Субота, 18 Квітня, 2026

Податковий борг українських ФОПів сягнув 13 мільярдів гривень

Важливі новини

Справу Володимира Скоробагача передано до суду: антикорупційні органи викрили схему розкрадання в енергетиці під час воєнного стану

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування та передали до суду кримінальне провадження щодо колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача. Йому інкримінують причетність до масштабних розкрадань у сфері енергетики в умовах воєнного стану — періоду, коли енергетична система країни переживала особливо важкі випробування.

За даними слідства, у 2022 році низка компаній, пов’язаних зі Скоробагачем, уклала угоди на закупівлю електроенергії, після чого значні суми були переказані через фінансові структури на рахунки підприємств, зареєстрованих у Болгарії. Такі операції, за версією правоохоронців, мали ознаки виведення коштів за кордон та були спрямовані на привласнення державних ресурсів.

Керівниця «Паверстоку» Ірина Хасьянова та колишня власниця «Оптима-Прайс» Яна Лаурінайчуте є партнерами родини Скоробагача в ряді комерційних проектів. Лаурінайчуте наразі мешкає в Дубаї та володіє інвестиційною компанією, а Вікторія Скоробагач, дружина ексчиновника, і діти родини перебувають у Європі та Лазуровому узбережжі.

Слідство також встановило зв’язки родини Скоробагача з діяльністю конвертаційних центрів та низкою юридичних осіб, які використовувалися для легалізації коштів. Дочка колишнього депутата Марія Скоробагач володіє великою кількістю земельних ділянок у Харківській області та навчалася у Лондоні.

Хоч Володимир Скоробагач заявив у соцмережах про готовність співпрацювати з правоохоронними органами, його нинішнє місце перебування – Лазурове узбережжя – ускладнює виконання правосуддя. Судовий розгляд справи має показати, чи понесе він відповідальність за масштабні розкрадання в енергетиці.

Українські чиновники закликають готувати дітей до війни, але відправляють власних за кордон

В Україні деякі чиновники, судді та командири Збройних Сил пропагують ідею військово-патріотичного виховання дітей у школах та дитячих садках. Водночас їхні власні діти навчаються за кордоном, що викликає запитання щодо послідовності їхніх заяв. Новий сюжет «Бігус.інфо» показує кілька прикладів подвійних стандартів. Заступник голови 4-го центру рекрутингу сил ТрО Ігор Швайка називав дітей, які виїжджають навчатися […]

Україна готується до використання рою дронів у 2025 році

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Я думаю, що наступного року значно збільшиться відсоток автономних дронів із наведенням. Ми можемо побачити перші реальні застосування рою дронів, хоча і не в масовому масштабі. Перші кроки будуть зроблені», – сказав міністр в інтерв’ю Reuters.

Федоров зазначив, що Україна вже використовує десятки вітчизняних систем штучного інтелекту, що дозволяють дронам вражати цілі без участі пілотів.

Раніше ЗМІ писали, що Росія також планує впровадити в «Шахеди» штучний інтелект, щоб обходити українську ППО.

Федоров розповів, що також наступного року Україна планує використовувати десятки тисяч наземних дронів для доставки снарядів і припасів піхоті в окопах, а також для евакуації поранених солдатів. Виготовити 30 тис. далекобійних дронів. І створити безпілотники для збиття «Шахедів».

Мер Переяслава не задекларував жодної готівки, але має церкву, ветклініку і позики

У 2024 році міський голова Переяслава Вячеслав Саулко задекларував лише основне майно та зарплату, не вказавши жодних заощаджень. При цьому його родина продовжує володіти приватною ветклінікою, кількома земельними ділянками та будівлею релігійного призначення. Згідно з поданою декларацією, Саулко за рік заробив понад 717 тис. грн, що на 54,8 тис. менше, ніж у 2023-му. Проте будь-яка […]

Керування транспортом у стані сп’яніння: статистика 2025 року та наслідки для водіїв

У 2025 році в Україні зафіксовано 138 047 адміністративних протоколів за керування транспортними засобами у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Такі порушення кваліфікуються за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та залишаються однією з найсерйозніших загроз безпеці дорожнього руху.

Зазначена цифра свідчить не лише про масштаб проблеми, а й про активну роботу правоохоронних органів щодо виявлення нетверезих водіїв. Патрульні поліцейські посилили контроль на автошляхах, особливо у вечірній та нічний час, коли ризик керування напідпитку зростає. Окрему увагу приділяють перевіркам поблизу місць масового відпочинку, розважальних закладів та на виїздах із міст.

Найбільшу кількість порушень виявили у Дніпропетровській області — 13 519 протоколів, у Харківській області — 12 095 та в Одеській області — 11 543. Найменше — у Херсонській області, де зафіксовано 1 138 випадків, у Чернівецькій області — 1 596 та в Івано-Франківській області — 1 897.

Окрім адміністративних матеріалів, Генеральна прокуратура відкрила 1 044 кримінальні провадження за статтею 286-1 Кримінального кодексу України, що стосується порушення правил безпеки дорожнього руху водіями у стані сп’яніння. До суду дійшло 59% цих справ.

За даними правоохоронців, торік за участю нетверезих водіїв сталося 643 дорожньо-транспортні пригоди із загиблими або травмованими. Це на третину менше, ніж роком раніше. Внаслідок таких аварій загинули 73 людини, ще 857 отримали травми.

Кожна 40-та ДТП із загиблими чи постраждалими пов’язана з водінням у стані сп’яніння. У 2023–2024 роках цей показник був значно гіршим — кожна 25-та аварія з жертвами ставалася через п’яних водіїв.

Станом на початок травня 2025 року в Україні налічується понад 1,29 млн фізичних осіб-підприємців (ФОПів), які мають податкову заборгованість. Загальна сума боргу становить понад 13 млрд гривень. Такі дані наводить Державна податкова служба, а також аналітична платформа Опендатабот.

Згідно з аналітикою, від початку повномасштабної війни кількість боржників зросла майже вдвічі — з 670 тис. у лютому 2022 року до понад 1,29 млн у травні 2025-го. Найбільший приріст стався у березні 2022 року — тоді за місяць додалося понад 213 тис. нових боржників, що становить третину загального зростання.

Перший рік повномасштабної війни виявився найважчим: кількість ФОПів із боргами зросла на 60% за рік. Уже у 2023 році темп приросту суттєво знизився — лише на 4%. Але у 2024 році динаміка знову погіршилася, і кількість нових боржників зросла ще на 16%.

У січні–травні 2025 року кількість боржників збільшилася ще на 42 тис., або на 3,3%, але вже у наступні місяці спостерігалася тенденція до погашення заборгованостей. На початок травня приріст склав лише 2% або 24 275 підприємців.

У грошовому вимірі податковий борг ФОПів також суттєво зріс — майже на 6 млрд гривень із початку повномасштабної війни.

Експерти пов’язують такі тенденції з економічною нестабільністю, зменшенням ділової активності та змінами у податковій політиці, що відбулись у воєнний період. Водночас окремі підприємці адаптувались до нових умов і поступово почали повертатись до сплати податків.

Останні новини