Екснардеп постачав препарати для шпиталів РФ — СБУ розкрила фармацевтичну схему

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Рано вранці російські дрони атакували південні регіони області, зокрема місто Ізмаїл. За словами Кіпера, сили протиповітряної оборони діяли в умовах тривалого та напруженого бою. Незважаючи на зусилля, дрони влучили у житловий сектор, пошкодивши приватні та багатоквартирні будинки, господарські споруди та автомобілі. Внаслідок атаки виникло кілька пожеж, які оперативно загасили рятувальники. Наразі правоохоронці документують наслідки терористичного акту.

«Людям надається вся необхідна допомога», – запевнив голова Одеської ОВА.

Атаки на Одещину – не єдині удари, яких зазнала Україна останніми днями. 26 вересня російські війська завдали ракетно-дронових ударів по низці регіонів. Зокрема, у Івано-Франківську пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, що призвело до знеструмлення частини міста. В Одеському районі загинула 62-річна жінка через ракетний удар. На Миколаївщині внаслідок обстрілів постраждав об’єкт енергетичної інфраструктури, а в Запоріжжі авіаудари спричинили поранення восьми людей, серед яких дитина. Також зафіксовано обстріли на Київщині, Донеччині, Харківщині та Сумщині.

У зв'язку з резонансною ситуацією, яка виникла навколо участі фіналістки національного відбору на «Євробачення-2026» Valeriya Force і її можливого співробітництва з російським саундпродюсером, Суспільне опублікувало офіційний коментар. Вони заявили, що участь артистки в конкурсі повністю відповідає чинним правилам і не містить жодних порушень.

У відповіді Суспільного на запит видання NV зазначається, що співпраця Valeriya Force з продюсером D.Woo, яка могла б відбутися у 2024 році, не порушує умов національного відбору. Як зазначають в організації, важливою умовою є те, що контракт чи партнерство з особами, що мали чи мають зв'язки з державою-агресором, не може впливати на можливість участі артиста у відборі, якщо це не пов'язано з підтримкою агресії або пропагандою ворожої політики.

Сама артистка, справжнє ім’я якої Валерія Симулик, раніше пояснювала, що у 2023–2024 роках працювала під псевдонімом Vesta в рамках продюсерського проєкту. За її словами, усі питання, пов’язані з цифровим просуванням і дистрибуцією музики, перебували у відповідальності продюсера, тоді як вона була зосереджена виключно на творчій частині. Наприкінці 2024 року цей проєкт офіційно завершили, а нині її саундпродюсером є Vinny Venditto.

У Суспільному також наголосили, що правила національного відбору чітко визначають обмеження для учасників. Зокрема, до конкурсу не допускаються виконавці, які після 15 березня 2014 року здійснювали концертну діяльність на території держави-агресора, в АР Крим або на інших тимчасово окупованих територіях України, а також у Білорусі після 24 лютого 2022 року. За словами мовника, жоден із учасників Нацвідбору-2026 ці вимоги не порушив.

Окремо підкреслюється, що потенційна співпраця Valeriya Force з представником РФ у минулому не пов’язана з її нинішньою участю у конкурсі. У Суспільному зазначили, що правила не передбачають перевірку всіх агентів або контрагентів, з якими артист міг співпрацювати протягом усього творчого шляху, якщо така взаємодія не суперечить визначеним обмеженням.

У Києві вже рік успішно функціонує сервіс “Статус Захисника”, який надає можливість військовим, ветеранам, особам з інвалідністю внаслідок війни та родинам загиблих воїнів безкоштовно користуватися погодинними муніципальними паркінгами. Ця ініціатива стала однією з ключових пільг, спрямованих на підтримку тих, хто безпосередньо долучився до захисту країни та її громадян. Міська влада визначила програму як важливий елемент системи соціальної підтримки, що водночас спрощує щоденну логістику її учасників у столиці.

За період дії сервісу понад 32 тисячі користувачів скористалися його можливостями, здійснивши більше ніж 400 тисяч безоплатних паркувань. Система інтегрована із застосунком “Київ Цифровий”, де учасник може підтвердити свій статус через “Дію” або BankID. Після проходження верифікації користувач отримує доступ до переліку муніципальних паркінгів та може без обмежень залишати автомобіль на погодинних зонах у центрі та інших ключових районах міста.

Механізм користування сервісом досить простий: перед тим як залишити автомобіль, необхідно активувати погодинний режим паркування, вказавши державний номер авто та обрану локацію. Після завершення стоянки водій має закрити сесію в додатку. Це дозволяє місту вести коректний облік використаних паркомісць і контролювати роботу сервісу без участі інспекторів.

Пільга поширюється на всі транспортні засоби, які належать користувачу, і в межах профілю можна додати до п’яти автомобілів. Таким чином місто намагається врахувати різні життєві сценарії військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин, надаючи простий і зрозумілий спосіб користуватися паркуванням без додаткових витрат.

Сервіс “Статус Захисника” став одним із прикладів цифрових рішень, які Київ упроваджує для підтримки оборонців та їхніх сімей. У мерії заявляють, що позитивна динаміка користування та відгуки учасників свідчать про ефективність проєкту, який продовжуватимуть розвивати.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Протягом березня-квітня 2024 року в Україні зафіксовано значне подорожчання харчових продуктів. За словами академіка НАН України, ексголови Ради Нацбанку Богдана Данилишина, середні ціни на основні продукти зросли на 60%. Це підвищення стосується яловичини, свинини, птиці, сметани, масла, соняшникової олії, хліба та овочів “борщового набору”, за винятком капусти та моркви.

Зокрема, вершкове масло з початку року подорожчало на 14 грн, морожена риба – на 13 грн, а кисломолочний сир – на 11 грн. На 5% зросли ціни на сметану та пшеничний хліб. У липні ціни на цибулю піднялися на 15% через сезонне зниження пропозиції, хоча вони все ще залишаються на 26% нижчими, ніж минулого року. Наприкінці липня дефіцит огірків спричинив їх подорожчання на 25%, і тепличні комбінати змушені продавати свою продукцію утричі дорожче, ніж у 2023 році.

Молочні продукти також почали дорожчати, і очікується, що до кінця року їхня ціна зросте на 20%. Це пов’язано з тим, що виробники намагаються компенсувати збитки, завдані відключеннями електроенергії та літньою спекою, що призвело до псування продукції.

До кінця 2024 року в Україні очікується подальше подорожчання продуктів, головним чинником якого є дефіцит електроенергії. За прогнозами виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, залежно від тривалості використання генераторів, можливе підвищення цін на 5-10%.

Висоцький окреслив два сценарії: песимістичний, що передбачає збільшення цін на 10% через постійне використання генераторів, і оптимістичний, згідно з яким зростання цін може становити лише 3-5%, якщо до жовтня підприємства переважно працюватимуть з підключенням до звичайного мережевого живлення.

Обидва сценарії залежать від стабільності електропостачання, яке є ключовим фактором для переробних підприємств. Ті з них, що будуть залежати від автономних джерел енергії, зіткнуться з вищими витратами, що вплине на кінцеву ціну продукції.

Крім того, підвищення тарифів, цін на паливо та ослаблення гривні теж сприятимуть зростанню цін. Така ситуація вимагатиме від українців готовності до збільшення витрат на харчування та може змусити шукати альтернативні шляхи забезпечення продовольчої безпеки. З іншого боку, це стимулюватиме підприємства до підвищення ефективності виробництва та зменшення залежності від зовнішніх джерел енергії.

Українські фермери, особливо ті, що працюють у південних та східних регіонах, стикаються з великими труднощами через відсутність дощів та збитки врожаю. У таких умовах підтримка фермерів є життєво важливою, оскільки вони відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Стабільне електропостачання залишається критично важливим для стабілізації цін на продукти. За словами народного депутата України Дмитра Соломчука, саме стабільність енергопостачання може зупинити зростання цін, хоча на глобальному рівні ситуація залишається складною через дефіцит сільськогосподарських культур.

Однією з важливих ініціатив, яка може допомогти стабілізувати ситуацію, є залучення 50 мільйонів євро підтримки від Європейського Союзу на ремонт і розвиток портової інфраструктури, що сприятиме швидшому експорту зерна та інших продуктів. Крім того, на думку Соломчука, отримання літаків F-16 для захисту українського неба та аграрної інфраструктури є важливим кроком для забезпечення стабільності в аграрному секторі.