Крюківський вагонобудівний завод зберігає лідерство в державних замовленнях попри питання безпеки

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Ракетні обстріли залишають найбільший слід на енергосистемі. За словами Рябцева, усунення руйнувань може займати від кількох днів до кількох тижнів, залежно від масштабів ушкоджень. Наприклад, після атаки 26 серпня енергосистему відновлювали 13 діб, і цей період супроводжувався віяловими відключеннями.

Зимові холоди також серйозно впливають на стабільність енергопостачання. Якщо температура опуститься нижче -5°C, ймовірність погодинних відключень значно зросте, зазначає експерт. Зниження температури збільшує споживання електроенергії для обігріву, створюючи додаткове навантаження на систему.

Заметілі, хуртовини, сильний вітер і налипання мокрого снігу можуть викликати обмерзання ліній електропередач і вихід з ладу обладнання. Це призводить до аварійних ситуацій, які вимагають термінового втручання.

Енергетична інфраструктура України залишається вразливою через старе обладнання. Його зношеність збільшує ризик поломок на електростанціях, що може знизити доступну генерацію енергії.

На думку Рябцева, з урахуванням усіх зазначених факторів, ситуація цієї зими може бути схожою на минулий сезон. Він закликав уникати паніки та працювати над пом’якшенням ризиків. Водночас, експерт наголосив на важливості оперативного реагування на будь-які загрози та готовності громадян до можливих перебоїв.

Що робити громадянам? Експерти радять підготуватися до зими: мати вдома альтернативні джерела світла та тепла, планувати енергоспоживання з урахуванням можливих графіків відключень і зберігати спокій у складних ситуаціях.

У Києві на Оболоні 4 січня стався вибух автомобіля, у якому перебував військовослужбовець. Київська міська прокуратура кваліфікувала інцидент як терористичний акт. Вибух прогримів у дворі житлового будинку на вулиці Героїв Дніпра вранці під час того, як постраждалий відкривав багажник свого автомобіля. Військовий отримав осколкові поранення, тоді як жінка, що перебувала поруч, уникла травм.

За попередніми даними правоохоронців, вибуховий пристрій був прихований у багажнику автомобіля та спрацював миттєво після його відкриття. На місці події працювали слідчо-оперативні групи, вибухотехніки та працівники Нацполіції, які обстежили прилеглу територію, встановлюючи обставини інциденту та можливі мотиви. Місцевих мешканців просять надавати будь-яку інформацію, що може допомогти слідству, особливо щодо підозрілих осіб або транспортних засобів, помічених у районі до вибуху.

Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за терористичні акти — дії, що створюють небезпеку для життя або здоров’я людей.

На місці події працюють поліцейські, кінологи, вибухотехніки та інші відповідні служби. Вони оглядають територію та збирають докази для встановлення обставин вибуху.

Нагадаємо, що це вже не перший випадок вибухів у Києві за останній місяць. 12 грудня СБУ та Нацполіція затримали трьох чоловіків, підозрюваних у скоєнні подвійного теракту у Дарницькому районі. Тоді внаслідок вибуху двох саморобних пристроїв загинув нацгвардієць, а двоє поліцейських, військовий та охоронець отримали поранення.

Інцидент на Оболоні знову підкреслює загрозу терористичних дій у столиці та потребує посиленої уваги правоохоронних органів.

Депутат Харківської обласної ради Максим Зеленський не зупиняється на досягнутому і продовжує активно інвестувати в нерухомість, навіть під час повномасштабної війни. В його декларації з’явився новий об'єкт – квартира в Івано-Франківську, оцінена в 1,52 млн гривень. Формально ця нерухомість поки що є об’єктом незавершеного будівництва площею 71 квадратний метр, але правовласність була оформлена депутатом у березні 2024 року.

Цей крок можна розглядати як частину стратегії, яку депутат реалізує вже кілька років. У попередні роки він неодноразово поповнював свій портфель нерухомості, що підтверджується даними його декларацій. За час своєї політичної кар'єри Зеленський сформував значний набір активів, що включає різноманітні об'єкти нерухомості, які, ймовірно, забезпечують йому не лише фінансову стабільність, а й вплив у різних регіонах країни.

Сім’я користується не лише квартирами. У документах є гараж у Харкові площею 50,1 квадратного метра, придбаний у березні 2021 року за 210,6 тисячі гривень. Формально він належить Катерині Сергіївні Зеленській, але фактичне користування записане за Максимом і його дружиною. Аналогічна ситуація з іншими об’єктами, які не оформлені прямо на депутата, але доступні сім’ї: квартира в Чернівцях площею 69,9 квадратного метра, придбана в грудні 2022 року на ім’я Родіки Георгіївни Прокопюк, задекларована як житло, яким родина тимчасово користується. Так само задекларовано будинок у Лозовій площею 360 квадратних метрів, куплений у березні 2023 року на Сергія Володимировича Зеленського (ймовірно, на батька депутата), але використання будинку знову ж таки віддано сім’ї Максима Зеленського безоплатно.

Тобто в декларації простежується знайома для української політики модель: головне житло і великі площі формально записані не завжди на самого посадовця, але доступ до них він і його сім’я мають постійно.

Така ж логіка помітна і в транспорті. Зеленський напряму задекларував Lexus LX570 2008 року, який він купив у травні 2024 року за 400 тисяч гривень. Також у нього є вантажівка MAN TGX 18.500 2017 року випуску (придбана у жовтні 2022 року за 1,24 млн гривень) і автобус ПАЗ 4234-04 2018 року (взятий у вересні 2022 року за 30 тисяч гривень). Крім цього, родина користується автомобілями, записаними на інших людей: Volkswagen Passat B7 2011 року вартістю 349 тисяч гривень оформлено на Сергія Володимировича Зеленського, а BMW X5 2020 року з оціночною вартістю 2,38 млн гривень — на Катерину Сергіївну Зеленську. І Пассат, і BMW в декларації описані як транспорт, яким Максим Зеленський та його дружина користуються за правом керування, хоча формально вони їм не належать.

Це важливо, тому що така структура володіння часто стає предметом інтересу антикорупційних органів: коли актив виглядає дорогим, але юридично оформлений на батьків, родичів чи знайомих, політик може стверджувати, що «просто користується», а не володіє, і таким чином знижувати ризики публічних претензій щодо походження статків.

Доходи депутата виглядають помітно скромнішими, ніж перелік майна. Зеленський задекларував 457 тисяч гривень від підприємницької діяльності, ще 21 тисячу — як дохід від незалежної професійної діяльності. У документах також є 1,4 тисячі гривень зарплати за сумісництвом у Державному біотехнологічному університеті та 390 тисяч гривень, отриманих від продажу рухомого майна громадянину Володимиру Володимировичу Єськову. Окремим рядком проходять гроші від родини: він сам задекларував 400 тисяч гривень від Олени Анатоліївни Зеленської та Сергія Володимировича Зеленського (імовірно, матері та батька), а його доньки Ульяна і Варвара задекларували по 350 тисяч гривень від тих самих осіб. У декларації також відображена підтримка сім’ї в межах державних програм — зокрема, 16 тисяч гривень за «єПідтримкою», які родина отримала від департаменту соцполітики Чернівецької міської ради.

Якщо подивитися на часову лінію за 2024 рік, видно, що Зеленський проводив активні операції з майном. Наприкінці березня він уклав опціон на майнові права на квартиру в Івано-Франківську на суму 1,52 мільйона гривень, а також викупив ці права, заплативши 433,5 тисячі гривень. У травні продав рухоме майно і майже одразу після цього купив Lexus. Така динаміка говорить про живий грошовий потік — від продажу одних активів до придбання інших, — але при цьому в декларації немає великих сум готівки.