Неділя, 19 Липня, 2026

Китай не поспішає підтримувати російський газовий проект: Путін залишився без конкретних угод

Важливі новини

Українська мережа дельфінаріїв “Немо” має зв’язки із депутатами партії Путіна

У результаті спільного дослідження команд Molfar і UAnimals виявлено, що мережа дельфінаріїв "Немо", розташована на території Криму, має суттєві зв'язки з Російською Федерацією. Виявлено, що управління дельфінарієм здійснюється через мережу колишніх депутатів "Єдиної Росії", які здійснюють контроль над його фінансовими та організаційними аспектами.

Ця інформація, викрита в розслідуванні, яке було оприлюднене на веб-порталі Molfar, свідчить про серйозні порушення в галузі зоозахисту та небезпеку для дельфінів, що утримуються в умовах неволі. Встановлено, що використання дельфінаріїв у політичних та комерційних цілях порушує принципи етичного поводження з тваринами та міжнародні норми у сфері охорони довкілля.

Цей випадок є справжнім викликом для української та міжнародної спільноти, яка прагне забезпечити захист прав тварин та збереження навколишнього середовища. Результати цього дослідження підкреслюють необхідність негайних заходів для припинення незаконних дій у сфері тваринництва та встановлення контролю за діяльністю дельфінаріїв на окупованій території.

Мережа дельфінаріїв “Немо” надає франшизу на створення таких закладів у всьому світі. Перший дельфінарій “Немо” був започаткований в Одесі у 2005 році за підтримки севастопольського ПП “Біологічна станція”, яка фінансувала будівництво та передала морських тварин в оренду. ТОВ “Нерум” орендувало дельфінарій з тваринами та пізніше привласнило його разом з будівлею та земельною ділянкою. Це саме ТОВ “Нерум” вказує на зв’язки української мережі “Немо” з російськими філіями.

У російських містах Анапі, Джубзі та станиці Голубицькій діють дельфінарії, які, ймовірно, співпрацюють з українською мережею “Немо” через дві російські юридичні особи: ООО “Чудне море” та ООО “Екологічний центр”. За даними розслідувачів, засновниками останньої компанії є громадяни України, які також є співзасновниками одеського ТОВ “Нерум”. У 2022 році “Екологічний центр” сплатив податків у Росії на суму 500 тис. рублів, а збитки склали 13,7 млн рублів.

Зеленський затвердив нові правила для інтернет-азартних ігор: що зміниться?

Президент України, Володимир Зеленський, відповідаючи на виклики сучасності, прийняв важливий крок щодо регулювання сфери азартних ігор в інтернеті. Цей крок узгоджено з рішенням Ради національної безпеки та оборони і є частиною стратегії по протидії негативним наслідкам азартних ігор в онлайн-середовищі.

Указ під номером 234/2024, який оприлюднено на веб-сайті Офісу Президента, передбачає кілька ключових заходів. По-перше, це заборона реклами онлайн-казино, яка є одним із заходів для зменшення стимулу до участі в азартних іграх. Додатково, уведено систему онлайн-моніторингу та блокування нелегальних веб-сайтів, щоб запобігти незаконній діяльності в цій галузі.

Крім цього, Кабінету міністрів доручено розробити порядок обмеження реклами азартних ігор з використанням символіки Збройних сил України та інших військових формувань, що має на меті захист від маніпуляції та психологічного впливу на громадян.

Нові правила також передбачають індивідуальні обмеження для гравців. Тепер гравці не зможуть реєструвати кілька акаунтів чи використовувати їх одночасно. Крім того, встановлюється ліміт участі для кожного акаунта, який може бути змінений лише один раз на місяць.

З метою інформування громадян про небезпеку азартних ігор та блокування доступу до нелегальних сайтів, проводитиметься національна інформаційно-роз'яснювальна кампанія. Крім того, учасники Збройних сил України будуть позбавлені доступу до гральних закладів під час воєнного стану, щоб забезпечити фокус на виконання військових обов'язків.

Додатково, Служба безпеки України протягом двох місяців проведе перевірки організаторів азартних ігор для забезпечення дотримання законодавства, а Національний банк розробить рекомендації банкам щодо блокування платежів громадян на рахунки організаторів азартних ігор.

Також, Міністерство цифрової трансформації має намір переговорити з компаніями Apple та Google щодо заборони розміщення застосунків з азартними іграми без відповідної ліцензії у їхніх магазинах. Крім цього, МОЗ розробить клінічний протокол лікування від ігрової залежності, щоб забезпечити підтримку та допомогу тим, хто стикнувся з цією проблемою.

Український президент Володимир Зеленський прийняв рішучі кроки щодо регулювання сфери азартних ігор в інтернеті. Указ, затверджений ним, відповідає вимогам Ради національної безпеки та оборони і спрямований на протидію негативним наслідкам азартних ігор в онлайн-середовищі. Заборона реклами онлайн-казино, впровадження системи онлайн-моніторингу та блокування нелегальних веб-сайтів є лише деякими з численних заходів, запропонованих у вказі.

Окрема увага приділяється індивідуальним обмеженням для гравців, таких як заборона реєстрації кількох акаунтів та встановлення ліміту участі в грі. Також важливими є заходи, спрямовані на інформування громадян про небезпеку азартних ігор та підтримку тих, хто стикається з ігровою залежністю. Важливою ініціативою є також переговори з компаніями Apple та Google щодо заборони розміщення нелегальних застосунків у їхніх магазинах.

Загалом, ці заходи спрямовані на створення більш контрольованого та безпечного середовища для гравців в інтернеті, з метою захисту від негативних наслідків азартних ігор та збереження громадського благополуччя.

Українцям, які перебувають у Німеччині, радять якнайшвидше знайти роботу

Українським біженцям, які знайшли прихіст у Німеччині через війну, рекомендують якнайшвидше знайти роботу. Таку пораду дає видання Deutsche Welle, посилаючись на зміни в політичній ситуації в країні. Видання зазначає, що у Німеччині в економіці і в суспільних настроях останнім часом відбуваються швидкі зрушення, які в 2025 році можуть побічно і навіть прямо позначитися на українських біженцях, […]

The post Українцям, які перебувають у Німеччині, радять якнайшвидше знайти роботу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

АРМА передала арештований завод “Бетонбуд” у Львові новому управителю після повторного тендеру

Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, визначило нового управителя арештованого львівського заводу «Бетонбуд». За результатами повторного конкурсу право на управління підприємством отримало ТзОВ «Парктехбуд», яке входить до групи компаній родини відомих львівських забудовників Жуків. Рішення ухвалене в межах процедури, спрямованої на збереження економічної цінності активу та забезпечення його подальшої роботи.

Завод «Бетонбуд» є одним із значущих промислових об’єктів будівельної галузі регіону. Підприємство спеціалізується на виробництві бетонних сумішей і будматеріалів, що використовуються в інфраструктурних та житлових проєктах. Актив належав родині та бізнес-партнерам осіб, яких правоохоронні органи підозрюють у державній зраді, зокрема Віктора Медведчука та Тараса Козака. Арешт заводу було накладено в межах кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

24 грудня агентство визнало переможцем ТзОВ «Парктехбуд», яке запропонувало управляти майном за 148 тис. грн винагороди від держави при стартовій вартості 300 тис. грн. Дорожчу пропозицію іншого учасника тендеру – 300 тис. грн від ТзОВ «Бетонер» – відхилили. Наразі угода про управління заводом очікує на підписання.

Це був повторний конкурс: перший відбувся влітку 2025 року, тоді участь брали «Бетонер» зі Львова та «Консорціум «Будінтегра» з Запоріжжя. Пропозицію запорізької фірми відхилили через добровільне відмовлення, а львівської – через невиконання вимог тендерної документації.

ТзОВ «Парктехбуд» зареєстроване у березні 2019 року у Львові. Компанія займається виробництвом бетонних розчинів, будівництвом, торгівлею автомобілями та знесенням споруд. Статутний капітал – 520 тис. грн. Бенефіціарним власником та директором є львівський забудовник Андрій Жук. Компанія входить до групи Жуків, що оперує низкою будівельних та девелоперських проєктів у Львові, серед яких люксовий житловий комплекс Marvel Hill та забудова території колишньої агрофірми «Провесінь» у Лисиничах.

Конкурент «Парктехбуду», компанія «Бетонер», також є львівським виробником бетону та цементних розчинів. Її власник Роман Іконяк займається низкою місцевих будівельних проєктів, зокрема 9-поверховим житловим комплексом «Венґлінський» поруч парку «Погулянка».

Кінцевими бенефіціарами «Бетонбуду» є Сергій Медведчук та Богдан Козак – рідні брати Віктора Медведчука та Тараса Козака. Їм заочно повідомлено про підозру у великому ухиленні від сплати податків. Завод розташований на вулицях Городоцькій та Тараса Шевченка у Львові, має виробничі приміщення, бетонні вузли, ангари, лабораторії, офіси та складські потужності, а також виробничі потужності у селі Галичани Городоцького району. АРМА відзначає «Бетонбуд» як одного з провідних виробників будівельних матеріалів у Львові.

Російські війська наступають на північний захід від Авдіївки: нові виклики для безпеки України

У бурхливих подіях на передовій під Авдіївкою знову вирішальну роль відіграє стратегічне селище Очеретине. Сирський, не здатний стабілізувати фронт у цьому напрямку, незабаром може зіткнутися з реальною загрозою оточення оборонних позицій ЗСУ. Російські війська здійснили прорив української оборони на північний захід від Авдіївки, увірвавшись у селище Очеретине, як повідомляє військовий аналітик Bild Юліан Репке.

За даними Репке, армія РФ просунулася вздовж залізниці на 3 км углиб українських позицій і успішно увійшла в селище. ЗСУ тримали оборону на цьому напрямку кілька місяців, але тепер залишили позиції, залишаючи простір для здійснення прориву зі сторони РФ.

У зв'язку з проривом в Очеретине, до бою було відправлено 47-ту ОМБр, і важкі бої розгорнулися за довколишнє село Новокалинове. Репке вважає, що РФ має намір посилити прорив і розширити плацдарм навколо Очеретина.

Про прорив армії РФ повідомляють також російські військові пабліки, які заявляють, що російські війська вже зайняли центральну частину селища. Про просування противника писав останніми днями і український військовий паблік DeepState, але офіційно Україна цього не підтверджувала.

Очеретине є ключовим пунктом оборони ЗСУ на північ від Авдіївки, оскільки розташоване на панівній висоті. Втрата цього населеного пункту створить для українських військ серйозну загрозу удару в тил і на фланги одразу за кількома напрямками. З одного боку, у напрямку на південь і захід, загроза торкнеться підрозділів, що намагаються встановити нову лінію оборони в Бердичах та за їхніми межами. З іншого боку, на північний схід із перспективою виходу в тил українським військам у Новокалинове та Торецьк.

У результаті прориву російських військ на північний захід від Авдіївки та їхнього вторгнення в селище Очеретине виникає серйозна загроза оборонним позиціям Збройних Сил України. Втрата ключового пункту оборони, такого як Очеретине, може призвести до зміщення фронту, загрози оточення та подальшого виходу в тил українських військ у декількох напрямках. Ситуація вимагає негайного уваги та дій з боку українських військових та керівництва країни для запобігання подальшому розширенню контрольованої території ворогом та збереження територіальної цілісності України.

Володимир Путін, під час свого нещодавнього візиту до Китаю, знову намагався просунути важливий для Кремля газовий проект «Сила Сибіру-2». Однак, замість бажаного прогресу, Москва отримала стриману відповідь з боку Пекіна. Незважаючи на оголошення про тісне партнерство між Росією та Китаєм, результати переговорів змусили Кремль визнати відсутність остаточних домовленостей щодо газогону.

Цю інформацію підтвердив речник Кремля Дмитро Пєсков, який зазначив, що сторони досягли загального розуміння основних аспектів проекту, але не надали жодних конкретних деталей. Пєсков також підкреслив, що залишаються неврегульованими деякі важливі питання, які є комерційною інформацією.

Подібна стриманість з боку російського керівництва різко контрастує з традиційними заявами про «всеосяжне стратегічне партнерство» з Китаєм. Аналітики відзначають, що, якби Москва дійсно отримала від Пекіна підтвердження на будівництво газогону, Кремль навряд чи обмежився б такими розмитими формулюваннями.

Проект «Сила Сибіру-2» є ключовим для Росії, особливо в умовах втрати європейського газового ринку через війну в Україні та накладені санкції. Планується постачати до Китаю до 50 мільярдів кубометрів газу щорічно через територію Монголії. Наразі, після скорочення експорту до Європи, Москва намагається налагодити нові енергетичні зв'язки з Китаєм та Азією.

Проте, Пекін не має термінового бажання підтримувати російський газовий сектор. Спеціалісти Bloomberg повідомляють, що китайська сторона дотримується обережної позиції щодо цін на газ та фінансових умов проекту, прагнучи купувати ресурси за внутрішніми російськими цінами, що суттєво вплине на прибутковість «Газпрому».

Крім того, Китай не відчуває нагальної потреби в новому російському газогоні, оскільки має довгострокові контракти з іншими постачальниками, такими як Туркменістан, Катар та Австралія, а також активно збільшує обсяги імпорту скрапленого природного газу.

Експерти CNBC вказують на те, що Росія наразі займає значно слабшу позицію в переговорах, ніж кілька років тому. Санкції та втрата європейського ринку призвели до більшої залежності Москви від Пекіна, в той час як Китай тепер може диктувати свої умови.

Анна Мікульська, енергетична аналітикиня Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, підкреслила, що Китай не поспішає підписувати угоди, оскільки усвідомлює, наскільки Росія потребує цього проекту. За даними Reuters, Кремль вже неодноразово намагався досягти остаточної згоди з Пекіном щодо «Сили Сибіру-2», але всі спроби завершувалися безрезультатно.

Під час візиту Путін спробував використати енергетичну кризу на Близькому Сході як аргумент для прискорення переговорів, сподіваючись, що нестабільність може спонукати Китай до швидших рішень. Втім, переговори показали, що Пекін не вважає ситуацію настільки критичною для термінових домовленостей.

Хоча не вдалося досягти прориву у питанні газогону, Путін і Сі Цзіньпін продовжили демонструвати політичну близькість, знову підтвердивши свої наміри співпрацювати у протидії «однополярному світу». Однак, за лаштунками переговорів ситуація виглядає набагато складнішою. Китай прагне уникнути надмірної залежності від Росії та ризиків, пов'язаних із західними санкціями, балансуючи між підтримкою Москви і збереженням економічних зв'язків з ЄС та США.

Для Кремля ситуація ускладнюється: «Газпром» продовжує зазнавати збитків, а експорт газу до Європи зменшується до мінімуму. У 2025 році компанія зафіксувала один з найгірших фінансових результатів за останні роки. На цьому фоні проект «Сила Сибіру-2» стає не лише економічним, а й політичним інструментом виживання російської газової галузі. Проте результати візиту Путіна до Китаю свідчать про те, що, незважаючи на риторику про «дружбу без меж», Пекін не готовий рятувати Кремль від наслідків його власних дій.

Останні новини