П’ятниця, 16 Січня, 2026

Кирило Тимошенко отримає контроль над медіа: ОП створює Комітет з інформаційної політики

Важливі новини

Закриті закупівлі в енергетичному секторі України: за лаштунками мільярдних контрактів

Поки звичайні українці змушені пристосовуватися до періодичних перебоїв зі світлом і теплом, у самому серці енергетичного сектору держави продовжує існувати інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні кошти обертаються в тіні. Вона функціонує в умовах, де відсутня конкуренція та прозорість, а публічний контроль зводиться до мінімуму. Мова йде про низку контрактів, підписаних у 2024–2025 роках компаніями, які мають тісні зв’язки з ПрАТ «Укргідроенерго».

Ці «закриті» угоди зазвичай оформлюються на мільярдні суми, що піднімає питання щодо ефективності витрат державних коштів у критичній сфері енергетики. За рахунок цієї практики не тільки порушується принцип прозорості, але й підривається довіра громадян до системи, яка повинна забезпечувати національну енергетичну безпеку. Враховуючи особливу важливість енергетичних компаній для стабільності країни, ці питання потребують негайного розслідування та змін у політиці закупівель.

Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.

Трагедія в столиці: хлопчик випав з вікна на очах сестри

Трагічний інцидент стався в Деснянському районі Києва — з вікна багатоповерхівки випав 4-річний хлопчик. Як повідомляє поліція столиці, дитина загинула на місці від отриманих травм. За попередніми даними, трагедія трапилася у квартирі на 21-му поверсі. У момент нещасного випадку хлопчик перебував у кімнаті разом зі своєю 6-річною сестрою, поки мати була на кухні. Імовірно, дитина […]

Трамп: Кремль готовий до угоди, але Путін розчаровує своїми заявами про Зеленського

Президент США Дональд Трамп заявив, що російський лідер Володимир Путін не відмовиться від можливості укласти угоду про припинення війни в Україні. Водночас він висловив своє розчарування останніми заявами Путіна про президента України Володимира Зеленського. “Я не думаю, що Путін відмовиться від своїх слів щодо наміру укласти угоду про припинення вогню”, – заявив Трамп, коментуючи ймовірність […]

The post Трамп: Кремль готовий до угоди, але Путін розчаровує своїми заявами про Зеленського first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Донька столичного хірурга Марі Денищук претендує на посаду у військово-лікарській комісії Обухова

Марі Денищук, донька відомого столичного пластичного хірурга Павла Денищука, подала документи на посаду заступниці голови військово-лікарської комісії (ВЛК) в Обухові. Інформацію про її кандидатуру оприлюднило видання Absolution, а публічність цього призначення привернула особливу увагу через відомості з електронної декларації Марі, що містять дані про значне рухоме та нерухоме майно, а також високі доходи за минулий рік.

Згідно з декларацією, у власності кандидатки є квартира в Києві площею 61,6 квадратного метра, придбана 22 червня 2022 року за 4,45 мільйона гривень. Крім того, її автопарк налічує Mazda CX-5 2020 року, куплену за 778 тисяч гривень, а також інші транспортні засоби, що свідчить про стабільний фінансовий стан. Такі деталі викликали жваве обговорення серед громадськості та експертів щодо прозорості майнового стану кандидатів на державні посади.

Сам факт подачі документів на керівну посаду у військово-лікарській комісії викликав суспільний інтерес передусім через поєднання високих доходів кандидата й тісних сімейних зв’язків із приватною медичною практикою. Експерти і користувачі соцмереж звертають увагу на можливі ризики конфлікту інтересів у разі призначення, зокрема коли члени ВЛК ухвалюють рішення, що можуть стосуватися медичних установ або приватних практик.

Правила добору до ВЛК і вимоги щодо декларування майна для кандидатів на публічні посади передбачають прозорість і механізми запобігання конфліктам інтересів, тому в суспільстві очікують, що відповідні органи нададуть роз’яснення щодо процедури відбору та перевірок. У відкритих джерелах наразі відсутні офіційні коментарі від самої кандидатки або від Обухівської ВЛК стосовно мотивів подачі документів і подальших кроків.

Публікація декларації створює підґрунтя для уваги з боку громадськості та контролюючих органів: призначення на відповідальні посади у сфері військової медицини вимагає не тільки професійної компетентності, але й бездоганної прозорості щодо бізнес-інтересів, щоб не допустити сумнівних ситуацій при вирішенні питань медичного забезпечення та призовної роботи. Якщо читачі зацікавлені, ми можемо звернутися по офіційний коментар до кандидатки або до відповідного відомства та оновити матеріал після отримання відповіді.

Отруйна загроза з тропіків: у Чорному морі з’явилася риба-куля

У прибережних водах Чорного моря знову фіксують небезпечного прибульця — тетрадона сріблястого. Цей вид риби не належить до природної фауни регіону й може становити серйозну загрозу як для морських екосистем, так і для людини. Про це повідомили у Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу. Тетрадон сріблястий (Lagocephalus sceleratus), більш відомий як риба-куля, — отруйний хижак родом […]

У найближчі тижні в Україні може з’явитися новий державний орган — Держкомітет з інформаційної політики. І хоча формально йдеться лише про інституційну реформу, насправді мова — про легалізацію старої неформальної вертикалі контролю над інформаційним простором, яка десятиліттями працювала в тіні. Її очільником може стати Кирило Тимошенко — колишній заступник голови Офісу Президента і давній куратор державної пропаганди.

За даними джерел в ОП, новостворений Комітет отримає ключові повноваження від Міністерства культури — зокрема, у сферах стратегічних комунікацій, формування інформаційної політики, пропаганди, медіааналітики та координації держканалів. Це переформатування дає можливість повністю централізувати управління інформаційним полем напередодні виборів.

Ім’я Кирила Тимошенка тісно пов’язане з медіаполітикою Банкової ще з 2019 року, коли він курував SMM-команди, телевізійне виробництво і новинні кампанії для Президента. Саме Тимошенка у кулуарах називали «архітектором картинки війни» — медіаповідомлень, які формували інформаційний наратив перших років повномасштабного вторгнення.

Попри гучну відставку, Тимошенко швидко адаптувався — обійняв посаду радника в Міністерстві оборони і взявся за нові мільярдні підряди на бетон. Його шлях — це завжди історія про бюджети, зв’язки та супровід в медіа.

За даними розслідувачів, компанії, пов’язані з Тимошенком, уже отримували десятки мільйонів гривень на виробництво контенту для державного телеканалу «Рада». Його вплив поширюється на локальні продакшн-студії, Telegram-канали, регіональні медіа й навіть військову комунікацію. Тепер ця мережа може стати офіційною.

Йдеться не просто про кураторство над телебаченням — під контроль нового Комітету можуть потрапити ключові канали поширення меседжів, блогери, SMM-команди та аналітика суспільних настроїв, включно з опрацюванням електорату за кордоном.

Понад 10 мільйонів українців, які залишаються за межами країни, — одна з головних мішеней для нової структури. Саме ці голоси вже зараз перебувають у фокусі політичних штабів. А централізоване управління медіа дозволить Банковій формувати ключові меседжі й координувати публічний дискурс — як в Україні, так і поза її межами.

Останні новини