Вівторок, 2 Червня, 2026

Криза бюджету: Україні загрожує дефіцит вже в червні

Важливі новини

Скандальна кар’єра судді Андрія Анохіна та відсутність реакції влади

Суддя Шевченківського районного суду Києва Андрій Анохін, який став фігурантом гучної справи про незаконне збагачення, досі зберігає свою посаду і, за даними джерел, продовжує впливати на хід справ у власних інтересах. Його ім’я давно перебуває в полі уваги журналістів-розслідувачів, які фіксують численні випадки системної корупції та сумнівних рішень у його роботі.

Раніше видання KYIVOPERATIV повідомляло, що Анохін, отримавши хабар, відпустив серійного злодія, відомого викраденнями елітного майна, незважаючи на наявність достатніх доказів для арешту. Подібні випадки формують образ судді, який користується службовим становищем для власної вигоди, ставлячи під загрозу довіру до судової системи в цілому.

За інформацієї нардепа Олександра Дубінського, сума хабара, який зазвичай бере суддя Андрій Анохін за потрібне рішення у справі починається від 30 тис. доларів США.

ФОТО: Скріншот ТГ каналу Олександра Дубінського

Про намагання суддею Андрієм Анохіним приховати свої статки раніше також писали журналісти, звертаючи увагу на той факт, що рівень життя судді ніяк не відповідає офіційний декларації, а нажите в незрозумілий спосіб майно оформлене на родичів.

Нагадаємо, після серії публікацій в ЗМІ, незадекларованими статками судді Андрія Анохіна зацікавились правоохоронці.

Так, влітку 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до суддів Андрія Анохіна та його дружини Лесі Будзан про визнання необґрунтованими активів на суму понад 7 мільйонів гривень і стягнення їх у дохід держави.

Зокрема, прокуратура вимагає конфіскувати частину квартири і два машиномісця (гаражі) в елітному Київському ЖК, якими користуються судді.

Йдеться про квартиру площею 104 кв.м., яка відображена в майнових деклараціях суддів. 50% зареєстровано на суддю Лесю Будзан, а решта 50% — на Сергія Бабушкіна, який є рідним братом чоловіка Будзан судді Андрія Анохіна. Брат судді є лише номінальним власником одного з машиномісць та частки квартири, оскільки не використовує їх і з огляду на законні доходи не мав можливості придбати.

Крім того, вартість придбаного майна в договорах купівлі-продажу вважається суттєво занижена, а реальна ціна вдвічі більшою. Вартість частки квартири в декларації судді станом на дату набуття в жовтні 2022-го зазначена як 1,64 млн грн. Але в прокуратурі стверджують, що частка квартири коштувала понад 6 млн грн.

В Україні пояснили, як оформити відстрочку від мобілізації через стан здоров’я

Мобілізація в Україні у 2025 році триває, і питання придатності чи непридатності до служби хвилює багатьох чоловіків. Українське законодавство передбачає чіткий перелік хвороб і станів, які дають право вважатися непридатним або тимчасово непридатним до військової служби. Хто не підлягає мобілізації Основним документом для військово-лікарських комісій є наказ Міністерства оборони №402. Він містить 87 статей, у […]

Ситуація навколо Покровська: вибір між обороною та стратегічним відступом

Україна опинилася перед складним стратегічним вибором: продовжувати утримувати місто Покровськ, ризикувавши великими втратами серед військових, або провести обмежений відступ, щоб зберегти особовий склад і посилити оборону на більш вигідних позиціях. Інтенсивні бої на сході країни тривають вже тривалий час, і кожне рішення має як військові, так і політичні наслідки.

Американське видання The Washington Post підкреслює, що навіть тактичний відхід із міста може стати інструментом пропаганди для Росії, яка прагнутиме показати його як перемогу над українськими силами. Такий крок може мати резонанс не лише на фронті, а й на міжнародній арені: у Вашингтоні можуть трактувати відступ як прояв слабкості, що вплине на подальшу підтримку України.

Водночас залишатися у місті, де вже почалися вуличні бої, означає наражати війська на ризик великих втрат — як серед особового складу, так і техніки. Україна й без того поступається Росії чисельно та відчуває гострий дефіцит мобілізованих військових.

Як нагадує видання, аналогічна ситуація спостерігалася у Бахмуті та Авдіївці, де українські війська зазнали значних втрат, утримуючи позиції до останнього.

Захоплення Покровська дало б Росії стратегічну перевагу — шлях углиб Дніпропетровської та Запорізької областей, які мають слабшу оборону. За словами військового експерта компанії Sonata Андрія Риженка, Кремль прагне захопити якомога більше територій на сході та півдні, щоб посилити свій вплив на можливі переговори й домагатися зняття санкцій.

Аналітики наголошують: рішення треба ухвалювати швидко, адже «вікно можливостей» для організованого відведення військ може закритися в будь-який момент. Проте виведення сил може дати і стратегічні переваги — скоротити лінію фронту, покращити логістику і створити нові плацдарми для зимової оборони.

Битва за Покровськ стає не лише військовим, а й моральним випробуванням для України — вибором між територією і життями своїх захисників.

29 травня в Україні знову дощитиме, на заході очікуються зливи

У четвер, 29 травня, в Україні знову очікується дощова погода. У більшості регіонів прогнозуються опади різної інтенсивності — від невеликих до злив. Найсильніше дощитиме на заході, півночі та в центральних областях. У південних та східних регіонах опади будуть переважно локальними. Про це повідомила відома українська синоптикиня Наталка Діденко. За її прогнозом, найпрохолодніше буде у західних […]

Мільярдні махінації в аптечному бізнесі: в Україні викрили масштабну схему відмивання коштів

В Україні правоохоронні органи припинили дію багаторічної фінансової схеми, через яку з державного бюджету виводилися колосальні суми грошей. До незаконної діяльності, за даними слідства, були залучені аптечні мережі, що працювали в різних регіонах країни. Йдеться про системне заниження податку на прибуток, унаслідок чого понад 2 мільярди гривень опинилися в тіньовому обігу.

Про викриття протиправного механізму публічно повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, схема діяла роками та охоплювала велику кількість суб’єктів господарювання, які формально працювали в межах закону, але фактично використовували фінансові інструменти для мінімізації податкових зобов’язань.

За даними слідства, організатор схеми ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень і боротьбу з гризунами за допомогою ультразвукового випромінювання. Надалі ці патенти стали ключовим елементом податкових маніпуляцій.

Упродовж 2022–2025 років до схеми залучили близько десяти аптечних мереж, які об’єднують 183 підприємства по всій території України. Компанії системно перераховували кошти на користь іноземного представництва під виглядом сплати роялті за користування патентами.

У прокуратурі наголошують, що такі платежі не мали жодного реального економічного змісту. Йшлося про фіктивні послуги, зокрема інструкції з дезінфекції приміщень у спосіб, який фактично не існує. Жодних реальних господарських операцій або наданих послуг слідство не встановило.

Для легалізації фіктивних операцій організатор залучив підконтрольних осіб, призначив лояльних директора та головного бухгалтера, укладав фіктивні ліцензійні договори і підписував акти «наданих послуг», достеменно знаючи, що ці послуги не виконувалися.

За результатами досудового розслідування та податкових досліджень правоохоронці встановили, що лише у 2022–2025 роках завдяки цій схемі в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомлено про підозру у службовому підробленні. Вони вже надали покази слідству. Організатору схеми оголошено підозру за фактами службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Досудове розслідування триває.

У червні 2026 року Україна може стикнутися з серйозними бюджетними проблемами, навіть після того, як уряд вирішив призупинити введення податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців. Основною причиною цього є невиконання інших умов міжнародних кредиторів, від яких залежить критично важливе фінансування.

Аналіз, проведений щодо податкової політики та співпраці з міжнародними партнерами, вказує на те, що уряд, очолюваний Юлією Свириденко, досяг відстрочки запровадження однієї з найсуперечливіших податкових ініціатив – введення ПДВ для підприємців на спрощеній системі. 20 квітня Свириденко повідомила, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) проявив розуміння стосовно чутливості цього питання. Проте, це не означає скасування вимоги, а лише перенесення термінів реалізації на початок 2027 року.

Введення ПДВ для малого бізнесу було частиною більш ширшої податкової реформи, закладеної в "Національній стратегії доходів до 2030 року", яку розробив український Мінфін у відповідь на вимоги МВФ щодо збільшення внутрішніх доходів та зменшення зовнішньої залежності. Проте така ініціатива викликала бурхливу реакцію серед підприємців, які вважають її загрозою виживанню малих підприємств в умовах війни, а також застереження експертів щодо можливого масового закриття бізнесу.

Уряд наполягає на необхідності цього кроку для боротьби з ухиленням від сплати податків та "тіньовими" операціями. Параметри реформи вже були пом'якшені: поріг доходу для обов'язкового ПДВ підвищили з 1 млн грн до приблизно 4 млн грн, що відповідає європейським нормам. Незважаючи на відстрочку введення ПДВ для ФОПів, інші податкові умови, узгоджені з МВФ, залишаються в силі, зокрема, скасування податкової пільги на міжнародні посилки.

Ця норма стала основною перешкодою для подальшого фінансування. Зараз українці можуть отримувати товари з-за кордону вартістю до 150 євро без сплати ПДВ і мита. Уряд пропонує скасувати цю пільгу, що може принести бюджету близько 10 млрд грн, а також допомогти боротися з контрабандою і вирівняти конкурентні умови між імпортом і внутрішнім виробництвом. Проте законопроект стикається з недостатньою підтримкою в парламенті через його непопулярність серед населення.

Недотримання вимог МВФ може мати негативні наслідки. Україна розраховує на надходження від Європейського Союзу в рамках кредитної програми на 90 млрд євро, зокрема на 16,7 млрд євро у 2026 році. Однак ці кошти залежать від виконання умов програми з МВФ, і якщо Верховна Рада не ухвалить необхідні рішення, фінансування може затриматися.

За словами представників Кабміну, у разі затримки фінансування вже в червні уряд може опинитися в ситуації дефіциту. Мінфіну доведеться перерозподіляти бюджетні ресурси, пріоритезувати витрати на оборону та заморожувати частину цивільних і капітальних витрат.

Окремо виникають розбіжності з ЄС щодо використання коштів. Президент Володимир Зеленський зазначав, що частина фінансування має йти на захист енергетичної інфраструктури, проте ЄС наполягає на спрямуванні фінансування на оборонні цілі.

Навіть якщо Україна отримає всі заплановані кошти, проблема не зникне, оскільки у 2027 році обсяг міжнародної допомоги зменшиться, а потреби бюджету залишаться на рівні 36–38 млрд євро на рік. Це означає, що найближчим часом уряд знову може бути змушений повернутися до непопулярних податкових рішень, посилити фіскальний тиск і шукати нові джерела фінансування. Таким чином, питання введення ПДВ для ФОПів знову стане актуальним без можливості відстрочення.

Відстрочка ПДВ для ФОПів є лише тимчасовим компромісом, який не вирішує системні проблеми державних фінансів. Залежність від зовнішньої підтримки та невиконання умов партнерів можуть призвести до фінансових труднощів вже найближчим часом. Верховна Рада повинна ухвалити ключові рішення до початку літа, інакше уряд змушений буде діяти в умовах обмежених ресурсів.

Останні новини