Середа, 2 Вересня, 2026

Критика України з боку німецької політики: лідерка АдН висловилася про удари по Росії

Важливі новини

Зимові виклики для України: колишня представниця Пентагону попереджає про нестачу ракет до Patriot

Лора Купер, ексчиновниця Пентагону, висловила тривогу щодо можливих труднощів,...

Іво Бобул знову потрапив у центр уваги через скандальні висловлювання

Народний артист України Іво Бобул знову опинився в центрі уваги через свої публічні висловлювання. У нещодавньому інтерв'ю, яке він дав російською мовою, співак несподівано заговорив про колишнього президента Віктора Януковича, зробивши ряд суперечливих заяв. Такі висловлювання стали причиною гострої дискусії серед громадськості та викликали шквал критики з боку українських користувачів соціальних мереж.

В інтерв'ю Бобул зазначив, що на його думку, Янукович був добрим президентом і багато чого зробив для розвитку країни, зокрема у сфері економіки. Ці слова шокували не лише прихильників артиста, а й багатьох українців, для яких ім’я Януковича асоціюється з періодом політичної кризи, революцією та анексією Криму Росією. Висловлювання Бобула також спровокували питання про його політичні погляди, які вважаються суперечливими у контексті війни та військової агресії з боку Росії.

Крім цього, співак пригадав період, коли їздив із концертами на заходи на підтримку тодішнього президента. За словами Бобула, він особисто бачив «народну любов» до Януковича і переконаний, що той мав значну підтримку серед українців.

Водночас відповідальність за падіння колишнього президента Іво Бобул поклав не на самого Януковича, а на його оточення, яке, на думку артиста, мало негативний і згубний вплив.

Ці заяви пролунали на тлі попередніх резонансних висловлювань Бобула, зокрема щодо інших артистів, які після початку повномасштабної війни залишили Україну та працюють у Росії. Інтерв’ю викликало жваве обговорення в соцмережах і неоднозначну реакцію аудиторії.

Чому стрес змінює наш апетит: наукове пояснення реакції організму

Коли людина нервує, її рука часто автоматично тягнеться до чогось солодкого або жирного. Це звичка, яка, на перший погляд, може здатися слабкістю чи відсутністю сили волі, але насправді такі реакції є абсолютно природними. Науковці переконані, що вибір їжі під час стресу — це не результат нашої невпевненості або недостатньої сили волі, а нормальна фізіологічна реакція організму на напругу. Дослідження Гарвардської медичної школи та матеріали PubMed Central допомагають зрозуміти, чому саме наш апетит змінюється в стресових ситуаціях, і як хронічний стрес може сприяти набору ваги.

У перші хвилини стресу організм активує так звану реакцію «бий або тікай». Це еволюційно вкорінена реакція на загрозу, коли нервова система викидає в кров адреналін, а травлення сповільнюється, адже тіло готується до фізичних дій, а не до перетравлення їжі. Тому на короткострокову напругу апетит, як правило, знижується, оскільки організм не потребує додаткових калорій для негайної фізичної активності.

Та коли стрес затягується, наднирники починають виробляти інший гормон — кортизол. Він:

підвищує апетит,

посилює мотивацію шукати калорійну їжу,

не дає насиченню настати швидко.

Кортизол має знижуватися після завершення стресового епізоду. Але при постійній тривозі чи перевтомі його рівень залишається підвищеним, що посилює відчуття голоду.

Стресові реакції змінюють не тільки апетит, а й харчові вподобання. Дослідження показують: у періоди напруги люди частіше тягнуться до солодкої, жирної та «комфортної» їжі.

Це пов’язано з дією кількох гормонів:

кортизол + інсулін — роблять калорійну їжу більш привабливою;

грелін («гормон голоду») — посилює тягу до гіперсмачних продуктів.

У шестимісячному дослідженні 339 дорослих майже половина учасників набрала вагу. Виявилося, що високий початковий рівень греліну пов’язаний із більшою тягою до їжі згодом, а підвищені кортизол, інсулін та хронічний стрес прогнозують подальший набір ваги.

Мозок добре запам’ятовує миттєве полегшення, яке дає комфортна їжа, і формує автоматичний алгоритм: «мені погано — мені потрібна їжа». Так виникає коло стресового переїдання.

Науковці відзначають гендерні та індивідуальні відмінності:

жінки частіше реагують на стрес їжею, чоловіки — алкоголем чи курінням;

люди з надмірною вагою частіше набирають нові кілограми під час стресу;

у тих, хто має підвищений інсулін або кортизол, ймовірність переїдання зростає.

Британські дослідники помітили: люди, чий організм відповідає на стрес високим кортизолом, частіше «заїдають» навіть дрібні щоденні труднощі.

Окрім харчової поведінки, на вагу впливають і додаткові фактори, характерні для хронічного стресу: гірший сон, менша фізична активність, більш часте споживання алкоголю.

Механізми, які керують реакцією на стрес, тісно переплетені із системою винагороди мозку. У такому стані:

зростає чутливість до сигналів про «нагороду» — їжу;

слабшає контроль префронтальної кори над імпульсивністю;

збільшується тяга до солодкого та жирного.

Деякі дослідження порівнюють цю поведінку з формуванням харчової залежності.

Експерти радять кілька стратегій, які реально працюють:

Прибрати з дому висококалорійні перекуси. Доступність — головний тригер.

Медитації та дихальні практики. Зменшують рівень кортизолу.

Фізична активність. Допомагає стабілізувати гормональні реакції та знижує тягу до «швидких» калорій.

Підтримка рідних. Соціальні зв’язки зменшують потребу «заїдати» емоції.

Фахівці підкреслюють: уникнути стресу повністю неможливо, але контролювати реакцію організму — цілком реально. Правильні стратегії допомагають зберігати здорові харчові звички навіть у складні періоди.

В Буковині викрито шахрайську схему виїзду за кордон під виглядом волонтерської місії

Правоохоронні органи Буковини виявили нову схему незаконного переправлення чоловіків...

Кого можуть мобілізувати в Україні після 50 років

В Україні мобілізація військовозобов’язаних після 50 років відбувається на загальних підставах, однак не всі у цьому віці підпадають під призов. Про це УНІАН розповів адвокат і ексдепутат Київоблради Роман Сімутін. За його словами, чоловіків старших за 50 мобілізують, якщо у них немає підстав для відстрочки. Особливо активно призивають тих, хто має дефіцитні спеціальності, наприклад, зв’язківців. […]

Аліса Вайдель, голова ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини», висловила своє обурення стосовно українських атак на територію Російської Федерації. Вона стверджує, що такі дії створюють загрозу безпеці Німеччини. Ці слова були опубліковані в журналі Clash Report.

Вайдель провела аналогію між Росією та «великим ведмедем», підкреслюючи, що удари українських дронів по російських об'єктах можуть призвести до небажаних наслідків. За її словами, «постійно штрикати ведмедя розпеченим залізом» та очікувати, що це не викличе реакції, — наївно. Вона також зазначила, що діючий уряд Німеччини, підтримуючи Україну, підвищує ризики для країни.

Вайдель пообіцяла, що якщо її партія прийде до влади, вона впровадить так звану «політику балансу». «Альтернатива для Німеччини» відзначається критикою військової підтримки України і виступами проти санкцій, спрямованих на Росію, закликаючи до відновлення діалогу з Москвою. Представників партії неодноразово звинувачували у використанні риторики, вигідної Кремлю.

АдН користується найбільшою популярністю в східних землях Німеччини, зокрема на території колишньої НДР, де на регіональних виборах часто займає провідні позиції. На останніх парламентських виборах партія здобула рекордні 19,5% голосів, випередивши Соціал-демократичну партію Німеччини, яку очолював канцлер Олаф Шольц.

Представник АдН раніше стверджував, що Німеччина безпідставно хвилюється через Володимира Путіна, вказуючи, що потенційною загрозою для Берліна може стати Польща. Позиція партії часто викликає критику як в Німеччині, так і за її межами, оскільки опоненти вважають, що такі висловлювання фактично перекладають відповідальність за ескалацію конфлікту з агресора на Україну.

Протягом останніх місяців Україна активізувала удари по військових і промислових об'єктах Росії, які беруть участь у війні. Київ наголошує, що ці атаки спрямовані виключно на військову інфраструктуру, а не на цивільне населення.

Останні новини