), які мають податкову заборгованість. Загальна сума боргу становить понад 13 млрд гривень. Такі дані наводить Державна податкова служба, а також аналітична платформа Опендатабот. Згідно з аналітикою, від початку повномасштабної війни кількість боржників зросла майже вдвічі — з 670 тис. у […]

Після військового параду, що відбувся 9 травня в Москві, в Росії почали активно з'являтися негативні коментарі та обурення серед прихильників Кремля. Багато росіян висловлюють незадоволення відсутністю важкої техніки на заході, а також вважають промову президента Володимира Путіна беззмістовною, втративши колишню пишність цього пропагандистського шоу.

Цей рік відзначив 81-шу річницю перемоги у Другій світовій війні, але парад став одним із найскромніших за останні роки. На Красній площі замість масової демонстрації броньованої техніки проїхала лише невелика кількість кабріолетів, а у повітрі було помітно мало літаків. Це викликало хвилю невдоволення навіть серед проросійської аудиторії у соціальних мережах, де користувачі писали, що "Європу нема чим лякати", згадуючи про провали так званої "спеціальної військової операції".

Багато коментаторів зазначали, що парад більше не асоціюється з військовою силою Росії. Деякі з них жартували, що найбільшою "перемогою" стало те, що під час заходу Москву не атакували українські безпілотники.

Критики також звернули увагу на те, що промова Путіна була фактично повторенням старих тез про "російський характер", "подвиг переможців" та "агресію НАТО", без жодних нових обіцянок чи значущих заяв. Користувачі вказували на те, що речник Кремля Дмитро Пєсков анонсував "важливу" промову, але в результаті росіяни почули "старий текст без сенсу".

У той же час адміністратори проросійських телеграм-каналів почали видаляти негативні коментарі про парад, війну та ситуацію в країні, а в деяких чатах була закрита можливість публікації повідомлень.

Експерти зазначають, що цьогорічний захід був значно менш масштабним через великі втрати техніки у війні з Україною, економічні труднощі та посилені заходи безпеки через загрозу атак дронів. Володимир Фесенко, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента", відзначив, що Кремль опинився в складнішій ситуації, ніж було заплановано, і вже не може демонструвати образ абсолютної сили.

На параді були присутні лише деякі союзники Росії, такі як представники Білорусі, Казахстану та військові з Північної Кореї, а кількість іноземних делегацій зменшилась порівняно з минулими роками. Пропаганда намагалася сфокусуватися на "єдності суспільства" та "підтримці армії", однак в соціальних мережах переважали критичні та саркастичні коментарі.

Останні новини