Четвер, 16 Липня, 2026

Кирило Тимошенко отримає контроль над медіа: ОП створює Комітет з інформаційної політики

Важливі новини

У Києві знайшли рідкісні чернігівські гривні XI століття

Поки забудовники готуються перетворити Китаїв на чергову точку на карті житлових комплексів, у Національному музеї історії України відкрилася експозиція, яка наочно демонструє справжню цінність цієї землі. До Дня Києва там представили унікальний археологічний скарб із Китаєва — 11 срібних гривень-ромбів і 21 бронзову накладку від пояса, датовані кінцем XI – початком XII століття. Як зазначають […]

Схема фіктивних медпослуг на 1,5 мільйона гривень викрита в Івано-Франківську

В Івано-Франківську правоохоронці виявили серйозну аферу, пов'язану з незаконним...

Індексація пенсій в Україні навесні 2026 року: хто отримає підвищення, а хто залишиться без змін

Навесні 2026 року в Україні традиційно буде проведено індексацію пенсій, але не всі пенсіонери зможуть отримати підвищення своїх виплат. Згідно з чинним законодавством та порядком нарахування, частина громадян залишиться поза межами перерахунку. Це пов’язано з кількома ключовими факторами, зокрема з розміром пенсії, наявністю певних доплат і особливостями індивідуальних випадків.

Індексація пенсій — це регулярний процес, який здійснюється з метою компенсації зниження купівельної спроможності грошей через інфляцію. В Україні цей процес передбачений законодавчо, і кожен рік пенсії мають бути збільшені на певний відсоток. Однак через відсутність чітких механізмів для автоматичного підвищення для всіх пенсіонерів, існують категорії громадян, для яких зміни не відбудуться.

Також підвищення не торкнеться осіб, які отримують так звані спеціальні пенсії. Йдеться, зокрема, про військовослужбовців, суддів, прокурорів, чорнобильців та інші категорії, пенсійне забезпечення яких регулюється окремими законами. Для них механізм індексації відрізняється від загального та залежить від спеціальних нормативних актів.

Розмір індексації для решти пенсіонерів щороку визначається за спеціальною формулою. Коефіцієнт підвищення встановлюється Кабінетом Міністрів з урахуванням рівня інфляції за попередній рік та темпів зростання середньої заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.

У державному бюджеті на 2026 рік на пенсійні виплати для понад 10 мільйонів українських пенсіонерів передбачено 251,3 мільярда гривень. Частину цих коштів планують спрямувати саме на індексацію, щоб частково компенсувати знецінення доходів через інфляцію.

Водночас експерти наголошують, що навіть після індексації розмір підвищення для багатьох пенсіонерів залишатиметься обмеженим і не завжди перекриватиме реальне зростання цін.

ТОВ «Д-Камет» знову постачає український брухт на російський завод у Молдові

Українські заготівельники металобрухту відновили експорт сировини до Придністров’я після річної паузи. Про це свідчать дані Державної митної служби України, повідомляє Oboz.ua. У липні 2025 року експортером виступило ТОВ «Д-Камет», яке ще торік постачало брухт на Молдавський металургійний завод у Рибниці. Завод належить російським власникам і фактично працює на території невизнаного анклаву. Згідно з митними документами, […]

Нещодавно призначений головний прокурор Одещини Андрій Сваток може стати заступником  Генпрокурора

Як повідомляють наші джерела, нещодавно призначений керівник Одеської обласної прокуратури Андрій Сваток може стати одним із заступників генпрокурора Руслана Кравченко. “Андрій Сваток тісно співпрацював з нинішнім генпрокурором Русланом Кравченко, коли той очолював Київську обласну військову адміністрацію. Тепер Кравченко хоче взяти його до Генпрокуратури заступником, так як вважає Сватка своєю людиною, та щоб уникнути ескалації з […]

У найближчі тижні в Україні може з’явитися новий державний орган — Держкомітет з інформаційної політики. І хоча формально йдеться лише про інституційну реформу, насправді мова — про легалізацію старої неформальної вертикалі контролю над інформаційним простором, яка десятиліттями працювала в тіні. Її очільником може стати Кирило Тимошенко — колишній заступник голови Офісу Президента і давній куратор державної пропаганди.

За даними джерел в ОП, новостворений Комітет отримає ключові повноваження від Міністерства культури — зокрема, у сферах стратегічних комунікацій, формування інформаційної політики, пропаганди, медіааналітики та координації держканалів. Це переформатування дає можливість повністю централізувати управління інформаційним полем напередодні виборів.

Ім’я Кирила Тимошенка тісно пов’язане з медіаполітикою Банкової ще з 2019 року, коли він курував SMM-команди, телевізійне виробництво і новинні кампанії для Президента. Саме Тимошенка у кулуарах називали «архітектором картинки війни» — медіаповідомлень, які формували інформаційний наратив перших років повномасштабного вторгнення.

Попри гучну відставку, Тимошенко швидко адаптувався — обійняв посаду радника в Міністерстві оборони і взявся за нові мільярдні підряди на бетон. Його шлях — це завжди історія про бюджети, зв’язки та супровід в медіа.

За даними розслідувачів, компанії, пов’язані з Тимошенком, уже отримували десятки мільйонів гривень на виробництво контенту для державного телеканалу «Рада». Його вплив поширюється на локальні продакшн-студії, Telegram-канали, регіональні медіа й навіть військову комунікацію. Тепер ця мережа може стати офіційною.

Йдеться не просто про кураторство над телебаченням — під контроль нового Комітету можуть потрапити ключові канали поширення меседжів, блогери, SMM-команди та аналітика суспільних настроїв, включно з опрацюванням електорату за кордоном.

Понад 10 мільйонів українців, які залишаються за межами країни, — одна з головних мішеней для нової структури. Саме ці голоси вже зараз перебувають у фокусі політичних штабів. А централізоване управління медіа дозволить Банковій формувати ключові меседжі й координувати публічний дискурс — як в Україні, так і поза її межами.

Останні новини