Квартира за $900 тисяч для слідчого ДБР Удовиченка: у документах — лише $50 тисяч

Обговорення можливості постачання США крилатих ракет Tomahawk Україні, яке було нещодавно підняте президентом Дональдом Трампом, може суттєво змінити політичну ситуацію в Європі та за її межами. Трамп, хоча й заявив, що «майже ухвалив рішення» щодо надання цих високотехнологічних засобів озброєння, зазначив, що чекає на детальну інформацію від Києва про те, як саме Україна планує використовувати ці ракети. Рішення, яке може бути затягнутим на місяці, безумовно, створює серйозну напругу на міжнародній арені.

Незважаючи на те, що ракети Tomahawk ще не відправлені і їх використання не є гарантованим, вже сам факт готовності США надати таке озброєння матиме великий вплив на Росію. Експерти наголошують, що це може стати потужним дипломатичним та військовим сигналом Кремлю, змушуючи його переглянути свої стратегії та тактики у відносинах із Україною та Заходом загалом.

Технічно Tomahawk — далекобійна крилата ракета; деякі джерела вказують на діапазон до ~2,500 км і історичну можливість нести ядерні бойові частини у попередніх варіантах, що ускладнює рішення про передачу і викликає побоювання щодо ескалації.

За стандартною конфігурацією ракети запускаються з кораблів і підводних човнів, але існують і модифікації/рішення для наземних установок — українська сторона вже заявляла про можливість запуска з наземних пускових комплексів у разі отримання цієї зброї.

Крім того, поставки можуть ускладнюватися реальними обмеженнями запасів і задіяністю наявних ракет в інвентарі ВМС США, через що швидка масова передача навряд чи можлива. Навіть за позитивного рішення постачання вимагатиме часу на логістику, навчання особового складу та інтеграцію у системи управління вогнем.

Навіть якщо Tomahawk фактично не застосують у бойових пусках, їх наявність під контролем США або у розпорядженні союзників може стати інструментом поступового нарощування тиску на Кремль і аргументом для дипломатичних переговорів щодо деескалації.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними Держенергонагляду, станом на 22 листопада в Україні функціонує 84% котелень. Повністю завершено підключення до тепла лише у 12 областях, тоді як у решті регіонів цей процес триває під контролем місцевої влади.

Попри прогрес у підключенні, низка населених пунктів стикається зі значними труднощами. Найскладніша ситуація зафіксована у:

У районах, розташованих близько до лінії фронту, ситуація ускладнюється через постійні обстріли, руйнування котелень та теплових мереж. Відновлення теплопостачання тут вимагає значних ресурсів і додаткових заходів безпеки.

У Міністерстві розвитку громад та територій наголосили на важливості оперативного вирішення проблем із теплом.

“Всі відповідальні сторони мають діяти максимально ефективно, аби вирішити проблему у найкоротші строки. Зрив опалювального сезону є неприпустимим, адже від цього залежить життя і здоров’я десятків тисяч людей,” – зазначили у міністерстві.

Для вирішення проблеми з опаленням уряд і місцева влада зосереджують зусилля на:

Попри складнощі, у багатьох регіонах ситуація покращується. Проте значна частина українців все ще чекає тепла, сподіваючись, що зима не стане для них додатковим випробуванням.

Ситуація з обстрілами території України ракетами Росії стає все більш загрозливою. Особливо небезпечними є балістичні ракети, проти яких може працювати лише система протиракетної оборони (ППО). За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ, Юрія Ігната, єдині системи, що здатні збити балістичні ракети наразі — це комплекси ЗРК “Patriot”. Однак постачання ППО до України затримується з різних причин, що може створити серйозну загрозу безпеці країни. Хоча існує сподівання, що системи SAMP/T зможуть виконувати цю функцію, коли Україна отримає їх достатньо. Утім, важливо враховувати, що вплив засобів радіоелектронної боротьби може мати непередбачувані наслідки, включаючи можливість випадкового нараження цивільних об’єктів на ракетний удар. У цій ситуації партнери як національні, так і міжнародні, грають важливу роль у забезпеченні протиракетної оборони. Проте для забезпечення належного захисту України необхідно значно більше систем ППО, зокрема, кілька десятків батарей “Patriot”. Без належного захисту Україна стає дійсною мішенню в умовах триваючого конфлікту з Росією.

• Обстріли території України ракетами Росії, зокрема балістичними ракетами, є серйозною загрозою для країни.

• Єдиною ефективною системою протиракетної оборони проти балістичних ракет зараз є комплекси ЗРК "Patriot".

• Незважаючи на надію на можливе постачання систем SAMP/T, Україні потрібно негайно забезпечити себе достатньою кількістю систем протиракетної оборони.

• Важливо враховувати можливі наслідки застосування засобів радіоелектронної боротьби, оскільки це може призвести до випадкового нараження цивільних об'єктів на ракетний удар.

• Допомога національних та міжнародних партнерів у забезпеченні протиракетної оборони має велике значення для збереження безпеки України.

• Належний захист країни від ракетних загроз потребує негайних заходів, включаючи постачання більшої кількості систем протиракетної оборони, зокрема систем "Patriot".

У центрі Києва, як на епіцентрі великого діла, розігралася подія, яка вразила глибинами свого змісту і викликала шалену увагу суспільства та зірок журналістики. Цього дня Віталій Герсак, колишній співробітник Служби безпеки України, вирішив влаштувати надзвичайний перфоманс. Одягнений у військовий камуфляж та реперську бандану, він, ніби справжній військовий воїн, виступив перед глядачами і привернув увагу своїм закликом до американських сенаторів про матеріальну підтримку українських ветеранів.

Та чи заслуговує Віталій Герсак на таку підтримку? Чи є він гідним героєм, чи лише зловживає піднятим статусом та суспільною увагою? Саме це питання виникло після того, як у 2020 році Віталій Герсак був звільнений зі служби начальника управління СБУ у Миколаївській області. Журналісти зробили шокуючі розслідування, в яких були викриті його зв'язки з кримінальними схемами та екстравагантним стилем життя під час війни.

Та хто ж насправді Віталій Герсак? Закінчивши навчання в Івано-Франківську, він почав свою кар'єру в органах міліції, а згодом перейшов до Служби зовнішньої розвідки. Він росте з молодого оперативника до керівника СБУ в Миколаївській області, де стикається зі складними завданнями та небезпеками. Проте, разом із славою, йому довелося зустрітися й зі смутком – розкритилися складні схеми та зловживання його посадою.

Віталій Герсак, як мотивований та впертий дослідник свого життя, неодноразово виходив на арену суспільної діяльності. Його ім'я звучить як ехо минулих бурь, але разом із тим він є образом сучасного героя, який знає, що дії носять наслідки. Чи зможе він піднести свій голос так, щоб його слова були не лише звуком, але й сутністю? Чи заслуговує він на новий шанс, щоб стати героєм у справжньому житті? Саме це залишається відкритим для суспільного обговорення.

У центрі уваги та суворих розслідувань опинився Віталій Герсак, колишній керівник Служби безпеки України у Миколаївській області. Його ім'я знову стало відоме, не за справами державного рівня, а через канали кримінальних схем та екстравагантний стиль життя.

Вже з самого початку його кар'єри на новій посаді з'явилися підозри і обвинувачення. Звільнений з посади за низку злочинних схем, він вже тоді був у центрі уваги за своїми спробами контролювати фінансові потоки від браконьєрського вилову креветки та контрабанди дизельного пального.

Але це лише вершина айсберга. Під час службового розслідування 2021 року було задокументовано ще чотири випадки, які лише підтвердили його кримінальну діяльність. Від організації кібернетичних «ферм» для виробництва біткоїнів до контрабанди пального та розкрадання дизельного пального зі залізниці, кожен з цих епізодів став свідченням про беззаконня та корупцію.

Його розкішне життя імпонувало не лише йому, а й його сім'ї. За короткий час його дружина Юлія придбала майно на мільйони доларів, здебільшого реєструючи його на своє ім'я. Від квартир у престижних районах до нежитлових приміщень у столичних елітних комплексах, вартість цього майна зростала, немов на дрібній.

Проте, ніякі спроби пояснити походження цього багатства в офіційних джерелах не вдавалися. Жодних успішних комерційних проектів чи бізнесу, що міг би пояснити такий ріст майнових активів, не було. Це ставало ще одним підтвердженням його недійсності та зловживання публічною владою.

Історія Віталія Герсака стала нагадуванням про те, як влада може зловживати своїм статусом та підпорядковувати собі закон і справедливість. Вона стала чорною плямою на іміджі правоохоронних органів та суспільства в цілому, але також стала світлим прикладом того, як справедливість може перемогти, якщо правда виявляється на світло.

У світлі подій останніх років стало очевидним, що справжнім лідером сімейства Герсаків стає не Віталій, а його син Кирило. Якщо колишній керівник СБУ втрачає вплив та авторитет через розкриття корупційних схем, то його син максимально використовує отриману можливість.

У мережі вже відомі його вечері у ресторанах та щоденні публікації з використанням лексики багатства та успіху. Навіть створення реп-треків, що прославляють дорогі автомобілі та витончений стиль життя, стало для Кирила звичністю. Все це вирізняє його серед ровесників і робить предметом захоплення для шанувальників розкішного способу життя.

Найцікавіше, що все це майно, яким гордиться Кирило, є офіційно зареєстрованим на його ім'я. Квартири, земельні ділянки, автомобілі та навіть ресторани, які він засновує, — все це стає предметом його власної гордості та успіху. Не бачачи належного підтвердження військової служби, він вирішив займатися не батьковими справами, а власними. І ці справи виходять йому на користь.

Неабияким витком в його кар'єрному ланцюжку стала власна ресторанна справа. Відтепер Кирило не лише користується престижними закладами, але й стає їх власником, прагнучи зробити власний слід у світі гастрономії. Його рішучість та прагнення до успіху приносять йому все більше шансів та можливостей.

І хоча його стиль життя та уподобання можуть здатися суперечливими, їх вплив на суспільство та спосіб розуміння успіху неможливо відхилити. Кирило Герсак — це нове обличчя молоді, що не боїться викликів та готове підкорювати світ власною енергією та наполегливістю.

У країні, де право і справедливість часом стають у великій мірі залежними від впливу та стосунків, організація під назвою "Вільні та вірні" відіграє значну роль у формуванні політичного ландшафту. Структура, яка на перший погляд має бути гарантом прав людини і громадянських свобод, у реальності часто стає інструментом впливу впливових осіб та груп.

Основана Віталієм Герсаком, "Вільні та вірні" зіграли роль "перехідного прапора", яка відображає тісні зв'язки між поліцією та особами, що мають вплив у суспільстві. Той, хто має добрі стосунки з правоохоронними органами, може вважати себе господарем в "Соло". Це місце, де вирішуються не лише питання безпеки, але й де формується вплив та розподіляються ресурси.

У лідерах цієї організації важко знайти людей, що не мали б свій власний політичний бекграунд. За їхньою спиною — партійні афіліації, проблематичні справи та сумнівні зв'язки. Від Віктора Пігулі до Олега Каптура і Рустамджана Садрідінова, кожен з них має свою історію та репутацію.

Тим не менш, сам факт існування "Вільних та вірних" відкриває глибокі проблеми в системі правосуддя та правоохоронних органів. Фактично вони виступають в ролі "вільних стріл" у руках впливових осіб, готових використовувати їх для досягнення своїх цілей.

Таким чином, "Вільні та вірні" стають символом складної ситуації в Україні, де правоохоронні органи часто стають інструментом політичного впливу та домінування над правами громадян. Їхнє існування підкреслює необхідність системних реформ та змін в системі правосуддя для забезпечення справедливості та демократії в країні.

Громадська організація "Вільні та вірні" виступила ініціатором великого заходу в центрі Києва, на який ми звертали увагу раніше — із розмаїттям фуршету, видатними гостями та самим Герсаком у ролі лідера. Співорганізатором цієї конференції став Інститут демократії та розвитку PolitA. Ця організація відома своєю співпрацею з американською лобістською компанією Zeppelin Communications на користь ексгенпрокурора Ірини Венедиктової. Отже, можна вважати, що Віталій Герсак дійсно прагне отримати підтримку тих осіб, які мають реальні зв'язки з різними американськими політичними колами.

На конференції з американцями Віталій Герсак поділився своїми планами щодо залучення інвестицій, зокрема, американських, для реалізації міжнародних проєктів. Він висловив надію на підтримку американських громадських організацій та фондів у фінансовому, технічному та експертному планах. Проте, зауважимо, що на даний момент у нього немає фінансування, і він планує залучити інвесторів, переважно американських.

Невідомо, у якому саме підрозділі служив та брав участь у бойових діях сам Віталій Герсак. На деяких ресурсах згадується 122-га бригада Територіальної оборони з Одеської області. Однак керівництво цієї бригади не надавало конкретних відповідей на запитання щодо причетності Герсака до співпраці з американцями. Вони заявили, що така інформація може поставити під загрозу особисту безпеку військовослужбовців. Однак було відзначено, що керівництво не давало дозволу на збирання фінансової підтримки.

Таким чином, події, що відбулися, свідчать про глибокі проблеми, які існують у системі влади та правоохоронних органів. Вони також відображають тенденцію до залучення зовнішніх джерел фінансування та впливу на внутрішню політику країни, що може викликати загрозу для національної безпеки та суверенітету.

У вищезгаданій статті викладено інформацію щодо діяльності громадської організації "Вільні та вірні" та її співорганізаторства конференції в центрі Києва, де обговорювалися майбутні перспективи ветеранської політики в Україні. Головним спікером заходу був Віталій Герсак, який висловив намір залучити інвестиції, переважно американські, для реалізації цих проєктів.

Стаття розкриває певні сумніви та питання стосовно прозорості та легітимності діяльності організації та самого Віталія Герсака. Зокрема, наголошується на недостатній інформації щодо його військової служби та джерелах фінансування.

Зазначено, що певна частина діяльності Герсака може ставити під сумнів його дієздатність та наміри, особливо з огляду на спроби привернути іноземні інвестиції та співпрацю з американськими організаціями. Це викликає питання щодо впливу зовнішніх факторів на внутрішні справи України та можливих наслідків для національної безпеки та суверенітету.