Курс валют від НБУ: скільки завтра коштуватиме долар

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

У середу, 23 жовтня, під час візиту до Оману, Сибіга провів переговори з міністром економіки султанату доктором Саідом бен Мохамедом бен Ахмедом Аль-Сакрі.

Голова МЗС висловив зацікавленість України в розвитку відносин з Оманом та державами Затоки в низці сфер, серед яких торгівля, інвестиції, експорт продовольства, розвиток відновлюваної енергетики та технологій.

Міністр запропонував оманській стороні розглянути можливість створення продовольчого хабу для української продукції та її подальшого просування на ринки держав східної Африки

Сибіга наголосив, що попри війну та удари росії по українській портовій інфраструктурі та цивільним суднам, Україна залишається одним з гарантів світової продовольчої безпеки. “Він запевнив у готовності України і надалі бути надійним партнером для держав Близького Сходу та Африки у постачанні критично необхідного продовольства. Міністр запросив оманську сторону взяти участь у третьому Продовольчому саміті, який відбудеться цьогоріч у Києві”, – зазначили у МЗС.

Сторони, як повідомляється, “погодилися, що російська агресія проти України призвела до негативних глобальних наслідків, зокрема загострення цілої низки криз: продовольчої, енергетичної, безпекової та інших”.

Сибіга поінформував співрозмовника про ситуацію на полі бою та Формулу миру як єдиний шлях до відновлення всеосяжного, справедливого та тривалого миру. Він висловив вдячність оманській стороні за принципову підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, принципів Статуту ООН.

Очільник МЗС також поінформував про російський терор проти української енергосистеми та озвучив пріоритетні потреби нашої держави в енергетичній підтримці напередодні зими.

Міністри окремо погодилися із важливістю започаткування діяльності двосторонньої міжурядової комісії, проведення її першого засідання. Вони обговорили можливість направлення взаємних бізнес-місій для вивчення можливостей співпраці та створення постійно діючого механізму бізнес-ради для розвитку двосторонньої торгівлі.

Сторони приділили увагу перспективам нарощування договірно-правової бази для зміцнення торговельних звʼязків, укладення угод про уникнення подвійного оподаткування та преференційну торгівлю.

Сибіга також запросив оманську сторону взяти участь у наступній конференції з відновлення України та відігравати активну роль у відбудові нашої держави. Сторони приділили окрему увагу розвитку співпраці в культурно-гуманітарній сфері.

Миколаїв вразили ракети "Іскандер-М": новий обстріл у рамках російської агресії

У неділю, 17 березня, місто Миколаїв опинилося під вогнем окупантів, коли ракети "Іскандер-М" вдарили по його території. Голова Миколаївської обласної військово-цивільної адміністрації Віталій Кім інформував про цей інцидент у своєму офіційному Telegram-каналі. За попередніми даними, ракети були запущені з боку Євпаторії, анексованого Криму, і спричинили серйозні руйнування та паніку серед місцевого населення.

Очевидці опублікували фотографії з місця інциденту, де видно хмару диму, що піднімається над містом, а також масштабні руйнування внаслідок удару ракет. Попередньо повідомляється про двох поранених, але інформація про кількість постраждалих і руйнування ще уточнюється.

Цей обстріл став наступним актом агресії з боку російських окупантів, після ракетних ударів по Одесі 15 березня. Тоді жертвами стали 20 осіб, а ще 73 отримали поранення. Офіційні джерела називають цей теракт наймасштабнішим серед інших обстрілів міст України з боку російських військ.

Миколаїв продовжує переживати надзвичайно складні часи через агресивну діяльність окупантів, і місцеве населення надалі перебуває в стані тривоги та підвищеної обережності.

• Миколаїв став наступною мішенню російських окупантів, які здійснили ракетний удар "Іскандер-М", що призвело до серйозних руйнувань та паніки серед місцевого населення.

• Ракети були запущені з боку Євпаторії, анексованого Криму, і призвели до значних матеріальних збитків та людських постраждалих.

• Офіційні джерела підтверджують двох поранених внаслідок обстрілу, але кількість постраждалих та масштаби руйнувань ще уточнюються.

• Цей акт агресії став наступним за ракетними ударами по Одесі та підкреслює необхідність негайних заходів для захисту цивільного населення та державного суверенітету України.

• Місцеве населення продовжує перебувати підвищеної тривозі та обережності через загрозу агресії з боку окупантів.

Прогноз девальвації гривні здійснений міжнародним рейтинговим агентством S&P Global Ratings, яке передбачає зниження курсу гривні до долара до 41,02 грн/$ до кінця 2024 року. За прогнозами агентства, цей тренд зниження курсу буде спостерігатися і в наступні роки: 2025 рік — 43,89 грн/$, 2026 рік — 46,53 грн/$ та 2027 рік — 49,32 грн/$. Аналітики S&P розраховують на отримання Україною до 2027 року міжнародної допомоги на суму $122 млрд, з урахуванням вже отриманих $43 млрд у 2023 році та очікуваних $38 млрд у 2024 році. Однак існують ризики для стабільного потоку цієї допомоги, зокрема через політичні напруження у США, що можуть затримати виділення допомоги Україні. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США. Втім, в разі нестачі фінансування з боку США, агентство вважає, що дефіцит може бути покритий за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки через політичні процеси в ключових країнах-донорах та їхню оцінку вартості надання подальшої допомоги Україні.

У висновку слід зазначити, що міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings передбачає девальвацію гривні протягом найближчих років. Згідно їхніх прогнозів, курс гривні до долара знизиться до 49,32 грн/$ до кінця 2027 року. Цей прогноз базується на очікуванні отримання Україною міжнародної допомоги на суму $122 млрд до 2027 року, але існують ризики, пов'язані з політичними процесами у країнах-донорах, що можуть призвести до скорочення зовнішньої підтримки. Уряд України планує отримати $38 млрд у 2024 році, включаючи $8 млрд грантів від США, проте це може стати ускладненим у випадку недостатку фінансування з боку ключових партнерів.

За новішими даними Мінекономіки, у травні внутрішній продукт України продовжив показувати стійке зростання, піднявшись на 4,8%. Хоча ця цифра трохи нижча порівняно з попереднім місяцем, коли він становив 5,2%, проте вона свідчить про стійку та певну динаміку економічного розвитку. Прес-служба Міністерства економічного розвитку та торгівлі України наділа ці важливі дані, підкреслюючи активну роль державних інституцій у сприянні стабільності та розвитку національної економіки.

У період з січня по квітень 2024 року економіка продовжує показувати ознаки відновлення, завдяки рекордним обсягам експорту товарів, збільшенню попиту на будівельні послуги та підтримці інфраструктурних проектів з державного бюджету. Про це заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.

Вона також підкреслила, що стабільна робота морського коридору сприяла зростанню виробництва металургійної продукції та видобуванню металевих руд.

Проте, проблеми з енергетичною системою, включаючи атаки на енергетичні об’єкти та пошкодження трансформаторних підстанцій, створюють труднощі для генерації електроенергії. Це може негативно вплинути на роботу промисловості та інших секторів економіки.

Міністерство економіки також опублікувало два сценарії у своєму консенсус-прогнозі: один передбачає закінчення війни у 2024 році, а інший – тривання конфлікту. У 2023 році Україна витратила на військові потреби 64,8 мільярда доларів, що становить 58% від загальних державних витрат і місце за обсягом витрат на військові цілі в світі.